Про суддів, СБУшників, мажорів та...

Про суддів, СБУшників, мажорів та васалів з сюзеренами

Подробиці

Опубліковано 24.09.2009 15:40

Автор:

Фото cfimetrony.org

Читаючи численні статті про те, як злодії уникають покарання через свою високу посаду та наближення до трону якось царька будь-якого рівня, про те що дітки-мажори безкарно вбивають своїми автівками простолюдинів-перехожих, про депутатів, що майже відкрито полюють на людей у "своїх" маєтках, крім, звісно, належного обурення, виникає така собі підла думка, а як би самому стати таким от недоторканим. Ні, звісно, не для того, щоб просто задля розваги порушувати закони, а щоб стати невловимим народним месником, що буде карати багатих, як той Робін Гуд за часів британського феодалізму.

Так ким бути краще і безпечніше? Членом палати лордів, тобто народним депутатом – то задорого, та й строк повноважень всього п'ять років, а потім знов вкладай мільйони, щоб обрали. Втім, приклад Лозинського доводить нам, що депутатство не є гарантією.

Суддею? Непогано, особливо, коли обраний пожиттєво. Але ж згадується Зварич…

Інші варіанти мають свої недоліки.

А от якби одночасно стати таким собі суддею-нардепом-генералом-президентом. Оце вже класно було б!.. На жаль, як правник, я розумію, що такого щастя не буває, хоча винятки траплялися. Згадайте Йосипа Віссаріоновича чи Леоніда Ілліча – померти від заздрощів і більше не жити. Хай Юля мріє про нездійсненне.

Але є спосіб, який може трохи наблизити людину до стану майже царя небесного. Цей спосіб має свої недоліки, оскільки вимагає певного збігу обставин, які не завжди залежать від волі особи. Треба народитися у потрібних батьків, які самі будуть, так би мовити, не лохами, дитинку в непрості люди виведуть, тобто, користуючись сучасним модним висловом, розкладайте яйця по різних корзинах.

Отже, у справі наближення до української безкарної еліти головним є диверсифікація ризиків. Наприклад, мама – суддя, тато – народний депутат, ну і сам не колгоспник. Що не накоїш, якось відмажешся. Як не сам, то мамо з татом допоможуть. Не вірите, що це можливо? А ось вам, приклад.

Є така чудова сімейка: батько нардеп минулих скликань Дроботов Анатолій, мати Дроботова Тетяна, суддя Вищого господарського суду України. Вже виглядає непогано, так? Родина не бідна, катер має "Maxim 1800" (ціна від 25 до 32 тисяч доларів).

Синуля в них Сергій, працює в СБУ. Ну а дійсно, що він має менеджером у офісі штани протирати? Чи, не дай Боже, на заводі. Не панська справа.

Так от, у травні цього року каталися тато та синок з друзями на своєму потужному катері десь Дніпром та Десьонкою та розтрощили дерев'яного човна. У човні була літня пара: жінка загинула на місці від жахливих травм, чоловік залишився живий.

Знаєте, що було далі? Ні, я не про те, що вбивці на волі, це зрозуміло. Я про події, які відбулися безпосередньо після злочину. За словами свідків, негайно на місце події прибули круті джипи з працівниками СБУ. Свідки почули цікавий діалог між одним з тих, хто був на катері, та новоприбулим СБУшником: "Давай бежать отсюда! – Куда бежать, когда столько улик…"

Після цього ця група підтримки з СБУ почала "зачистку": відібрали декілька фотоапаратів та мобільних телефонів у людей, які відпочивали на пляжі та бачили те, що трапилося. Нормально, да?

Те, що кримінальну справу за фактом порушено, не сумнівайтеся. Та що це дасть? Більше трьох місяців цю справу передавали від транспортної прокуратури до Деснянського райуправління МВС, потім у Головне слідче управління міста Києва МВС, де вона зараз і лежить. А ще кажуть, що вона має розслідуватися військовою прокуратурою, оскільки підозрюваний Дроботов-молодший є працівником СБУ.

Ще якісь сумніви? Втім, якщо розслідування справи буде завершено та передано до суду (не вірю!) для визначення покарання злочинцям, мати, як суддя вищого спеціалізованого суду, якось вже допоможе своїм чоловіку та сину уникнути кутузки, будьте впевнені.

До того ж, на горизонті з'явилася теща щасливого синочка судді та депутата і прозоро натякнула рідним постраждалих, що їм марно сподіватися на справедливість: гроші та зв'язки зроблять своє.

Є у мене сумна впевненість, що це все буде саме так, незважаючи на висновки Держфлотінспекції, залучені до матеріалів кримінальної справи. Ці висновки підтверджують, Сергій Дроботов, який керував катером, був нетверезим, не має посвідчення на керування судном та порушив безліч правил та норм законодавства щодо безпеки на воді та судноплавства.

Кажуть, що в Україні панує феодалізм. Бо пани знущаються з холопів, безкарно їх вбивають та калічать. Не погоджусь. Пам'ятаєте зі шкільного курсу історії принцип феодального ладу "Васал мого васалу – мій васал"? Не працює воно у нас. От дивіться, Наливайченко – васал Ющенка, так? Дроботов – васал Наливайченка. Хіба може Ющенко вплинути на Дроботова? Аж ніяк. Втрутиться якийсь сюзерен з суддівського корпусу і капець. Тим більш, що у суддівських васалів свій сюзерен – Тимошенко, яка має у васалах Онопенка. А щоб завдати шкоди судді, конче потрібна підтримка конкуруючого сюзерена з прокуратури. А той не є васалом Тимошенко. Ось така фігня, малята…

Ну ніякої централізації влади. Щоб зробити хоч щось вагоме, необхідною є співпраця та співпадіння інтересів одночасно декількох сюзеренів. Інакше, навіть до в'язниці дрібного клерка не запроторити.

То ж хіба у нас феодалізм? Безлад якийсь анархічній. Бардак, словом. Ой, не бардак, тобто не бордель. У доброму борделі бандерша одноособово порядок тримає, чого у нас не спостерігається. Ось виграє одна всім відома бандерша вибори, от тоді і буде у нас справжній бордель.

Бєшений ЮРИСТ

Наступна стаття »