Україна

Я, як і більшість українців, уже звикли до того, як при черговій зміні влади, або при великій ймовірності, що влада зміниться, біля нових очільників держави або найбільш вірогідних претендентів на цю булаву тут же з‘являються безліч пристосуванців, таких собі персонажів із фільму «Весілля в Малиновці». Пам’ятаєте крилаті слова і жести одного із його героїв, коли цей сільський староста – начальник жіночого батальону, знявши з голови «будьонівку», сказав, що влада міняється і вивернув цей головний убір навиворіт, сховавши червону зірку на ній.

Не часто, но таки думающие сограждане меня удивляют. Вот и сейчас по Сети покатилось разочарование: а почему это последовательные оппоненты Петра Порошенко, такие как Юлия Тимошенко, Анатолий Гриценко, Андрей Садовый и подобные не хотят громко и решительно поддержать Владимира Зеленского и призвать своих сторонников голосовать за него, как сделал, например, Михеил Саакашвили?

Мене цікавить політика - ефективність влади. Емоції, образи і т.д. - це від лукавого, про це не говоритиму. Питання до Зеленського зрозумілі - що він робитиме на посаді президента і хто в команді? Відповіді на ці питання поки не маємо, і це теж поки зрозуміло - у пошуку електоральної підтримки Зе-штаб намагається уникати важких відповідей на питання, що розділяють суспільство.

Los Angeles Times

«У президентських виборах в Україні нічого не точно, окрім одного: росія не переможе», - із таким заголовком вийшла статтяу виданні Los Angeles Times. «Наступний президент збереже антиросійську позицію й продовжить дивитись на Захід, у бік певної євроінтеграції», - пише видання й детально пояснює американській аудиторії програми й обіцянки трьох найрейтинговіших кандидатів.

Хто останні 20 років слідкував, як росія деградувала і перетворювалась на те, чим вона є зараз, мусить побачити очевидну подібність з тим, що ми бачимо останні п’ять наших українських років.

Не знайдемо ми більше на нашій планеті жодного іншого прикладу, де таким несамовитим масштабом мільярдну корупцію оточення правителя, його диктаторське хамство і терор силовиків прикривали патріотизмом і «своїм шляхом». Не знайдемо ніде, крім росії та України.