​Зупинити російську сарану, або Russians go out

Роковини депортації кримськотатарського народу з Криму ще раз дають підстави подумати про те, як протистояти навалі орди, яка, завдячуючи Петру першому, що вкрав в України назву «Русь», почала називатись російською, але по праву є московитами.

Розпочавши створення імперії, росія вкрала в України не лише назву, а ще й історію, яку почала приписувати собі. А згодом розпочала знищувати українство, забороняючи українську мову та нав'язуючи російську.

Та найефективнішим методом насаджування імперії росія обрала тактику виселення корінних народів з територій, де вони жили, і заселення цих територій російськомовними безхатченками. Так русифікували український Донбас. У такий спосіб для російськомовного населення вивільняли Крим, коли провели депортацію кримськотатарського народу з його історичної батьківщини, таким же чином робили спробу русифікувати Естонію, Литву та Латвію. І на сьогоднішній день ми спостерігаємо, як манкурти на чужій землі вимагають «руській мір», не бажаючи (раз вже історично так склалось і вони живуть на території певної країни) асимілюватись під цю країну, вчити її мову, пізнавати культуру, поважати країну, в яку вони, або їхні батьки, переїхали жити.

Найгірше те, що вже в наші дні росіяни, які тікають від диктатури путіна і вважають його своїм ворогом, тим не менш, переїжджаючи до інших країн, не бажають жити в цих країнах за правилами народу, до якого вони переїхали. Їхня поведінка нагадує нахабного гостя, який, прийшовши в чужий дім, згодом починає повчати господарів квартири як їм жити і за якими правилами. І якщо в своїй, окремій квартирі, господарі ще можуть дали лад знахабнілому гостю, то чомусь у країні соромно поставити нахабу на місце.

А нахаби з росії — не заспокоюються. До якої б країни вони не переїхали, вони тягнуть за собою «руській мір», за яким вони переконані, що мають право вчити тамтешніх корінних мешканців політиці, пихати свого носа в закони, які в цій країні приймаються, вимагати не вчити мову країни, до якої вони переїхали, і загалом, переконані, що до них повинні ставитись, як до «старшого брата».

І приклад України, куди перебралась велика кількість російських лібералів — красномовний. Вони одразу почали повчати українців, за кого голосувати, як правильно треба провадити реформи, яким повинно бути українське телебачення і, загалом, почали наголошувати, що не можна відновлювати українізацію і немає потреби в якихось змінах.

Так само росіяни поводять себе в Чехії (де теж зробили більш жорсткий закон зі знання мови) та інших країнах. Росіяни, що втекли від путіна до інших держав, тим не менш, переконані, що це країна, куди вони переїхали, повинна переходити на російську мову, і це вона повинна працювати в інтересах росії.

На жаль, росіяни, які не розкаялись за злочини комунізму, продовжують, як сарана, розповзатись світом, і усюди, куди вони добираються, вони роблять спробу насаджувати руській мір, аби російська мова була основною, щоб їм було зручно спілкуватись. І це держава, куди вони приїхали, повинна під них прилаштовуватись, а не вони інтегруватись в нове суспільство. А сарані треба давати відсіч, бо сарана має звичку все на своєму шляху знищувати. Тож, росіяни повинні розуміти: якщо вони приїхали до чужої країни, то або вони стають частиною суспільства з його правилами, або їдуть геть на свою батьківщину. І перш ніж вчити тих же українців, як робити зміни, хай повернуться на батьківщину і скинуть путіна. Тоді, принаймні, вони хоча б матимуть право давати поради. А в інших випадках: russians go out. А українцям треба пам'ятати, що не буває «правильних росіян». Російський демократ закінчується там, де починається українське питання.

Конфлікти і закони

Фото technologyreview.com