Національний арбітраж потребує вдосконалення

20 квітня 2012 р. у приміщенні Академії правових наук України Третейська палата України провела круглий стіл «Становлення національного арбітражу на рівні світових стандартів: підсумки діяльності, судова практика, перспективи вдосконалення». Аудиторію заходу склали судді постійно діючих третейських судів, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, місцевих та апеляційних судів, а також адвокати та науковці.

Учасники заходу висловили занепокоєння законодавчою тенденцією до обмеження компетенції третейських судів, неоднаковою практикою застосування державними судами Закону «Про третейські суди», а також порушенням термінів видачі виконавчих документів на рішення третейських судів. Так, голова ТПУ Юрій Михальський розповів про випадки, у яких державні суди визнають третейське застереження недійсним, посилаючись на конституційне право особи на звернення до суду за захистом і не враховуючи висновки, що їх містить рішення КСУ від 10.01.2008 р., відповідно до яких укладання сторонами третейської угоди не є порушенням прав позивача на звернення до суду за захистом, оскільки угода про передачу справи на розгляд третейського суду є не відмовою від права на звернення до суду, а одним зі способів реалізації права на захист прав особи. Така угода, за словами пана Михальського, може бути укладена як до, так і після виникнення спору. Третейський суд не є юридичною особою, тому в державного суду немає підстав звертатися до третейського суду як до сторони або учасника справи (наприклад, зобов’язувати його надати докази або пояснення у справі).

Своєю чергою суддя ВССУ Олена Євтушенко звернула увагу присутніх на проблему правонаступництва за третейською угодою та третейські спори щодо нерухомості. На думку судді, правонаступництво за третейською угодою не допускається, в будь-якому разі потрібно укладати нову угоду. Щодо рішень третейських судів про визнання права на нерухомість, то, за словами пані Євтушенко, такі рішення судді ВССУ вважають нікчемними та не беруть до уваги в якості доказів.

Дискусію викликало питання про розгляд спорів щодо захисту прав споживачів. Так, суддя ВССУ Ольга Ступак зазначила, що положення ст. 6 Закону «Про третейські суди», згідно з яким третейські суди не можуть розглядати спори про захист прав споживачів, не обмежує можливість розгляду такими судами спорів за позовами кредиторів (наприклад, банків) до споживачів. Оскільки в цьому разі за захистом порушеного права до суду звертається не споживач, а банк. Це положення закріплює постанова Пленуму ВССУ від 30.03.2012 р. № 5. Учасники круглого столу зазначили, що не всі позови споживачів до банків (кредиторів) за своїм змістом є позовами про захист прав споживачів. Ознаки позову про захист прав споживачів містить п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.1996 р. № 5. Тому третейські суди можуть розглядати позови споживачів, які не містять цих ознак.

Суддя ВГСУ Євген Першиков закликав суддів третейських судів під час розгляду справи звертати увагу на підсудність і вживати заходів для добровільного виконання сторонами третейських рішень.

Свій погляд на проблеми третейського розгляду спорів виклали суддя ВГСУ Сергій Куровський, судді ВСУ Іван Шицький і Василь Гуменюк, а також голови третейських судів та адвокати.

Наприкінці заходу учасники прийняли резолюцію, у якій закликали третейських суддів суворого дотримуватися принципів третейського розгляду спорів, забезпечити відкритий доступ до основних документів суду, а також рекомендували сторонам цивільно-правових відносин уважно знайомитись з усіма умовами договору, який вони укладають, та свідомо використовувати своє право на вибір третейського суду.

Стаття підготовлена редакцією сайту «Правовий тиждень»