​В Україні планують провести пошукові роботи у Гуті Пеняцькій, аби з'ясувати справжнє число польських жертв

У Гуті Пеняцькій на Львівщині мають намір провести пошукові роботи у місцях поховання поляків, аби з’ясувати докладне число жертв подій з 1944 року. Про це у вівторок, 26 лютого, поінформував секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета, повідомляє Польське радіо.


«Планується дослідити територію (поховання) методом розкопок», - повідомив він під час телефонної розмови. «Однак не факт, що дослідження будуть проведені цього року. Це є у планах, ми мали на це дозвіл торік, однак ми не проводили цих робіт. Не виключено, що вони відбудуться ще цьогоріч», - зазначив Шеремета.

За словами секретаря української комісії, метою робіт буде «підтвердження або спростування символічності цього пам’ятника та підрахунок справжньої кількості жертв».

Шеремета також сказав, що, згідно із даними українських істориків, жертв подій у Гуті Пеняцькій є менше, ніж стверджує польська сторона. «Я вважаю, що їх набагато менше, ніж те, що написано на пам’ятнику, і менше, ніж стверджує польський Інститут національної пам’яті», - підкреслив він.

Український чиновник додав, що питання пошукових робіт у Гуті Пеняцькій обговорювали раніше з польською стороною.

«Ми обговорювали це з польською стороною на початку 2017 року, але польська сторона після подій у Грушовичах (Підкарпатське воєводство) у квітні (того ж року) не зверталася до нас із клопотаннями про проведення таких робіт. Однак українські експерти порушують питання обговорення числа жертв вже досить давно, для спростування міфів на тему числа жертв», - додав Шеремета.

Секретар комісії поінформував, що до можливих пошукових робіт у Гуті Пеняцькій будуть запрошені партнери з Польщі. «Звісно, що у ролі спостерігачів», - наголосив він.

Чиновник також прокоментував ноту протесту посольства Республіки Польща в Києві до Міністерства закордонних справ України у зв’язку зі спробами релятивізації злочину у Гуті Пеняцькій. Йдеться про встановлену там українською стороною інформаційну таблицю про перебіг погрому 1944 року.

На думку Шеремети, таблиця містить «історичну правду про ті події». «Я вважаю, що доконаним фактом є теж, що Гута Пеняцька була базою як для Армії Крайової, так і для червоних партизанів», - сказав він.

Раніше Українська редакція Радіо Свобода поінформувала, що, згідно з даними української сторони, у Польщі наводять завищені дані щодо числа жертв у Гуті Пеняцькій. Українські історики вважають, що там загинуло понад 200 осіб. Слідство Інституту національної пам’яті у Кракові переконане, що тоді загинуло приблизно 850 осіб.

«Ми плануємо провести дослідження цього року. За інформацією місцевого населення та досліджень українських істориків, пам’ятник у Гуті Пеняцькій стоїть у символічному місці. Останки можуть знаходитися на відстані 100-200 метрів від нього. Водночас там буде менше число жертв, ніж стверджує польська сторона», - сказав Шеремета у розмові з Радіо Свобода.

За інформацією радіостанції, дозвіл на проведення пошукових робіт у Гуті Пеняцькій 4 лютого видало Міністерство культури України.

Пам'ятник жертвам погрому у Гуті-Пеняцькій з 1944 року. Фото polradio.pl



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 25 листопада обговорив такі актуальні теми:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.