mogno vse

В Одессе гуманитарная катастрофа

arhiv2

 
Уже неделю Одесса кипит от возмущения! А виновница этого возмущения - областная власть, которая в пятницу, 19 февраля, своим решением отправила на улицу 2 миллиона архивных дел, исторические реликвии национального значения и сотрудников самого известного и большого архива Украины. Инициатор сессионного решения глава областного совета, член БПП, мультимиллионер Анатолий Урбанский. По мнению Анатолия Игоревича, уникальный архивный фонд, являющийся национальным достоянием Украины, можно из аварийного здания по ул. Жуковского, 18 (бывшей Бродской синагоги) переселить в полностью разрушенное здание, которое находится в селе Александровка Коминтерновского района Одесской области на территории Одесской областной психиатрической больницы № 2.


arfiv1

arhiv3

И мотивировать этот вандалистский акт благовидным предлогом возвращения здания Бродской синагоги еврейской общине. Причем, при подготовке этого решения сам коллектив архива информировать не удосужились. Об этом архивисты узнали из анонса сессии облсовета в СМИ.

Об истории многострадального архива рассказывает заместитель директора Л.Г.Белоусова:

«Будівля, в якій з 1944 року розміщено Головний адміністративний корпус Державного архіву Одеської області – це колишня культова споруда, що належала громаді іудеїв-реформістів.

Бродська синагога, побудована у 1863-1870 роках за проектом одеського архітектора О.М. Коловича у стилі італійської готики. Будинок розташований у межах унікальної історико-заповідної зони центру м. Одеси на розі вулиць Пушкінської і Жуковського. Споруджений на кошти єврейської громади іудеїв-реформістів, а саме вихідців з містечка Броди (у XIX ст. – територія Австро-Угорської імперії), у зв'язку з чим і одержало свою назву. Компактною масою (довжиною 36 м і шириною 24 м), арковими вікнами, стрільчастими зводами і восьмигранними башточками будинок вирізняється у забудові центральної частини міста гармонійністю пропорцій, і незважаючи на численні перебудови і втрату внутрішнього інтер'єру, є цінним пам'ятником культової архітектури XIX століття. Як пам'ятник містобудування й архітектури місцевого значення, взятий під охорону держави рішенням Одеського облвиконкому № 480 від 15 серпня 1985 року (охоронний номер 695-ОД).

Після закриття Бродської синагоги у 1925 році на вимоги євреїв Одеси, що підтримали радянську владу, будівля перебувала у віданні єврейських робітників та клубу взуттєвої фабрики і використовувалася таким чином до окупації міста німецько-румунськими військами. У 1942 році колишня Бродська синагога була пристосована румунською владою для зберігання архівних документів, переміщених з будівлі іншої синагоги (вул. Ольгієвська, 14).

У 1944 році будівлю було закріплено за Одеським обласним архівом рішення облвиконкому.

У 1944-1954 рр. будинок реконструювався і був пристосований під архів, у результаті чого схема його була істотно змінена – замість безкаркасної, порожньої усередині будівлі, з'явився двоповерховий будинок з 5-поверховою внутрішньою конструкцією – архівосховищем.

Аналіз фактичної технічної ситуації свідчить про наступне: деформації будинку носять давній характер. Вперше вони були зафіксовані у 1942-1944 роках, коли внаслідок бойових дій у період німецько-румунської окупації у будинку з'явилися перші тріщини. У 1952-1958 р. йшов процес збільшення тріщин до 30 мм.

У 1985-1988 р. процес знову активізувався – тріщини збільшилися до 5 мм. Обстеження технічного стану архіву було проведено представниками Одеської філії ремонтно-проектного інституту «Укржитлоремпроект» у січні 1988 року № 67, зроблено висновки щодо аварійного стану будинку з рекомендаціями: «За спорудою встановити спостереження. В разі різкого погіршення стану конструкцій звернутися до відповідних інстанцій щодо призупинення діяльності архіву, евакуації персоналу та надання архіву іншого приміщення».

Капітальний ремонт будівлі не проводився від початку його експлуатації (1965 рік), здійснювалися лише поточні ремонти (1986, 1990, 2004 роки). Листування з облвиконкомом щодо виділення коштів на капремонт, з будівельними установами тощо велося з 70-х років. У 1988 р. було розроблено проектно-кошторисну документацію на вибірковий капремонт (100 тис. карбованців), але гроші не були виділені.

