Відібрати квартиру легко. Було б...

Відібрати квартиру легко. Було б бажання

Подробиці

Опубліковано 31.05.2011 21:32

Автор:

Чи не найстрашнішим у житті кожної людини є страх перед втратою рідного дому та даху над головою. А якщо на руках залишаються ще й діти?

Саме така жахлива та, можна сказати, безвихідна ситуація склалася у громадянки Нагалки Антоніни Олександрівни, яка проживає в місті Броди Львівської області.

В 2006 році Антоніна Олександрівна та дві її неповнолітні дочки переживали скрутне матеріальне становище та ще й на роботі Антоніну Олександрівну переслідувала невдача: заробітну платню виплачували з великими затримками, а в деяких місяцях й зовсім не виплачувалась, а потім ще й хазяйка магазинчика, в якому вона торгувала, нарахувала їй нестачу товару, яку необхідно було закрити. Нестачу товару тоді було оцінено майже в 7 тисяч гривень, але для Антоніни Олександрівни то була занадто велика сума.

Звісно ж «допомогти» вирішила сама хазяйка магазину Каткова Галина Василівна, в якому торгувала Антоніна Олександрівна. Умови «допомоги» були вкрай цікавими: хазяйка магазину сама закриє нестачу товару, а в замін Антоніна Олександрівна повинна підписати договір купівлі-продажу квартири. Галина Василівна наголошувала на тому, що договір – це лише формальність – як залог того, що Антоніна Олександрівна поверне гроші. Але на такі «поступки» Галина Василівна пішла не для того, щоб допомогти, а лише для того, що їй потрібно було взяти немалий кредит в банку, а віддавати свою квартиру в залог, звісно, ніхто не хоче. Галина Василівна запевнила Антоніну Олександрівну, що як тільки вона погасить кредит, квартира знов буде переоформлена на її законну власницю Антоніну Олександрівну. Повністю довірившись словам Галини Василівни, договір був підписаний.

З 2006 по 2008 рік дійсно Антоніна Олександрівна проживала в своїй квартирі з двома неповнолітніми дочками, помалу відробляла борг та вже почала сподіватися на покращення свого матеріального становища. Але в 2008 році сталось те, чого Антоніна не могла передбачити. Її, здавалося б, «рятівниця» вирішила все ж таки взяти своє і почала вимагати від Антоніни Олександрівни та її дочок з’їхати з квартири. Тобто Галина Василівна вирішила просто викинути на вулицю сім’ю з неповнолітніми дітьми.

Не вбачаючи іншого виходу, в березні 2008 року Антоніна Олександрівна звернулась до Бродівського РВ ГУ МВС У у Львівській області з заявою про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства проти жительки міста Броди громадянки Каткової Галини Василівни, яка примусила заключити договір купівлі-продажу квартири за адресою м. Броди, вул. Івана Франка, 52а, кв. 4, на вкрай невигідних умовах, скориставшись безвихідним становищем Антоніни Олександрівни, ввівши її в оману, запевнивши, що це буде фіктивний договір купівлі-продажу без наміру фактично купувати квартиру. Постановою від 19.03.2008 р. про відмову у порушенні кримінальної справи, яку підписали О/у СДСБЕЗ Бродівського РВ ГУ МВСУ у Львівській області лейтенант міліції Яремчук Н.Б. та Начальник СДСБЕЗ Бродівського РВ ГУМВС у Львівській області підполковник міліції Ворона І.З., заяву було відхилено. Відмова у порушенні кримінальної справи була мотивована лише тим, що договір купівлі продажу квартири, яка знаходиться за адресою м. Броди, вул. Івана Франка, 52а, кв. 4, був укладений у 2006 року, а звернулась із заявою Антоніна Олександрівна лише у 2008 році.

Одразу ж після відмови у порушенні кримінальної справи, Антоніна Олександрівна вирішила й надалі шукати справедливості та негайно звернулась до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про визнання недійсним правочину – договору купівлі-продажу квартири в м. Броди. Суд визнав дії Галини Василівни шахрайськими та своїм Рішенням Бродівського районного суду у Львівській області від 28 травня 2008 року договір купівлі-продажу квартири за адресою м. Броди, вул. Івана Франка, 52а, кв. 4 був скасований.

Але Галина Василівна, не заспокоївшись на цьому, подала апеляційну скаргу до Апеляційного суду Львівської області. Проте рішенням Апеляційного суду Львівської області від 2 жовтня 2008 року було залишено в силі рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28 травня 2008 року.

Галина Василівна й надалі претендує на квартиру Антоніни Василівни. Придбавши квартиру шляхом обману, вона сподівається все ж таки відібрати квартиру у Антоніни Олександрівни та її неповнолітніх дочок.

Ст. 190 КК України передбачає, що заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою є шахрайством.

Відповідно до ст. 189 КК України вимагання – це вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна, що передбачає в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Наведені вище статті Кримінального кодексу України вже є підставо для відкриття кримінальної справи. Намагаючись захистити інтереси, перш за все своїх дочок, Антоніна Олександрівна повторно звернулась до Бродівського РВ ГУ МВСУ у Львівській області із заявою про відкриття кримінальної справи, але й цього разу їй було відмовлено.

Здавалося б можна, поставити крапку в цій історії, але, нажаль, ця історія продовжується. Судова тяганина триває й зараз. Але тепер ця справа набуває більш великого розміру і Суд починає схилятися на сторону «лихо-рятувальниці» Галини Василівни. Отак від рішення суду залежать доля цієї невеликої, але міцної родини.

Евгеній ДЯТЛОВ