​Хроніки «порятунку» українського бізнесу під час карантину

Чи така вже надійна рука держави, простягнута підприємцям, чиї бізнеси вмирають під час карантину? Чи це просто паличка, яка зламається, якщо за неї вхопитись? Парламент зробив лише невеличкий перший крок з підтримки наших платників податків. Це необхідні міри, але вони недостатні. Критично недостатні. Адже проблем, з якими зіткнулися підприємці, набагато більше. Умовно ділимо їх на 5 блоків:

1. Податковий. Тут слід звільнити від ПДФО та ЄСВ зарплати. Переглянути операції, з якими послугами та товарами першої необхідності можна звільнити від ПДВ, як вже зробили деякі країни.

2. Трудовий. Наприклад, більш детальне регулювання дистанційної роботи та простою виробництва.

3. Соціальний. Наприклад, мають бути описані гарантії від держави виплат батькам, які з дітьми на карантині.

4. Банківський. Йдеться про кредити. Наразі лише споживчі кредити дозволено прострочити без штрафних санкцій. Але що робити з кредитами, зокрема малому бізнесу, який зупинився через вимоги Постанови КМУ від 16.03.20 та відповідних протоколів регіональних комісій з техногенної безпеки? Їм теж потрібна допомога.

5. Орендний. В ЦКУ є стаття 762, яка дозволяє не нараховувати оренду плату протягом часу, коли орендар не міг користуватися орендованим майном. Але не відомо, як цю норму будуть виконувати орендодавці. Тому для уникнення спорів - окремо прописати чіткий порядок виконання цієї норми. Йдеться про магазини та заклади торгівельного і побутового обслуговування, які закрились згідно з постановою КМУ від 15.03.20 на карантин. Очевидно, що орендарі закритих приміщень не можуть ними користуватися не з власної вини, а через рішення органів влади. Плюс в орендний напрямок треба записати вирішення питання з орендною платою за комунальне та/або державне майно.

Після карантину виживуть не всі бізнеси і підприємства. І добиває їх не пандемія, а «чхання» держави на їхні інтереси.

Тетяна Острікова, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Тетяни Острікової