​Кайданки замість ордену

«Якщо вас не посадили, це не ваша заслуга, а наше не доопрацювання».
Із фольклору українських «правоохоронних» органів

Четверта річниця Революції Гідності відзначається безпрецедентним судом над бійцями батальйону «Айдар». Троє учасників україно-російської війни Миколай Агапов, Вадим Фещенко та Роман Щуров вже майже 3 роки сидять за надуманими обвинуваченнями в СІЗО. І тільки тому, що вони виконали свій військовий обов’язок… І складається враження, що військова прокуратура зони АТО навмисно фабрикує справи, щоб помститися «укропам-карателям»… Однак про все по черзі.

Шпигун? Та що ви, поліцейський…

У грудні 2015 Агапов, Щуров та Фещенко, виконуючі бойове завдання в смт. Новгородське м. Торезька, побачили невідому особу, яка чомусь без будь яких дозволів знаходилась в «нульовій» зоні і знімала на мобільний телефон військові позиції. Невідомий викликав цікавість й тим, що пересувався на «дев’ятці» червоного кольору. На подібну автівку у наших вояків була «орієнтировка», так як за дивним збігом з появою невідомого червоного автомобіля марки ВАЗ 21009 збільшувалась точність стрільби «сепарів». Як передбачено законом і армійським статутом, невідомий, а ним виявився гр. Барков В.А., був затриманий, у нього вилучили телефон та пістолет з гумовими кулями. А також, як стверджує Микола Агапов, у невідомого вилучили згорток «трави»…

Уявіть собі здивування наших військових, коли в «трубі» виявилась панорамна зйомка позицій, а також невідомі номери, що починаються на +7 – мобільний код Росії.

На запитання - хто він і що робить в безпосередній близькості до лінії зіткнення, затриманий пояснив, що він є дільничний інспектор поліції. Однак, що робить дільничний інспектор там, де ніхто не живе – залишилось загадкою. Пред’явити службове посвідчення пан Барков також не зміг. Однак пояснив, що його можуть впізнати на будь-якому блок-пості.

Як в подальшому розгортались події, нам не відомо. На сьогоднішній день існують дві версії – самих обвинувачуваних «Айдарівців», та версія слідства, побудована переважно на показах потерпілого.

За словами військовослужбовців, вони чемно запропонували Баркову проїхатись до найближчого блок-посту, де хтось міг би підтвердити особу міліціонера. Сам потерпілий сів за руль і вони приїхали на блок-пост «Ветерок», однак там «дільничного» ніхто не впізнав. Тому бійці вирішили доставити його до свого командування в с. Зоря. Начальства на місці не виявилось, тому хлопці відправились по своїх справах – за рибою на водоймище в с. Правдівка, звісно, прихопивши з собою й затриманого. В с. Правдівка їх наздогнав автомобіль КІА чорного кольору, який зупинився біля продуктового магазину. Водій і пасажир автівки зайшли в магазин.

Агапов з Щуровим провели візуальний огляд автівки та перевірили папери, що знаходились в салоні. Після чого знов повернулись до с. Зоря, де Баркова «відбили» його колеги – працівники Торезького відділу поліції, які заявили, що пан Барков є оперуповноваженим цього відділу.

У той же день, а саме 9 грудня 2015 року, хлопців було затримано та взято під варту. Спочатку їх помістили до «мавпенятника», а потім перевели в СІЗО. Де вони утримуються й по сьогоднішній день…

Була б людина, а стаття знайдеться…

А ось версія слідства, значно яскравіша. Трьом військовослужбовцям висунуто обвинувачення у скоєнні багатьох важких злочинів – посягання на вбивство, незаконне позбавлення волі людини, розбій, незаконне заволодіння транспортним засобом, а Миколаю Агапову ще додатково інкримінують незаконне зберігання «наркоти». Нічого не скажеш, в кримінальній фантазії слідчому Костянтинівського відділу поліції О. Єгорову, який розслідував «злочин» «Айдарівців», та військовому прокурору О. Серафимову важко відмовити. За офіційною версією державного обвинувачення, військовослужбовці просто вчинили «гоп-стоп». Побачивши Баркова В.А. в безпосередній близькості від зони бойових дій, вони захотіли заволодіти його автомобілем. Погрожуючи автоматом Калашникова невідомої моделі, вони змусили потерпілого їхати з ними на блок-пост та в с. Заря, з корисною метою заволоділи його мобільним телефоном та двома сім картами, а також травматичним пістолетом. Пізніше Микола Агапов вирішив вчинити вбивство Баркова, тому здійснив в нього три постріли з травматичної зброї. Внаслідок чого потерпілий отримав забійні травми тулубу та струс мозку (легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я). Також бійці вчинили «дєбош» в с. Правдівка біля продуктового магазину - стріляли з АК невстановленої модифікації та залякували пасажира та водія автомобіля КІА.

