Порушуючи норми КПК, Печерський суд Києва знову засудив Луценко

Сьогодні суддя Печерського районного суду м. Києва Анна Медушевська оголосила вирок у справі по обвинуваченню екс-міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка, а також Володимира Тарасенка та Олега Павлєнова у службовій недбалості при розслідуванні справи про отруєння кандидата в президенти В.Ющенка.

Окреме судове слідство по даному епізоду велося неповні п’ять місяців – з 2 квітня 2012 року.

Раніше епізод про перевищення службових повноважень (ч. 1 ст. 364 КК) слухався у попередньому судовому процесі, проте 21 січня 2012 року був виокремлений в окрему справу. Як написали прокурори в обвинувальному висновку, «екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, а також Олег Павлєнов та Володимир Тарасенко, будучи представниками влади та службовими особами, вчинили зловживання владою, тобто умисне використання службовою особою та представником правоохоронного органу влади всупереч інтересам служби, яке завдало істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам і інтересам Валентина Давиденка».

Нагадаємо, що Валентин Давиденко – екс-водій колишнього першого заступника голови СБУ Володимира Сацюка - на допиті у Печерському суді 18.08.2011 р. заявив, що його права не порушувалися. Пізніше, пояснюючи свою участь у процесі, Давиденко повідомив: «Коли мене викликали в прокуратуру у справі, мені слідчий пояснив, що були порушені мої права» і продиктував, що саме має бути написано у заяві про нібито злочин проти нього.

Після закінчення допиту Валентин Давиденко заявив суду: «Я не вважаю себе ПОТЕРПІЛИМ».

Після допиту водія екс-заступника глави СБУ В.Сацюка Валентина Давиденка були зроблені фактичні висновки:

1. Давиденко не відчував проблем у зв’язку із оперативно-розшуковими діями, які велися відносно нього.

2. Він не користувався номерами мобільних телефонів, які вказані у матеріалах кримінальної справи та озвучені в обвинувальному висновку Генпрокуратури.

3. Заяву про те, що він є потерпілим у справі, Давиденку сказали написати у Генпрокуратурі.

4. Пересвідчившись у наданих в кримінальній справі матеріалах у суді про те, що оперативно-розшукові дії проводилися із погодженням з СБУ, Давиденко не вважає себе потерпілим.

Під час усього судового слідства так званий потерпілий так і не з’явився на судові засідання, надсилаючи до суду телеграми із однаковим змістом: «Прошу не вважати мене потерпілим, матеріальної та моральної шкоди не зазнав, прошу мене не турбувати».

1 червня прокурори зачитали обвинувальний висновок по справі за відсутності Ю.Луценка, а також не вручили йому копію обвинувального висновку, що є порушенням ст. 254 КПК України.

В ході судового процесу стало зрозуміло усім без виключення, навіть прокурорам, що справа розвалилася. Не допомогли навіть 15-ть свідків обвинувачення, оскільки жодний із них не визнав провини екс-міністра.

13 липня 2012 року судове засідання відвідала делегація Європарламенту, що здійснює моніторинг судових засідань у справах ув’язнених колишніх урядовців України. На чолі делегації - колишній президент Польщі Александр Кваснєвський та колишній президент Європарламенту Патрік Кокс.

20 липня 2012 року Генеральна прокуратура змінила обвинувачення екс-міністру Луценку із зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) на службову недбалість (ч. 1 ст. 367 КК), за що передбачено покарання у вигляді штрафу, виправних робіт або обмеження волі до 3-х років. Прокурор Д.Лобань пояснив необхідність зміни обвинувачення тим, що в ході судового слідства було встановлено, що Луценко не мав злого умислу порушити права потерпілого В.Давиденка, оскільки не знав, що його заступник Петро Коляда закрив оперативне провадження. Як міністр внутрішніх справ, Луценко мав перевірити це, але не зробив цього, і, на думку прокуратури, це й є проявом службової недбалості.

У порушення ст. 277 КПК, суддя Медушевська продовжила судовий процес після зміни обвинувачення, прямуючи до вироку.

10 серпня 2012 року Юрій Луценко оголосив своє третє «останнє» слово, після чого суддя видалилася в нарадчу кімнату писати, чи то пак, переписувати вирок.

8:15 До зали суду допустили журналістів із фото та відеокамерами

8:45 Бубоніння вироку триває

У залі суду - народні депутати, представники іноземних місій.

Юрій Луценко спілкується з дружиною, адвокатами, підсудними Павлєновим та Тарасенком.

Багатьох журналістів та бажаючих побачитись із Луценком не пустили до зали суду через заповненість приміщення.

У залі відсутній один із трійки "д.", а саме - прокурор Євген Зінченко.

9:06 У залі серед депутатів Тарас Стецьків, Юрій Гримчак, Андрій Павловський, Володимир Філенко, Юрій Кармазін, один із лідерів БЮТ О.Турчинов.

9:45 Вирок

Суд довів винуватість злочину, скоєного Луценком, Павлєновим та Тарасенком.

Луценку встановлено обмеження волі у вигляді 2 років з обмеженням волі, заборона займати керівні посади протягом 3 років.

Суддя Анна Медушевська застосувала норму законодавства про поглинання менш суворого покарання більшим. Таким чином, оскільки Ю.Луценко вже засуджений до 4 років ув'язнення, то термін ув’язнення не змінюється.

Двом іншим підсудним Олегу Павленову та Володимиру Тарасенку присудили виплату штрафу у 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8,5 тисяч гривень, із забороною обіймати організаційно-розпорядчі посади протягом 3 років.

Під судом це рішення сприйняли вигуками «ганьба». Однин з прихильників Луценка грав на трубі мотив пісні «Вставай, страна огромная».

За матеріалами "Народної самооборони"