Знати – знаю, але відати – не від...

Знати – знаю, але відати – не відаю

Подробиці

Опубліковано 19.04.2010 22:47

Автор:

14 квітня відбулося друге засідання оргкомітету Всеукраїнського рейтингового проекту «Моральні авторитети сучасної України», в якому взяли участь: ініціатори проекту – письменник Валя Янко та головний редактор on-lain журналу «Конфлікти і закони» Оксана Котомкіна, а також академік УАН Сенюк Ю.В., представник Національної експертної комісії з питань захисту моралі …П.І., координатор проекту Вербат О.Ю., громадські діячі та учасники Міжнародної молодіжної палати.

В своєму вступному слові письменник Валя Янко (Халецький В.М. – голова Громадської Ради України) повідомив про початок проведення соціологічного дослідження компанією «Research & Branding» стосовно питань:

ЧТО ДЕЛАЕТ ЧЕЛОВЕКА АВТОРИТЕТНЫМ ЛИЧНО ДЛЯ ВАС? (до 3-х вариантов ответов)

КТО ИЗ ИЗВЕСТНЫХ НЫНЕЖИВУЩИХ ЛЮДЕЙ НАШЕЙ СТРАНЫ ЯВЛЯЕТСЯ ДЛЯ ВАС ЛИЧНО МОРАЛЬНЫМ АВТОРИТЕТОМ? (до 3-х вариантов ответов)

КТО ИЗ ИЗВЕСТНЫХ ИСТОРИЧЕСКИХ ДЕЯТЕЛЕЙ НАШЕЙ СТРАНЫ ЯВЛЯЕТСЯ ДЛЯ ВАС ЛИЧНО МОРАЛЬНЫМ АВТОРИТЕТОМ? (до 3-х вариантов ответов),

а також про досягнуті домовленості щодо підтримки проекту Фондом Богдана Гаврилишина та випуск спеціального номеру газети «Новий Курс України» з анкетами та матеріалами проекту.

Сутнісні підвалини проекту виклав у своїй доповіді академік УАН Сенюк Ю.В., які тезово складалися з таких аспектів:

1. Фундаментальна роль моралі в усвідомленні сенсу життя, діяльності та розвитку людини і суспільства.

Мораль задає «абсолютну» («вічну») систему координат, метафізичні підстави та критеріальну основу для «нормативної траєкторії» людської життєдіяльності та «відкриває» бачення напрямків розвитку людини і суспільства. Максимальна близькість нормативної та позитивної траєкторій поєднує «шлях, істину та життя» і торує дорогу людському щастю. Відхилення – веде до зменшення «енергії життя», погіршення емоційного стану, низької тривалості життя, тощо.

Без морального самовизначення та самоідентифікації українського етносу неможливе формування сучасної української нації, а також перехід суспільства з нинішнього атомізованого та хаотизованого в гармонійний стан громадського суспільства.

В основі національного і громадянського самовизначення людини лежать морально – вартісні засади. Тому мораль відіграє фундаментальну роль в усвідомленні людиною і суспільством сенсу життя і діяльності, в національному і громадянському самовизначенні суспільства та перетворенні його в самодостатню, здатну до саморозвитку органічну національно – культурну єдність.

2. Мораль абсолютна («вічна») і мораль відносна. Морально - етична єдність як основа суспільної згоди та духовно – культурного розвитку України.

Забезпечення суспільної єдності на засадах абсолютної моралі відкриває доступ до духовних енергій та реалізації призначення української нації в сучасному світі. Відносна морально – етична основа, в кращому випадку, - лишень до соціальної синергії та соціальної гармонізації економічного розвитку.

3. Співвідношення та взаємодія суспільства і держави в формуванні і збереженні морально – духовної єдності, моніторингу та трансляції морально – етичних норм в Україні.

Головна мета держави в морально – етичній площині – забезпечити стале функціонування спільноти на соціально – культурній основі та засадах полікультурної і полієтнічної толерантності, а також суспільно – етичний порядок. Тому це необхідна, але недостатня умова для мобілізації національно – культурних і цивілізаційно – культурних джерел розвитку та формування системи мотивації українського суспільства.

Таким чином прийнятна функція державних інституцій в морально – етичній сфері повинна торкатись переважно регуляторного впливу в суспільно – етичній царині та здійснюватись з допомогою функціональної еліти. Натомість, духовно – моральна та критеріальна основа суспільної згоди повинна бути вироблена і запропонована суспільству ціннісною елітою нації. В такому випадку в режимі взаємодоповнення суспільство і держава набуде потенційної здатності до формування ефективного єдиного ціннісно – функціонального механізму духовно – морального орієнтування та морально – етичного стимулювання і регулювання державно – суспільно – політичних процесів.

У зв’язку з цим і виникає суспільна потреба у створенні недержавної координаційно – стимулюючої інституції у сфері суспільної моралі та етики.

Виновок зроблений академіком УАН Сенюком Ю.В. спонукає до пошуків моральних авторитетів сучасності і їх залучення до створення такої недержавної інституції, яка б мала б ознаки «моральної інквізиції» для державних службовців, бо всі вони присягалися сумлінно слугувати народові і «морального стимулятора» для суспільства, бо без цього його розвиток неможливий.

Бо дійсно ЗНАТИ – ЗНАЮ, але ВІДАТИ – НЕ ВІДАЮ…

Наступна стаття »