​Кілька серйозних фронтових перемог - і нам не доведеться йти з боями аж до поребрика

Скажу по простому: звільнення - це штурм і зачистка. У разі введення військового стану зробити це реально, хоча втрати, звичайно, будуть великі. Але після цього закінчиться війна і десь на кілька десятиліть у ворогів відпаде бажання вирішувати свої проблеми з Україною за допомогою зброї.

До речі. Втрати однієї локальної наступальної операції, яка триває кілька годин і закінчується взяттям ворожої позиції, приблизно дорівнюють втратам цього ж підрозділу на тій самій ділянці фронту, якщо підрозділ місяць або два просто сидить в окопах. Різниця в тому, що в першому випадку ми просунулись вперед, в другому - нічого не змінилося.

Реінтеграція - це переговори з окупантами і коллаборантам, серйозні поступки їм і вата при владі на місцях і в парламенті. Україна знову буде втягнена у сферу російського впливу (не знаю жодної підросійської держави, яка жила б вільно і заможно) і опиниться в ситуації часів януковича, тільки набагато гіршій, бо:

- без Криму;

- економіка виснажена війною;

- ватники отримали месідж, що якщо взяти зброю проти своєї держави на користь сусідньої, можна добитися свого;

- у всьому цьому буде звинувачено владу, яку привів Майдан. Влада зрештою від цього сильно заслабне і або буде змінена явно проросійською диктатурою, або почнеться справжня громадянська війна.

Натомість, кілька серйозних фронтових перемог - і нам не доведеться йти з боями аж до поребрика, супротивник почне втікати і складати зброю.

Імовірність того, що росія знову, як у 2014 році, здійснить масоване вторгнення, дуже мала. У безладді 2014-го було можливим короткий час видавати кадрових російських військових за місцевих «ополченців» і морочити світові голову, що в Києві до влади прийшла фашистська хунта, проти якої повстали місцеві мешканці - поки розберуться, буде «заіграно». А зараз уже заіграно - розібралися, ввели санкції. Перехід кордону російською армією світом буде розцінений однозначно - як агресія проти суверенної держави. Якби путін був до цього готовий, він зробив би це уже давно.

Добрі стосунки з більшістю держав світу будуються за рахунок взаємних поступок і компромісів. Але росія - держава специфічна, яка розуміє лише силу і хамство, а все інше трактує як слабкість, дурість і сигнал для подальшого тиску. Тому окупантам - жодних поступок, коллаборантам - амністія після складання зброї (крім ватажків та явних військових злочинців). Крапка.

Олена Білозерська, facebook.com

Скульптурна композиція «Українські добровольці допомагають ЗСУ». Фото зі сторінки Facebook Олени Білозерської