В Росії книги про Голодомор прирівнюються до екстремізму

golodomor 32-33

 

В Російській Федерації, виявляється, за зберігання чи розповсюдження книг про Голодомор 1932-33 рр., про український визвольний рух та про український націоналізм можна отримати тюремний термін. Про це можна судити, подивившись Федеральний список екстремістських матеріалів, розміщений на сайті Міністерства юстиції РФ.


Всього в списку перебуває 1271 найменування заборонених для тиражування на території Росії книг, брошур, газетних матеріалів та інтернет-публікацій. Поруч в дужках зазначається підстава заборони на їх поширення на території РФ, зазвичай – це рішення судів.

Серед даного списку, де переважають публікації про націонал-соціалізм, національно-визвольний рух на Кавказі, матеріали антипутінського спрямування (до речі, антипутінські сайти в більшості своїй відключені, на їх сторінку зайти неможливо), є і чимало видань українських власне авторів, науковців, чиї матеріали не перебувають під забороною в самій Україні чи в інших державах.

Серед них переважають книги про Голодомор як акт геноциду українського народу, є також матеріали про злочини НКВД, при чому зроблені на підставі архівних документів, книга про діяльність Степана Бандери (чомусь він фігурує як Степан Бендера) та книга українського публіциста Віктора Рога («Роога», як зазначено в списку) «Молодь і націоналізм».

Ось перелік цих книг відповідно до місць в Федеральному списку:

1149. Печатное издание Руслан Викторович Частий «Степан Бандера. Мифы. Легенды. Действительность» 2007 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

1150. Печатное издание Вiктор Роог «Молодь i нацiоналiзм» 2002 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

1151. Печатное издание «Голодомор 1932-1933 рокiв в Украiнi: Матерiали кримiнальноi справи № 475» (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

1152. Печатное издание Юрiй Шаповал, Володимир Пристайко, Вадим Золотарьов «ЧК - ГПУ - НКВД в Украiнi: особи, факти, документи» 1997 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

1153. Печатное издание Владимир Василенко «Голодомор 1932-1933 годов в Украине как преступление геноцида: правовая оценка» 2009 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

1154. Печатное издание Василь Морочко (знов таки помилка, адже справжнє прізвище науковця - Марочко) «Геноцид украiнцiв. Серiя: Голодомори 1932-1933. Голодомор» 2007 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

Що цікаво – всі вони заборонені рішенням Мєщанського суду Москви від 1 грудня минулого року.

Схоже, за забороною цих видань спостерігається певне політичне замовлення, адже «вирок» цілому ряду українських книг було винесено в один день і, що цікаво, в приблизно одні й ті ж терміни, коли в РФ почалося переслідування Об’єднання українців в Росії (ОУР), повідомляє прес-служба УІС.



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан детально обговорив ситуацію довкола заяв щодо якнайскорішого завершення війни

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.