Торгівлю лікарськими засобами очі...

Торгівлю лікарськими засобами очікують зміни

Подробиці

Опубліковано 04.11.2011 15:59

Автор:

У рейтингу продукції, яку найчастіше підробляють, з-року в рік незмінно знаходяться ліки. За статистикою Державної служби України з лікарських засобів (Держлікслужби), лише за перше півріччя цього року прийнято 176 рішень про заборону реалізації (торгівлі), зберігання та застосування субстандартних лікарських засобів.

Найбільше порушень виявляють з боку закордонних виробників ліків. Впродовж останніх трьох років саме вони є безперечними «лідерами» за кількістю приписів з показників якості, або через можливі побічні дій внаслідок застосування цих препаратів. Хоча, на імпортні ліки припадає і левова частка підробок. Значною мірою це пов’язано із тим, що імпортні ліки у декілька разів дорожчі від українських. Не менш важливим є фактор контролю виробництва. Лише минулоріч, під час сертифікації зарубіжних підприємств, продукцію яких імпортують до нас, у 30% випадків виявлено невідповідності виробництв. Їх препарати можуть нести загрозу життю пацієнтів, до того ж, їх виробництво важко проконтролювати на відміну від вітчизняних препаратів.

Найпоширеніші фальсифікати

Найчастіше фальсифікують популярні болезаспокійливі засоби: Доларен, Уролесан, Омез, Ротокан, Фестал, Мезим форте, Есенція форте Н, Гепабене, Кетанов, Циклоферон. Воно й зрозуміло, назви цих препаратів ледь не щодня лунають у телевізійній рекламі. Тож прийшовши в аптеку, людина іноді автоматично купує лікарський засіб, назва якого закарбувалася в пам’яті. Хоча розрекламованість засобу жодним чином не гарантує, що він підходить усім.

До найпоширеніших методів фальсифікації належать: виготовлення ліків-пустушок, імітаторів, і копій. Перші мають більше психологічний вплив на людину і - жодних лікувальних функцій. Куди найнебезпечніші ліки-імітатори, в яких діючу речовину замінено на іншу дешевшу. Адже при цьому невідомо, як її сприйме організм хворого. Не менше шкоди можуть нанести препарати із зміненим вмістом. За складом вони такі ж, як і оригінальний лікарський препарат, але певних складових може бути більше, або менше. Відповідно, неможливо передбачити результат, який дасть прийняття таких ліків.

Якщо ж говорити про ліки-копії, то вони мають ті ж складові, що й оригінальний препарат, і в тих самих пропорціях. Однак, не завжди можливо з’ясувати походження субстанції для виробництва, відповідно, і її якість.

Як із цим боротися

Щоб вберегтися від придбання підробки, у Держлікслужбі радять звертати увагу на зовнішній вигляд препарату. Крім іншої упаковки, має насторожити інший колір, запах і смак ліків. Хоча, якщо підробка якісна, відрізнити її від справжнього препарату без лабораторних досліджень складу не вдасться.

На переконання начальника Держлікслужби Олексія Соловйова, для зменшення кількості підробок на ринку ліків необхідно посилити роботу з інспектування вітчизняних виробників, а також звертати увагу на те, в яких умовах виробляють закордонні ліки, які завозять в Україну. Особливо це стосується країн Південно-східної Азії, оскільки ці країн не входять до міжнародної Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій - PIC/S (Pharmaceutical Inspection Co-operation Scheme).

Крім того, необхідно посилити відповідальність за виробництво і продаж неякісних ліків і відвертих підробок. Для зменшення засилля фальсифікату і неякісних ліків, у Держлікслужбі планують прийняти нові Ліцензійні умови, завдяки чому вдасться залишити декілька потужних компаній, які наразі забезпечують 86% ринку фармацевтичних продуктів, і позбутися дрібних. Адже фальсифікат, який виявляють під час перевірок, зазвичай потрапляє на ринок через невеликих постачальників, які не завжди працюють напряму із виробниками. Значною мірою цьому сприятиме вступ у дію з 1 листопада цього року змін до Закону України «Про лікарські засоби», Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів і Кодексу України про адміністративні правопорушення, які посилюють відповідальність за фальсифікацію лікарських засобів.

