Україна

Сложно понять, почему за восемь лет войны украинский завод для производства боеприпасов строят, строят, но так и не построили. Вопрос не праздный, потому что аналогичная ситуация может сложиться и с заводом для производства вакцин.

К первому мая, по заявлению министра обороны россии Сергея Шойгу от 22 апреля, россия должна была вернуть свои стянутые к границам Украины войска в места постоянной дислокации. Этого не произошло.

Более того, были стянуты дополнительные войска, переброшенные силы и техника расквартировались и продолжают расквартировываться на своих новых базах. Продолжается игра мускулами. Например, сегодня россия провела пуски ракет «Вулкан», способные нести ядерный заряд. И не абы где, а в Черном море, недалеко от оккупированного Крыма.

Сьогодні 7 років, як Одеса захистила себе від російської окупації. Одесити та гості міста не пустили до себе війну. Не дали кремлівським холуям створити чергову недореспубліку.

Сьогодні уся проросійська отара буде вити про невинних антимайданівців, які загинули.

Чи є в української влади розуміння того, якою дорогою повинна піти країна, щоб не скотитися в розряд відсталих країн? Іноді прослизає думка, що ми грузнемо в болоті, і поки демократичний світ йде кудись вперед, ми навіть не на місці тупцюємо, а відповзаємо назад.

Українські можновладці люблять волати про спільні цінності та закликати до солідарності наших західних партнерів. Утім, самі часто-густо поводяться з точністю до навпаки.

Здавалося б, у той час, коли Білорусь активно дрейфує до розчинення в «русском мире», офіційний Київ мав би робити все, аби розвивати та зміцнювати взаємини з новим прозахідним керівництвом Молдови, яке уособлює Мая Санду.