Найцікавіше те, що «фантазії» слідства не підкріплені доказами. Почнемо з прав осіб, залучених до проведення АТО. Закон «Про боротьбу з тероризмом» в статті 14 визначає, що в зоні АТО можуть тимчасово обмежуватись права і свободи громадян. Перебування в цій зоні осіб, не залучених до проведення АТО, можливе лише з дозволу керівника оперативного штабу. Чи мав Барков такий дозвіл? Ні. Той самий закон у своїй 15 статті наділяє військовослужбовців правом затримання осіб, проведення догляду, використання транспортних засобів. Якщо військові мають право проводити затримання, то яке ж тут незаконне позбавлення волі людини? А чим підтверджується корисний мотив на заволодіння автомобілем ВАЗ 21009? Нічим, окрім показів самого потерпілого, які в цій частині досить туманні і суперечливі… Потерпілий не підтвердив в своїх показах, що, в разі відмови надати військовим транспортний засіб, йому погрожували фізичною розправою. Барков лише зазначив, що він так сприйняв ситуацію… Тут вже є сумнів, а всі сумніви, як відомо, мають трактуватись на користь обвинуваченого.

Тепер щодо розбою, посягання на вбивство та використання невстановленої моделі АК. В матеріалах справи знаходиться довідка про те, що на озброєнні затриманих знаходився АКМС-47, калібру 7,62. Це доволі потужна і ефективна зброя. Відповідно виникає питання, чому, якщо Агапов хотів вбити потерпілого, він не застосував автомат? Чому професійний військовий, який пройшов війну, для вбивства використовує зброю несмертельної дії – травматичний пістолет? При цьому стріляє так, що поранення завдають незначної шкоди здоров’ю потерпілого. Травми, які отримав Барков, не являли жодної загрози його життю. Більш за те, судово-медична експертиза не підтвердила, що тілесні ушкодження отримані безпосередньо 9 грудня… При огляді автомобіля працівниками поліції вилучено військовий штик-ніж. І знов питання, чому, бажаючи вбити, Агапов не використав цю зброю? Тим більш, встановити потім, якою саме холодною зброєю вбито людину, експертам не завжди вдається… Окрім того, з якого саме пістолета було проведено постріли, внаслідок яких пан Барков отримав травми? Пістолет до матеріалів провадження, як речовий доказ, не долучений, балістична експертиза не проведена… Чому слідство ставиться до показів обвинувачених критично, а потерпілому вірить на слово?

«Сепаратистський» суд?

Розбій… Опер-уповноважений сам підтвердив, що під час «незаконного позбавлення волі» мав при собі гроші, золотий ланцюжок та золотий перстень. І військовим про це було відомо. Тим не менш, «нападники» чомусь забрали у нього тільки телефон вартістю 2 тис. грн., сім карти та пістолет… Телефон також дивним чином до справи не долучений, він знаходиться на особистому зберіганні пана поліцейського… Тому встановити, чи була на ньому панорамна зйомка позицій чи ні, зараз не можливо… Правдивість твердження Баркова В.А. про те, що російські номери в телефоні належать його родичам, які проживають за «лінією фронту», теж ніхто не перевіряв.

Багато питань і по «дєбошу» в с. Правдівка, вчиненого Романом Щуровим, і по наркотикамх, які виявили у Агапова. Водій і потерпілий КІА витупають по справі потерпілими та стверджують, що Щуров залякував їх, стріляючи з автомата в землю. Під час огляду місця події, біля продуктового магазину, знайдено «предмети, схожі на гільзи від автомату Калашникова». Чи є ці предмети дійсно гільзами та з якого автомату, слідством не встановлено…

«Трава», вилучена у Миколая Агапова, дивним чином фігурує в іншому кримінальному проваджені, порушеному за декілька місяців до подій…

Не дивлячись на «білі плями» слідства, 7 грудня 2017 р. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області під головуванням судді Бєлостоцької О.В., за участю суддів Наумик О.О., Міросєді А.І. визнав «Айдарівців» винними по всіх пунктах обвинувачення.

Та й слухання проходили доволі дивно. За словами Миколая Агапова, коли він хотів надати пояснення по справі, головуючий суддя заявила: « Укроп, закрий свій рот». Є претензії до суду й у захисників. За словами адвоката Наталії Фещик, суд першої інстанції постійно відмовляв у всіх клопотаннях захисту…

«На всі наші клопотання, в тому числі і щодо повторного допиту потерпілого, який не з’являється на засідання. І взагалі не відомо, чи в Україні він, судді нам заявляли – подавайте в апеляцію», - розповідає пані Наталія.

На сьогоднішній день справа розглядається в апеляційному суді. У судовому засіданні була оголошена перерва до 14 травня, з метою детального вивчення суддями доводів захисту. Чи буде відновлена справедливість? Чи все ж таки в нашій країні буде закладено прецедент, коли військових карають за виконання свого обов’язку? Покаже тільки час…


Олександр ТАРАСОВ

Фото надане автором