​Служки для втілення цензури, або Як диявол криється в деталях маніпуляцій

Немає нічого цікавішого, ніж споглядати за маніпуляторами та брехунами, котрі для втілення свого бачення та отримання потрібного їм результату починають прикриватись законом, правильними фразами, пафосними монологами та софістикою, тоді як насправді, їхня мета одна — досягнення цілі, яку поставлено.


Але ще цікавіше спостерігати, коли професійний медійник Ткаченко з професійним політтехнологом Потураєвим роблять великі круглі очі, називаючи біле - чорним, і під цим соусом бажаючи ввести цензуру в Українських ЗМІ та інтернеті.

Звісно, що усі медійники та піарники розуміють, що, лишень було виграно виборчу компанію Зеленського, перше, чим почали опікуватись пан Ткаченко з паном Потураєвим, аби інші, такі ж розумні, не захотіли наслідувати їхній подвиг у втіленні прогресивних технологій по маніпулюванню свідомістю громадян. Тож, головне, чого нині хочуть «нові обличчя» зелених маніпуляторів, - аби не повторилось з Зеленським такої ж медійної оказії, як з Порошенко. А те, що Порошенка ті ж самі плюси очорнювали і демонізували, пан Ткаченко тепер не скаже, бо йому зручніше поправляти окуляри, роблячи очі круглими, коли йому в обличчя говорять: маніпулятор, усі розуміють, чому ти хочеш цензуру.

Найоригінальніше, що панів Ткаченка з Потураємвим, котрі, прикриваються гаслом «наведення порядку» в ЗМІ та інтернеті, можна бити по пиці словами Коломойського, який, коли він хотів найти управу на Порошенка (що не проти був у нього віджати канал, а тому в 2017 році почав натякати на його націоналізацію), говорив не лише про утиски свободи слова, а в своїх інтерв'ю відверто визнавав, що телеканали - це важливий інструмент політичного впливу.

Тож, виходить, коли Потураєв з Ткаченко, та підспівуючої їм Богутською (про кримінальне провадження стосовно якої нині - ні пари з вуст), банально бажають ввести цензуру, доводячи слова Коломойського, що « якщо телебачення можна назвати політикою, то так. Я вважаю, що телебачення - це четверта влада, така ж рівноцінна, як і законодавча, виконавча чи судова. На моє глибоке переконання, телебачення чи журналістика - перша влада за своїм впливом та можливостями».

Отже, саме цього бояться зелені чоловічки? Аби на ТВ та в інтернеті не з'явилось щось на кшталт «50 відтінків Зеленського»? І саме тому Нацрада, у якої допоки немає каральної функції, так шалено нині бігає з перевірками каналами, бо Ткаченко її, як маріонетку, за ниточки смикає?

Але найпрекрасніше в опусі Ткаченка, Потураєва та присмоктувачів, це те, що їх, як виявляється, дуже бентежить фінансова складова у діяльності ЗМІ, сайтів, каналів та їхні кінцеві бенефіціари. Так, вони хочуть не лише по головах порахувати журналістів та блогерів, аби знати, кому рота затикати, вони ще й вирішили зробити «вигляд розумників», котрих дуже бентежить, що хтось не платить податки!!!! Ага, людей, які лежали під Коломойським, як витоптані килимки, і які свідомі того, що усі олігархічні ЗМІ підтримуються через офшори (на даний момент ТРК Студія 1+1 належить більше ніж десяти офшорним компаніям, зареєстрованим на Кіпрі, в Белізі і Британських Віргінських островах https://file.liga.net/companies/1plus1), а от зареєстровані в Україні видання та сайти, грошей, як олігархи, через схеми - не крадуть і не мають можливість тримати офшори, аби потому звідти отримувати фінансування. Звісно, є винятки в інтернеті, коли деякі сайти свідомо політтехнологи, такі, як Потураєв, реєструють в офшорах (аби через них зливати інформацію на конкурента по виборах, проти якого політолог працює). Але таких - не так вже й багато.

Та треба віддати належне розумникам: прикритись питаннями фінансів заради введення цензури — гарний потураєвський винахід, адже тоді Штатам та цивілізованому світові можна сказати, що ЗМІ закрили чи переслідують когось з журналістів чи блогерів не через те, що ті написали правду і заперечили інформацію, яку дали офіційні представники влади (які самі періодично продукують фейки), або розповіли про корупційну схему за благословіння Зеленського, а саме через фінансову непрозорість. Ні, ну а що? Це ж не у Коломойського прозорості вимагати! У випадку інших — можна і треба.

То коли Ткаченку загрожувала втрата роботи через нахабність Порошенка, то дії тодішньої влади подавались каналом 1+1, Ткаченком і Коломойським як посягання на свободу слова. А от коли вже Ткаченко з Потураєвим та іншими холуями Коломойського бажають позбавити людей права на професію, то тут — не цензура, а боротьба за чесність та наведення порядку.

