Ретроспектива

  17 сентября 1939 года, в 6 часов утра в соответствие с ранее согласованным с Гитлером планом, две советские войсковые группы перешли государственную границу с Польшей. Белорусским фронтом командовал генерал Ковалев, наступавший на Вильно, Гродно и Белосток. Украинским фронтом командовал маршал Тимошенко, который наступал на Лемберг (Львов). Раньше польская армия, по численности даже несколько превосходящая армию Германии, сохраняла надежду если не на победу, то, по крайней мере, на заключение мира на тяжелых условиях, то теперь для Польши не осталось никакой возможности сохранить свою государственность. Вечером того же дня польское правительство и армейское командование переехало в Румынию. 18 сентября под Брестом встретились советские и немецкие солдаты.

 

Правовий аналіз судової справи дисидента 35 років потому

Василь Стус помер у тюремному карцері табору особливого режиму ВС-389/36 (Росія). Це сталося 31 рік тому — 4 вересня 1985 року. Віктор Володимирович Медведчук виступав захисником у процесі над поетом і дисидентом. До цього ще ніхто не оцінював його адвокатську роботу з професійної точки зору, зокрема у розрізі дотримання правил адвокатської етики.

  - Що робити з пам’ятником Щорсу?

- З Героєм громадянської війни?! - А звідки відомо про його героїзм? - Як звідки?.. Так вчили, і фільм же про нього є - «Щорс». Довженко знімав. Недарма ж ім’ям великого кінорежисера названо Київську кіностудію. Так і називається: Кіносудія ім. Довженка. Він же сам брав участь у громадянській війні. А про Щорса пісню ми ще в дитинстві співли:

  У цей день, 78 років тому, агентом НКВС Судоплатовим був підло вбитий Голова ОУН Євген Коновалець. Його ліквідації вимагав особисто Сталін, який відчував для себе велику небезпеку діяльності ОУН навіть за межами совєтів. Операція із заочним смертним вироком розроблялась керівником НКВС Єжовим та головою ЦВК УРСР Петровським. Кожен із них знав, що прямо вбити обережного і добре захищеного Коновальця в них не вийде. У чесному бою вони були безсилі. А тому був обраний найбільш підлий спосіб: агент НКВС Павло Судоплатов, використовуючи легенду українського підпільника, втерся в довіру до Голови ОУН, що перебував у Німеччині, і на одній із зустрічей в Роттердамі (Голландія) вручив йому замасковану під коробку цукерок вибухівку.

  Історія, про яку ми розповімо зараз, сталась 2 лютого 1923 року, але отримала несподіване продовження у наші дні.

2 лютого 1923 року Київським губернським революційним трибуналом було засуджено до розстрілу холодноярців Іларіона Завгороднього, Голика Мефодія (Залізняка), Гупала Деонісія, Компанійця Тимофія, Добровольського Олексія, Ткаченка Василя, Дробатковського Юрія, Здобудь-Волю Костянтина, Яковенка Григорія та Ляшенка Івана.