14 листопада 2003 року в будинку сталася аварія: протягом 3-х днів відбувся відрив стін сховища від стін вежі-пілона, перекіс внутрішніх стін, осідання перекриттів, розриви мереж опалення у підвалі і його затоплення гарячою водою, розриви електромереж. Відбулися істотні деформації: у лівій частині будинку з'явився ряд глибоких вертикальних і горизонтальних тріщин шириною до 70-80 мм, західні і північна зовнішні стіни покрилися подовжніми тріщинами. У цілому несучі конструкції втратили свою стійкість і рівновагу.

Основною причиною деформації будинку комісія Науково-виробничого центра «Екосбуд» Інженерної Академії Наук України назвала наступні: «нерівномірні деформації ґрунтів фундаменту в результаті їхнього постійного замочування техногенними й атмосферними водами». Будинок визнаний «старим», а його технічний стан – аварійним. Рекомендації – припинити експлуатацію приміщень з обмеженням доступу людей у будинок, зробити аналіз інженерно-геологічних умов ділянки забудови, оцінку особливостей стану будинку і його дефектів, грамотні ремонтно-відбудовчі роботи.

Протягом 2003 – 2009 років було прийнято можливі заходи щодо запобігання подальшого руйнування будинку: укріплено каркас споруди, встановлено внутрішні та зовнішні підпори, виготовлено проектно-кошторисну документацію для капітального ремонту, зокрема, для укріплення фундаменту.

У 2008 році, відповідно до Державної програми розвитку архівної справи на 2006-2010 роки, Державному архіву Одеської області було виділено 542,1 тис грн. для проведення капітального ремонту аварійної будівлі. Зазначені кошти були витрачені на підготовку науково-промисловим об’єднанням «Екобуд» нового «Проекту першочергових протиаварійних робіт по капітальному ремонту будівлі Державного архіву області по вул. Жуковського, 18» та на проведення у 2009 р. робіт по укріпленню фундаменту архіву. Однак, з моменту аварії спостерігається стійка тенденція до постійного погіршення стану будинку – зафіксовано випадки подальшого руху фундаменту, розриви маячків, поглиблення старих тріщин і поява нових у всіх частинах архіву.

На теперішній час в аварійному будинку знаходиться 5 архівосховищ, в яких зберігається 1 млн. справ з найціннішими документами Національного архівного фонду дорадянського та радянського періодів. Умови їх зберігання через аварійність є вкрай незадовільними – вологість перевищує 80%  (норма 50-55%), до 70% справ дорадянського періоду потребують реставрації внаслідок ушкодження їх грибками, пліснявою та іншими мікроорганізмами, температура коливається від 0 градусів взимку до + 39 влітку (норма + 18- 25), умови праці архівістів негативно впливають на стан їх здоров’я. Значно обмежено прийом громадян – протягом 2003 – 2008 років читальний зал архіву фактично не працював, з 2009 р. працює в обмеженому режимі, що негативно впливає на громадський імідж установи.

Державний архів Одеської області є найбільшим з обласних архівів України і третім за кількістю справ після Центральних історичних архівів у м. Києві і м. Львові. У ньому зберігається більше 13 тис. фондів на 2 млн. справ за 1572 – 2015 роки. Документи відображають історію не лише міста Одеси і Одеської області, а й значної частини багатонаціонального південного регіону України (колишнього Новоросійського краю), внаслідок чого користуються величезним попитом не тільки вітчизняних, а й іноземних дослідників, наукових інституцій. З 1985 року архів відвідало понад 2 тис. науковців і 3 тис. туристів з 37 країн світу, щорічно виконується від 4 до 10 тис. запитів громадян. Архів є методичним центром і куратором більше 2 тис. установ - джерел комплектування. Активно проводиться видавнича робота: протягом 2000-2016 рр. опубліковано 70 солідних документальних видань, зокрема завдяки участі архіву у міжнародних проектах.

Виділення або побудова нового приміщення для Державного архіву Одеської області, обладнання його сучасними засобами для зберігання унікального культурно-історичного надбання українського народу, забезпечення відповідних умов праці архівістів є нагальною необхідністю і бажанням світової громадськості.

Протягом 2003 – 2016 років Державний архів Одеської області постійно виносив на розгляд ОДА та Одеської обласної ради питання щодо виділення нового приміщення, що відповідає міжнародним стандартам архівної справи. Але пропозиції, які надходили від органів влади та самоврядування, були неприйнятними через низку причин - відсутність необхідних технічних характеристик, невідповідність за площею, перебування будівель у власності відомств.

