​Україна може відкрити можливість членства в Євросоюзі через «Балканські двері»

Українські політики, дипломати та журналісти мають почати приділяти більше уваги тому, як країни Південно-Східної Європи готуються до вступу до ЄС. Про це пишуть у своїй статті Гюнтер Фелінджер, голова аналітичного центру «Європейці за податкову реформу», та Андреас Умланд, дослідник Інституту євроатлантичної співробітництва в Україні, повідомляє «Голос Америки».


Київ може прискорити власну європейську інтеграцію, застосувавши спеціальні розроблені формати, щоб підготувати Західні Балкани до майбутнього членства в ЄС, переконані дослідники.

Таким чином, Україна зможе переконати Європейський Союз надати перспективи членства і розпочати переговори зі вступу.

В Європі багато хто все ще не вбачає в Україні серйозного кандидата для вступу до ЄС, скептично ставлячись до того, наскільки уряд України відданий чи спроможний інтегрувати Україну до ЄС.

Західноєвропейські політики та дипломати не хочуть брати на себе відповідальність та витрати, пов’язані зі вступом України, незважаючи на те, що громадськість, парламент та аналітики в Європі стали більше проукраїнськими з часів Помаранчевої революції 2004 року.

Для того, щоб прискорити процес, аналітики радять Києву переймати досвід Західних Балкан та країн колишньої Югославії у формуванні переговорної позиції з Брюсселем.

З часу війни у Косові, Європа створила потужну інфраструктуру для «європеїзації» регіону, наголошують аналітики. Було створено загалом 16 установ задля інтеграції колишніх республік Югославії та Албанії. Також існує міждержавний діалог високого рівня, так званий «Берлінський процес», у рамках якого зустрічаються політичні лідери Західних Балкан та зацікавлені країни-члени ЄС.

Можливо, до деяких з цих установ могли б приєднатись і представники України, розкривши можливості для членства Україні через «Балканські двері».

Молдова, яка також є країною східноєвропейського партнерства, входить до більшості із цих інтеграційних структур, і членство України могло б посилити вплив цих структур через масштабність та геополітичну вагу України.

Політична та інтелектуальна еліта України, особливо партійні лідери, часто не усвідомлюють, що Україна може стати повноцінним учасником євроінтеграції тільки після потужної адаптації.

Часто войовнича риторика представників України, різні кампанії громадських зв’язків та надто емоційні заклики, історичні порівняння та символічні жести є зрозумілими. Їх потрібно розглядати на тлі конфронтації України з російським імперіалізмом, а також через смерті та страждання, які принесла гібридна війна москви.

Однак, ЄС не змінять свою бюрократичну логіку на геостратегічну через російсько-українську війну. Подальший прогрес євроінтеграції України має слідувати довгостроковим шляхом, подібним до ратифікації угоди про асоціацію, або лібералізацію візового режиму.

Фото Official website



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 22 листопада обговорив наступні актуальні фронтові теми:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.