​Унаслідок відкриття німецького ринку праці з Польщі може виїхати до півмільйона українців

Компанія «Personnel Service» підраховує, що внаслідок відкриття німецького ринку праці з Польщі може виїхати до півмільйона українців. Лише у першій половині 2019 року заробіток українців у Польщі збільшився на 10 відсотків. За 5 років це збільшення вже досягло 70 відсотків. Однак вищих заробітків може бути недостатньо, щоб утримати українців на внутрішньому ринку праці, повідомляє Польське радіо.


Рішення уряду Німеччини знизити бар'єри для кваліфікованих працівників поза межами Європейського Союзу може означати, що в результаті 250 тисяч, а то й півмільйона українців, залишать Польщу.

Тільки якщо ми створимо для них умови для роботи та життя, ми маємо шанс утримати працівників, - говорить президент «Personnel Service» Кшиштоф Інґльот.

Дані кадрової служби показують, що ще у 2014 році середній заробіток працівників з України зберігався на рівні близько 7,3 злотих нетто на годину. Наразі вони становлять приблизно 12 злотих нетто на годину, але, наприклад, на будівельному майданчику українець заробить 18 злотих нетто на годину.

У переробній та обробній промисловості заробіток дещо нижчий (відповідно 12,5 злотих та 12 злотих нетто на годину), а у сфері послуг, тобто в гастрономії, готельній галузі чи в перукарні, працівник з України зароблятиме 11,75 злотих нетто на годину. Сільське господарство пропонує найнижчу погодинну ставку (11,5 злотих нетто на годину).

Проте, як вказують експерти, вищих заробітків може бути недостатньо, щоб утримати українців на внутрішньому ринку праці.

- Уже тепер видно, що Німеччина робить це дуже професійно. Вони орендують готелі на польсько-німецькому кордоні, де навчають працівників з України німецької мови і того, як опинитися в німецькому суспільстві, як подати заявку на триваліше проживання. Друге важливе питання - винагорода. На німецькому ринку вони в 3-4 рази вищі, ніж у Польщі, - наголошує Кшиштоф Інґльот.

Компанія «Personnel Service» підраховує, що внаслідок відкриття німецького кордону з Польщі може виїхати аж 250 тисяч українців.

Не тільки фахівців, а й менш кваліфікованих працівників, які будуть працювати нелегально.

Відхід українців може бути великою проблемою для подальшого швидкого зростання польської економіки, - оцінює президент «Personnel Service».

Експерт вважає, що для заохочення українців залишитися в Польщі потрібна система додаткових стимулів та створення належних умов для проживання та приїзду сюди сімей. Це, наприклад, пакет соціального забезпечення, доступ до медичної допомоги та забезпечення освіти для їхніх дітей.

Відтік українців - погана новина для польської економіки. Тим більше, що згідно з доповіддю PwC («Зростаючий розрив на ринку праці в Польщі. Як його подолати?») до 2025 року Польщі потрібно буде ще 1,5 мільйона працівників.

- Єдиною альтернативою є далекосхідні ринки, такі як Непал чи Індонезія, але ми вже знаємо, що, наприклад, працівники з Філіппін не виправдовують сподівань на польському ринку. Тож існує альтернатива, але дуже далека, дуже дорога і не добре адаптована до реальності польського суспільства, - вказує Кшиштоф Інґльот.

Фото pixabay.com



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 27 листопада обговорив наступні бойові дії:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.