Так, протягом 2014 року на рівні віце-прем’єр-міністра розглядалося питання передачі Одеському архіву однієї з будівель Одеського інституту Сухопутних військ, але через заперечення Міністерства оборони України питання залишилося невирішеним.

Протягом 2015 року керівництво Держархіву внесло низку власних пропозицій. Так, клопотання передати під архів частину комплексу споруд видавництва «Чорноморська комуна» завершилося передачею їх обласною радою комерційній структурі. Прохання передати архіву корпус і територію по вул. Пироговській, 27 б, що прилягає до другого корпусу архіву по вул. Пироговській, 29 (колишній партійний архів), також не було вирішено в інтересах Національного архівного фонду: на сесії облради 19 лютого 2016 року було прийняте рішення передати будівлю і територію автобазі, на якій обслуговується автотранспорт Одеської обласної державної адміністрації та Одеської обласної ради.

На тій же сесії 19 лютого 2016 року головою обласної ради А.І. Урбанським було винесено на голосування підготовлений без відома Держархіву проект рішення «Про передачу будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 20 ріг Жуковського, 18 (будівля Бродської синагоги та огорожа, 1863-1870-і), зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області до Одеської Іудейської Релігійної Громади (ОІРГ) «Хабад-Шомрей Шабос».

Рішення мотивувалося необхідністю виконання Указу Президента України від 21 березня 2002 року № 279/2002 «Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій», реагуванням ради на клопотання Одеської Іудейської Релігійної Громади (ОІРГ) «Хабад Шомрей Шабос» та висновками постійної комісії обласної ради з питань управління майном спільної власності територіальних громад області. Основною метою декларувалося «забезпечення відновлення порушеної справедливості, захисту прав і законних інтересів релігійних організацій».

Зазначений проект готувало управління обласної ради з майнових відносин, якому була відома гостра проблема архіву. З невмотивованих причин навіть у назві рішення та у його тексті Державний архів Одеської області був повністю виключений. Проект рішення був оприлюднений на сайті Одеської обласної ради лише за день до початку сесії, без інформування керівництва архіву та запрошення на сесію.

Напередодні сесії, 18 лютого 2016 року, колектив Держархіву терміново оприлюднив на прес-конференції свою позицію незгоди з політикою задоволення інтересів однієї з громадських організацій при повному ігнорування потреб державної установи. Адже архів є структурним підрозділом Одеської обласної державної адміністрації і зoбов’язаний забезпечувати збереження безцінної державної власності – Національного архівного фонду та здійснювати захист соціальних прав громадян.

Архів вимагав зняти проект рішення з голосування та доопрацювати його, а саме – внести першим пунктом надання Державному архіву Одеської області нового приміщення, і тільки після цього передати будівлю іншому власнику. Держархів виклав свою позицію та інформував листами Голову Одеської обласної ради А.І. Урбанського, Голову Одеської обласної державної адміністрації  М.Н. Саакашвілі, Голову Державної архівної служби України. Т.І. Баранову. Інформаційні листи були надіслані до Адміністрації Президента України, Міністерства юстиції України, Комітету Верховної Ради з питань духовності і культури.

20 лютого 2016 року Державний архів Одеської області став членом міжнародного об’єднання ICARUS - the International Centre for Archival Research (www.icar-us.eu). Архівісти Одещини стали представником України у цій спільноті, яка включає вже 171 архівну установу від 33-х країн світу. Головним завданням ICARUS вважає взаємну підтримку архівів у захисті світового культурного надбання.

Архівісти, науковці, широка громадськість Одеси розцінили політику А.І. Урбанського по відношенню до архіву, Національного архівного фонду, користувачів, архівістів та громадськості, як безвідповідальну, некомпетентну і таку, що плямує і компрометує Україну у світовому просторі».

22 февраля 2016 г. вся активная общественность Одессы провела общее собрание на историческом факультете Одесского НУ им. И.И. Мечникова, где была избран Координационный Совет общественной инициативы «Друзья архива» для защиты Одесского архива от произвола областных чиновников и депутатского корпуса облсовета. В него вошли представители архивов Украины, учебных заведений, библиотек, музеев, украинских и международных культурно-просветительских институтов, общественных организаций, СМИ. Был разработан план защиты архива, защиты национального достояния украинского народа на международном уровне, поскольку этот скандал уже вышел за пределы региона и Украины и о нем стало известно в научном и архивистском мировом пространстве.