Загалом, українське суспільство вже давно звикло до подвійних стандартів та існуючого правила, що саме місце сидіння визначає точку зору. А у випадку з панами Потураєвим та Ткаченком, котрі роблять вигляд, що не в курсі, що пропагандою є будь-яка інформація, окрім новин (і то не факт, що під картинку сюжету новини не підтягнуть потрібний меседж) — кричуща нахабність маніпуляторів узурпувати ринок медіа, лишивши у просторі лише олігархічні (які належатимуть тим олігархам, яким треба) та слухняних, що писатимуть оди та осанну владі. А всіх інших, згідно закону, який пропонується цими панами — знищити, чи змусити виїхати з країни, бо в іншому випадку їх чекатиме покарання.

І можна як завгодно ставитись до любителя «лабання» «Мурки» Ріната Кузьміна, котрий явно не білий і не пухнастий і ще той умілець штампування проти неугодних кримінальних проваджень, але під час засідання Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики 13.01.2020 щодо розгляду проекту Закону про медіа, він зробив декілька слушних зауважень, оскільки, як практикуючий юрист, знає, що в будь-якому написаному законні дуже важливо, стоїть у статті закону кома, тире, двокрапка чи кома з крапкою, чи їх не існує, і що використання слів «чи», «тощо», «та інше» - дуже гарна прогалина, яку із задоволенням використовують правоохоронці, коли хочуть когось затягати по кабінетах слідчих, чи притягати до відповідальності. А от пан Ткаченко під час цього засідання — дуже вправно дурня клеїв. Аж дуже сподобалось, коли обговорювали словосполучення «мова ворожнечі», що нахабно скальковано з російського «язык вражды», де його використовують для притягнення людей (не лише журналістів та блогерів, але й просто — незадоволених владою) до кримінальної відповідальності за вислови у соціальних мережах. Так от: сперечання навколо цього вислову було дуже потішним, бо пану Ткаченку опоненти доводили своє розуміння, що вони сприймають під цим висловом, а у відповідь почули: «ви - не праві, я під цим висловом розумію інше трактування». Це — було прекрасно. Тож і в законі (дослівно) треба, напевно, під певними статтями писати: «так, як трактує пан Ткаченко», або «так, як трактує пан Потураєв». І тоді ті, хто буде звинувачувати людей, блогерів, журналістів та й ЗМІ, бігтимуть до цих двох осіб за трактуванням, бо, як показує практика (а писалося вище, що коли Порошенко тиснув на 1+1, його нахабність сприймалась як посягання на свободу слова) трактування може і змінитись, якщо змінюється місце сидіння.

Що ж до висновків експертів щодо запропонованого маніпуляторами Потураєвим та Ткаченком опусу, який вони назвали законопроектом, то в цілому експерти «наголошують, що окремі норми та положення цього проекту не відповідають Конституційним приписам, вимогам законодавства України та ЄС, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Європейського суду з прав людини, Угоді про Асоціацію та європейському вибору України, повторюють аналогічні норми «диктаторського закону» 16-го січня 2014 року, прийнятих злочинною владою та скасованих завдяки Революції Гідності, насаджують в країні практики держави агресора - росії, Північної Кореї тощо щодо тотального контролю за громадянами та блокування (обмеження доступу) без рішень суду, до інформації (інформаційних ресурсів), фактично, надають Національній раді повноваження на кшталт російського «роскомнадзору» - повідомляється на сайті комісії з питань науки та ІТ, де розміщено як аналіз законопроекту №2693 від 27.12.2019, так і лист за підписом віце-президента УСПП та голови цієї комісії Івана Пєтухова.

«З принципового: законопроект 2693 навіть не відповідає Директиві ЄС, заради чого його потрібно було б приймати. Про невідповідність Конституції України вже писала. Відкликання законопроекту вимагає Інтернет Асоціація України – ІнАУ. Ми вносимо альтернативний, але теж вважаємо найкращим варіантом - відкликання проекту 2693 і повторне внесення його тільки після справжнього публічного обговорення», - написала на своїй ФБ сторінці голова правління Національної Асоціації Українських Медіа -НАУМ Тетяна Котюжинська.

З позитиву, винесеного з засідання Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики від 13.01.2020 щодо розгляду проекту Закону про медіа, так це заява народного депутата від «слуг» пана Федієнка. Насправді, було неочікувано, що він назве речі своїми іменами і дасть зрозуміти маніпуляторам, що фахові спеціалісти в курсі, якої насправді мети хочуть досягти запропонованим законопроектом і що внесення такого законотворчого сміття дуже далеке від регулювання, але дуже близьке до «роскомнадзору» та схожого до регулювання в Північній Кореї.

А підсумовуючи, хочеться повернутись до цитати господаря... каналу 1+1 пана Коломойського, який, висловлюючи невдоволення політикою Порошенка щодо утиску каналу 1+1, зазначив: «таких ганебних спроб узурпувати телепростір, які відбуваються за Порошенка, такого навіть при януковичі та Кучмі не було», тільки додати: зачистити неугодних та контролювати інтернет, а слова «за Порошенка» замінити на фразу: «за Зеленського».

Оксана КОТОМКІНА, «Конфлікти і закони»

На комітеті ВР з обговорення законопроекту №2693. Фото «Конфлікти и закони»



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

За даними розвідки, примушуючи противника до дотримання режиму «Тиша», воїни Об’єднаних сил під час ворожих обстрілів ліквідували двох окупантів і щонайменше двох поранили

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2020.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.