​янукович утримував найкращих юристів задля створення легальних схем обкрадання та здачі інтересів України

Судовий процес у справі Януковича по держзраді надзвичайно красномовний. Тепер, коли минуло 4 роки після революції, випливає багато чого цікавого. Впевненість сторони захисту януковича зростає у геометричній прогресії і не безпідставно.

Ключовий висновок з процесу: мабуть, кримінальне минуле януковича далось в знаки, і він добре знав ціну формальної законності дій. Тому його режим утримував найкращих юристів задля створення легальних схем обкрадання та здачі інтересів України. Якими б очевидними не були для нас наміри януковича і ко, довести юридично вчинення злочинів не так просто.

Я це пам’ятаю ще по історії з Межигір’ям. Я разом з журналістами у 2014-му брала участь у журналістському розслідуванні по цій темі. Юристи януковича не просто грамотно оформили всю схему передачі майна, вони ще й самі на себе подали до суду і суд підтвердив своїм рішення законність правочинів щодо Межигір’я.

Натомість, нинішня влада зневажливо ставиться до законів. І це дуже дорого вартувало країні, і хтозна, скільки ще ми покладемо на алтар амбіцій малограмотних циніків.

З показів свідків у справі януковича по дрежзраді та з відтворення журналістами подій 21-22 лютого 2014 вимальовується цікавий факт.

На момент прийняття Постанови Верховної Ради «Про Покладення на Голову Верховної Ради обов’язків Президента України згідно із ст. 112 Конституцією України» янукович знаходився, з великою ймовірністю, ще на території України. Проте сама постанова містить наступний текст: «Враховуючи, що Президент України в.янукович самоусунувся від виконання конституційних повноважень...»

Ніяких публічних заяв про самоусунення не було, ба більше - 22 лютого янукович записав відео, в якому підтвердив, що він залишається президентом.

Таким чином, можна припустити, що тодішня опозиція вже на момент прийняття постанови знала, що янукович покине країну назавжди. Знала, бо це витікало з перемовин, які відбувались тоді дуже активно. Перемовин між владою, опозицією та представниками міжнародної спільноти. рф - це теж, до слова, міжнародна спільнота.

Як варіант - можливість януковича виїхати живим і досить небідним - один з пунктів домовленостей. А згода рф визнати цей факт і утриматись від активних дій по підтримці легітимності януковича - ще один пункт домовленостей. Приміром, в обмін на утримання від активного супротиву в Криму. Ціна влади - півострів... можливо, я лише припускаю... бо такий висновок напрошується з усього цього процесу...

Революція - це нетипова подія і закон, дійсно, не врегульовує послідовність дій у такій ситуації. Приміром, якщо опальний президент хоче залишатись при повноваженнях, але силовий блок відмовляється забезпечувати йому безпеку і народ просто не допускає такого президента до виконання обов’язків. Або, дійсно, що робити, коли президент втік, не виходить на зв’язок, відмовляється від держохорони...

Та, в будь-якому разі, треба шукати, як юристи януковича, хоча б формально законні шляхи. Так, імпічмент - це не один день. Це процедура, яка займає час, потребує координації роботи Верховного Суду, Конституційного Суду та Верховної Ради. Але величезна перевага цієї процедури у тому, що вона не є класичним кримінальним процесом... її можна провести швидше, і для цього не потрібен спеціальний закон - достатньо ст. 111 КУ та Закону «Про регламент ВР».

У разі проведення януковича через процедуру імпічменту (якою б формальною вона не була), за величезної підтримки та довіри з боку суспільства, зараз було б знято безліч питань щодо легітимності того періоду функціонування влади. Не треба було б боятися появи в ефірі регіоналів та свідчень януковича в суді.

Anna Maliar, facebook.com

Фото УНІАН