Кіоски потраплять в «чорний список»

Іще одне нововведення може суттєво підкосити недобросовісний бізнес на здоров’ї. З початку наступного року великі міста можуть позбутися аптечних кіосків.

- Закриття невеличких пунктів торгівлі ліками – один із кроків в боротьбі з підробками ліків,- пояснює начальник Держлікслужби Олексій Соловйов. - Адже саме через кіоски найчастіше збувають фальсифіковані ліки. Воно й не дивно, враховуючи зростання конкуренції на ринку торгівлі лікарськими препаратами. Крім того, продавці аптечних кіосків часто порушують норми законодавства, продаючи антибіотики та інші рецептурні препарати.

У порівнянні з 90-ми роками, коли бракувало державних аптек, аптечні кіоски з’являлися як гриби після дощу. Звісно, на той час вони відіграли свою роль у забезпеченні населення ліками. Тепер же ледь не в кожному місті декілька потужних аптечних мереж із кваліфікованим персоналом.

Аптеки мають більші площі і відповідні умови для правильного збереження лікувальних препаратів. До того ж, начальник аптеки повинен мати вищу освіту провізора, тоді як для співробітника достатньо середньої фармацевтичної освіти. Тобто, в аптеці людина може не лише купити ліки, але й отримати пораду щодо вибору ліків і їх застосування.

Хоча, повністю відмовитися від системи аптечних кіосків у Держлікслужбі не збираються. Вони залишаться у селах, де тримати велику аптеку просто недоцільно.

Чи варто боротися з рекламою?

Українські законодавці вирішили одними аптечними кіосками не обмежуватися. Наприкінці минулого року лунали пропозиції щодо потреби зменшення реклами лікарських засобів і товарів медичного призначення. І хоча парламентарі нещодавно відхилили цей законопроект, не факт, що вони можуть в будь-який момент його ухвалити. Звичайно, боротися із недобросовісною рекламою необхідно, та під цим гаслом прагнуть прибрати будь-яку згадку про лікарські засоби. У разі прийняття такої заборони з-поміж постраждалих можуть опинитися не лише виробники, але й споживачі - через брак інформації про нові препарати. До того ж, це йде в розріз із курсом України на євроінтеграцію.

Враховуючи прагнення України привести національне законодавство у відповідність до Європейських стандартів, ідею повної заборони реклами лікарських засобів можна назвати, скоріше, радикальними діями,- каже юрист Юридичної фірми «ОМП» Євгенія Коваль. – адже країни Європейського союзу не містять такого обмеження у своїх локальних законодавствах. Директива 2001/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи «Про кодекс Співдружності щодо лікарських засобів для людини» також дозволяє рекламу без рецептурних лікарських засобів для широкого загалу, за умови дотримання певних умов, викладених у ній. Хоча, враховуючи вітчизняні реалії, необхідно не забороняти, а просто посилити контроль за рекламою ліків. У разі підвищення відповідальності було б доцільним створити спеціальний орган, який проводитиме попереднє погодження, обов’язкове чи добровільне, форми та змісту реклами лікарських засобів. Наразі, у цьому напрямку вже здійснені певні кроки. 27 липня 2011 року набрали чинності зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції», що дозволяють виробнику, у разі сумнівів щодо коректності змісту рекламного матеріалу, звернутись до Антимонопольного комітету України за попереднім погодженням такого матеріалу на предмет відсутності положень, що можуть «вводити споживача в оману». Однак, поки що процес погодження не носить обов’язкового чи систематичного характеру.

Говорячи про рекламу лікарських засобів варто також враховувати психологію людей. Адже чимало засобів, що рекламують як такі, що мають лікувальні властивості, насправді не ліки, а біологічно-активні добавки (БАД-и). Багато людей «купуються» на те, що препарат дозволений Міністерством охорони здоров’я. Проте, мало хто знає, що БАД-и дозволені МОЗ-ом не як ліки, а як харчові добавки, і про жодні лікувальні властивості не йдеться. От саме стосовно БАД-ів лунає найбільше скарг від споживачів стосовно неправдивої реклами. Адже заплативши декілька тисяч гривень за препарат, куплений через теле-магазин чи Інтернет, людина не отримує очікуваного ефекту. Тож, можливо, краще не забороняти рекламу як таку, а справді посилити контроль та відповідальність рекламодавців і віртуальних продавців.

Сергій БРУНЬ