Петиція – механізм впливу на владу чи фікція?

Коли на сайті електронних петицій почали з’являтись вкрай абсурдні, на кшталт: «заборонити вішати килими на стіну та класти на підлогу», то виникла підозра, що такий механізм демократії, як «електронні петиції», хочуть спаплюжити, перетворивши їх на фарс. Чи існує така загроза, «Конфлікти і закони» поцікавились у Ігоря Куруса, координатора громадської кампанії «За відповідальну владу» і першого ініціатора появи електронних петицій.

Паре Ігоре, чому механізм подання петицій перетворюється на фарс?

Поки я не бачу причин хвилюватися, оскільки петиції реєструються і українці мають можливість їх підписувати. Як бачимо, громадськість до петицій поставилася відповідально. Питання, чи поставиться  відповідально Президент, залишається відкритим. На сьогодні вже більше 7,5 тисяч зареєстрованих ініціатив, вже є п’ять петицій, які набрали понад 25 тисяч підписів і 4 уже знаходяться на розгляді. Чи це фарс, чи реальний механізм спілкування влади і громадян, покажуть найближчі дні, коли Президент Порошенко змушений буде реагувати на перші петиції.

У влади з’явився привід відмов неугодних петицій. Так сталося з першою щодо легалізації зброї в Україні. Громадянам повідомили, що багато підписів – фальсифіковано. Чому так сталося?

Очевидно, в АП не сподівалися на таку активність громадян, але після перевірки підписів петиція про легалізацію власності зброї була передана на розгляд Президенту. Якщо ж влада заявить про фальшування підписів під петиціями, то такі звинувачення вона має висунути, в першу чергу, собі і розробникам електронного ресурсу, оскільки саме власник електронного ресурсу має гарантувати безпеку та прозорість. В ідеалі, усі вимоги процедури реєстрації, створення, підписання, виконання і обмеження щодо петицій мали бути прописані у законі. На жаль, у нинішньому законі навіть немає визначення поняття петиції, я вже не кажу про відповідальність модератора.

Наразі Інтернетом гуляє багато прохань щодо підпису тієї чи іншої петиції. Інколи вони реально – безглузді. Чи не є їхня поява всього-на-всього механізмом паплюження ідеї петиції, що запущена Мінстецем? Як Ви це прокоментуєте?

Не думаю. Так, дійсно, є абсолютно абсурдні петиції, але вони не знаходять підтримки серед українців.

Громадяни отримали змогу в зручний спосіб донести свою думку до влади. А у різних громадян є різні думки, інколи дуже екстравагантні. І так само, як ми можемо бачити під стінами ВР одиноких мітингувальників, які прийшли висловити свої особисті претензії до влади, так само ми можемо бачити суто індивідуальні петиції. Для когось вони безглузді, для когось смішні, а для когось це сенс життя. Є відверто провокативні петиції і від них нікуди не дітися. Як і в реальному житті, ми маємо навчитися відрізняти зерно від полови. Те, що реально хвилює велику кількість громадян України, виллється у велику кількість підписів під петицією - приклад, петиція про скасування акцизного збору на ввезення автомобілів. А «хворі» ідеї залишаються без підтримки.

Що треба зробити, аби механізм петицій був дієвим і робочим?

В першу чергу, має бути законом регламентована процедура створення, підписання і виконання петицій. Діючий закон є недолугим. Я рекомендував би владі взяти до уваги законопроект, розроблений в рамках ГК «За відповідальну владу» - «Про право громадян ініціювати нормативні документи органами влади та місцевого самоврядування», де прописані усі ці процедури максимально просто і зрозуміло. Водночас, механізм петиції буде дієвим, коли влада почне реагувати на них адекватно, а не множити відписки і відбріхуватися. Коли готові пропозиції будуть розглядатися і затверджуватися, а ті, які потребують аналізу, обговорення і моделювання – будуть аналізуватися публічно, а не «забалтуватися» на телевізійних шоу, тоді ця новація дозволить не лише зменшити соціальну напругу, але стане тим трампліном, який допоможе відновити довіру громадян до влади.