Сотрудники архива отметили, что они поддерживают передачу здания иудейской общине, но настаивают на том, что, прежде чем передавать его, необходимо найти для архива пригодное помещение, и не за пределами города, а в Одессе.

Требования широкой отечественной и мировой общественности к областным властям - четкое выполнения Закона Украины «О национальном архивном фонде и архивном учреждении». А для этого:

1. Выделение земельного участка площадью не менее 0,5 га в центральной части г. Одессы и финансовое обеспечения строительства современного архивного комплекса;

2. При невозможности выделения земельного участка, выделение Госархиву в центральной части г. Одессы помещения площадью не менее 6000 кв. м и финансовое обеспечение реконструкции его под архив и оборудования по международным стандартам архивного дела.

Одесса не была бы Одессой, если бы в самые трудные моменты своей жизни, при самых трагических событиях она бы не подходила к ним с определенной долей юмора, сатиры и сарказма. Вот мнение одного из авторитетных музейщиков Одессы, директора еврейского музея – Михаила Рашковецкого. Его обращением в социальной сети Facebook к инициатору такого переселения - Анатолию Урбанскому, любящему, кстати, с размахом путешествовать по цивилизованной Европе.

Михаил Рашковецкий: «Все знают, что наша страна выбрала европейский вектор развития. Все знают, что одесский регион претендует на лидерство в этом направлении. На самый его кончик, так сказать. Выселение одного из крупнейших архивов страны в загородную развалину - это очень по-европейски. Казалось бы, лучше не придумаешь для имиджа нашей области. Но это только кажется. Можно еще лучше. Еще заостреннее, радикальнее, беспредельнее. Например, распределить, по близлежащим весям, одесские госмузеи областного подчинения. Вместе с театрами, университетами и прочими консерваториями. Директора, которые не обеспечат переезд - демократично не пройдут по конкурсу. Освободившиеся здания и места всегда найдется кому передать» - конец цитаты.

А теперь позволю себе изложить и свое мнение. Последние 20 лет еврейская община боролась за возвращение здания Бродской синагоги. Все это время руководство Госархива, как говорится, «рука об руку» с еврейской общиной также боролось за достойное помещение для бесценного архивного фонда. Девять губернаторов Одесской области, и Бог весть какое количество областных депутатов, за эти годы клятвенно обещали срочно решить проблему Госархива Одесской области, но проблема продолжала оставаться проблемой. Обещать наши власти любят и умеют, а вот решать проблемы, даже такой государственной важности, желания не имеют. Но предыдущие областные парламенты умели обойти эту проблему «промеж крапельок». Нынешний же парламент решил пойти по циничному, преступному пути, забывая о том, что «хозяева» региона не они, а жители области и Одессы. И сегодня они, их избиратели, уже судят о них по делам их. История с Госархивом не одинока, есть и украденный у громады «Привоз» и передача его в частные руки, есть еще Аккерманская крепость, словом, скандал за скандалом. И за каждым из них стоит коррупционная составляющая. Как и в случае с архивом. Я не знаю, понимает ли это еврейская община, но и она может быть цинично обманута областными чиновниками. Дело в том, что при таком аварийном состоянии здания синагоги, при эвакуации архива, здание или его часть может рухнуть. Развалины будет признано восстанавливать нецелесообразным, освобождается очень «сладкий» участок земли в центре города под продажу, ведь земельный участок под зданием еврейской общине не передан и не принадлежит. Все. Цена вопроса стала известной. А конфликт с законом для чиновников Украины – это так, тьфу, и растереть! Что в Одессе, что в Киеве, что в любом другом уголке Украины.

Только для этой каденции Одесского облсовета она станет последней, особенно для представителей БПП. Голосов избирателей вам уже не иметь!

А свое национальное достояние украинский народ защищать умеет! И все объекты культурного наследия одесситы будут защищать! И Госархив, и Аккерманскую крепость, и «Привоз», и все, что им дорого и свято!

Мне очень хотелось бы, чтобы на эти вандалистские и коррупционные деяния Одесского облсовета обратил свой взор и прокурор Одесской области Д. Сакварилидзе, но… как говорят, надежда умирает последней…

Ирина ГОЛОБОРОДЬКО, журналист-правозащитник



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Загалом, минулої доби, ворог провів 20 прицільних обстрілів. Один український воїн загинув, троє захисників було поранено, один отримав бойове травмування

подробнее

Опрос

Что принесет Украине закон о реинтеграции Донбасса?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.