Шість конституційних новел щодо правосуддя від Миколи Оніщука

Президент Інституту правової політики Микола Оніщук, аналізуючи актуальні питання реформування кримінальної юстиції, під час прямого ефіру на Радіо Ера звернув увагу на вичерпуваність законодавчих інструментів для вдосконалення правосуддя в Україні. Зокрема, можливості вдосконалення вітчизняного судочинства екс-міністр юстиції пов’язує з необхідністю внесення змін до Конституції, а саме – розділу «Правосуддя».

Так, одним із першочергових конституційних завдань Микола Оніщук вважає запровадження в Україні виборних мирових суддів, інститут яких виправдав себе на території України ще в дореволюційну епоху. «Введення мирового судочинства дозволяє суттєво зменшити навантаження на державні суди, підвищити рівень відповідальності мирових суддів, які обираються громадою району (міста), суттєво зменшують процесуальний обіг та час розгляду значної кількості спорів, що виникають на місцевому рівні», - відмітив він.

Необхідним, на думку експерта, є також закріплення в Конституції додаткових гарантій запровадження в системі українського судочинства суду присяжних. «Крім того, саме Основним Законом має бути гарантовано право обвинуваченого на суд присяжних не тільки у випадку скоєння злочинів, що передбачають пожиттєве позбавлення волі, але й за тяжкі і особливо тяжкі злочини, що передбачають позбавлення волі більше п’яти років», - сказав Микола Оніщук.

Більш ніж актуальною є одна із вимог низки останніх резолюцій Європарламенту та Ради Європи змінити на конституційному рівні порядок, повноваження та склад Вищої Ради Юстиції. «Зокрема, саме Конституція має забезпечити більшість у складі ВРЮ представників суддівського корпусу, які безпосередньо призначаються суддівським товариством. Інші представники не мають обіймати керівні політичні посади».

Нагальним є також і зміна порядку призначення суддів на посади, зокрема усунення від цих функцій політичного за своєю природою органу, яким є Верховна Рада. Крім того, практика судочинства вказує також на необхідність підняття вікового цензу як умови доступу до посади судді до 29 років з нинішніх 25-ти.

Виконанню рекомендацій Ради Європи, на думку Миколи Оніщука, слугуватиме також скасування інституту призначення судді вперше на п’ятирічний термін, чи принаймні його суттєве скорочення, оскільки останні в такому випадку залишаються залежними від органів влади щодо їх подальшого перепризначення.