Пленарне засідання Верховної Ради 20 червня 2012 року

У середу, 20 червня, Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі. Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 19 червня.

З оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили народні депутати.

Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали після розгляду питань ратифікації розглянути проекти постанов про створення тимчасових слідчих комісій, які значилися у порядку денному засідання наприкінці.

Головуючий повідомив, що поставить пропозицію на голосування одразу після питань ратифікації.

Проект закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про спрощений порядок переміщення ділянкою автомобільної дороги Славутич - Чорнобильська АЕС, яка проходить територією Республіки Білорусь, працівників, транспортних засобів та вантажів Чорнобильської АЕС і підприємств, що провадять діяльність у зоні відчуження, а також іноземних спеціалістів, залучених до реалізації міжнародних проектів стосовно закриття Чорнобильської АЕС, та Протоколу до неї, доповів перший заступник Міністра закордонних справ Руслан Демченко. Урядовець нагадав, що Угоду було підписано 12 січня 2009 року в Чернігові. За його словами, Угодою, зокрема, передбачено запровадження спрощеного порядку транзитного проїзду обслуговуючого персоналу Чорнобильської атомної електростанції та відповідних вантажів через ділянку автомобільної дороги, яка проходить територією Білорусії.

Перший заступник Голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в цілому. "Ми беремо на себе деякі додаткові зобов'язання, зокрема, дообладнання технічного пункту пропуску з білоруського боку для того, щоб він міг працювати в тому режимі, який необхідний. Але це знімає низку проблем, які сьогодні постійно дамокловим мечем висять над нашими всіма службами, структурами, громадянами, які зобов'язані в силу службової необхідності рухатися з міста Славутича до Чорнобильської атомної електростанції. Сьогодні доброю волею зі сторони Білорусі частина цих проблем знімається", - зазначив він.

Верховна Рада 384-ма голосами ратифікувала Угоду.

За результатами голосування були ратифіковані Фінансова угода між Україною та Європейським інвестиційним банком (Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв) та Лист про внесення змін до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв); Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення; Угода про порядок передачі зразків наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів (у межах країн СНД).

Розгляд законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення за реєстр. №9434 було перенесено.

Народні депутати не підтримали пропозицію опозиційних фракцій про перенесення розгляду проектів постанов про створення тимчасових слідчих комісій.

Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для заяви.

Заява, яку зачитав народний депутат М.Томенко, стосувалася повідомлення про відмову опозиційних фракції брати участь у засіданні Конституційної Асамблеї, запланованому на середу. "У парламенту сьогодні забрали право реально змінювати бюджет, призначати кадри, ще заберуть сьогодні і право змінювати Конституцію. Тому позиція нашої фракції дуже проста: ми за демократичну, європейську, українську Конституцію. Але змінювати її повинен парламент, а змінюватися вона повинна в інтересах України і українського народу", - наголосив М.Томенко.

Проект закону про внесення змін до статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (щодо підстав відмови у відкритті касаційного провадження) за реєстр. №10287, який пропонувався для включення до порядку денного сесії, доповіла народний депутат Олена Шустік. О.Шустік зазначила, що метою законопроекту є забезпечення реального права кожного, хто скаржиться до суду, на касаційний розгляд справи. Автор запропонувала вилучити норму, яка дозволяє суду сьогодні безпідставно відмовляти у розгляді касаційної скарги.

"Пункт 5 частини третьої статті 328 Цивільно-процесуального кодексу передбачає право судді-доповідача Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ одноосібно відмовити у відкритті касаційного впровадження через, начебто, необґрунтованість касаційної скарги. Проте, суд у відповідній ухвалі не зазначає причин такої відмови і аргументів на користь такого рішення. Ця норма фактично позбавляє десятки тисяч людей в рік права на судовий захист і розгляд їх касаційних скарг у суді", - наголосила народний депутат.

За словами доповідачки, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ лише за минулий рік і перший квартал цього року за такою надуманою підставою як необґрунтованість скарги, відмовив у розгляді касації по суті у 30 тисячах випадків. "Це широка можливість для зловживань, а особливо за умови відсутності справедливості, об'єктивності та неупередженості в судах. Шанси, що касаційна скарга буде розглянута судом по суті, насправді мізерні. Відмовлення відкриття касаційного впровадження за умови подачі належно оформленої скарги є порушенням конституційного права на судовий захист", - наголосила О.Шустік.

Народні депутати, які взяли участь в обговоренні, підтримали необхідність включення і розгляду законопроекту. Однак, за результатами голосування законопроект не був включений до порядку денного ("за" - 144 голоси).

До порядку денного сесії були включені проекти постанов про відзначення 800-річчя заснування міста Городка Львівської області за реєстр. №10477 і про відзначення 340-річчя з дня народження Пилипа Орлика (реєстр. №10513).

Народні депутати 389-ма голосами включили до порядку денного сесії проект закону про внесення зміни до Конституції України (щодо недоторканності) за реєстр. №10530 та ухвалили рішення направити його на висновок Конституційного Суду України.

Доопрацьований проект закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, доповів голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Мустафа Джемілєв. Він нагадав, що головним мотивом направлення законопроекту на доопрацювання стало бажання членів коаліції побачити економічний розрахунок, вартість закону. М.Джемілєв повторив свою тезу про те, що держава, навіть у випадку ухвалення цього закону, буде закладати щорічно в бюджет не ті розрахунки, які сьогодні будуть зроблені, а ті витрати, які будуть доступні, виходячи з економічної ситуації країни. За його словами, Закон "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою" є лише частиною цілого пласту законодавчих та нормативно-правових новел, із яких рано чи пізно буде побудовано підмурок державної політики. "Саме тому цей проект закону перебуває в зоні постійного моніторингу світової спільноти, враховуючи те, що Україна залишилася останньою країною з пострадянського простору, що не прийняла такого закону", - наголосив народний депутат.

М.Джемілєв звернувся до народних депутатів з проханням прийняти законопроект за основу.

Голова Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський повідомив, що робочою групою у вкрай стислий термін, наданий Верховною Радою, була напрацьована редакція проекту закону, доволі компромісна за своїм характером, яка врахувала висловлені до нього зауваження і пропозиції. Зокрема, в проекті було уточнено коло осіб, які визнаються депортованими, умови надання та позбавлення статусу депортованої особи, державні гарантії депортованим особам та членам їхніх сімей, які повернулися в Україну на постійне проживання, повноваження органів виконавчої влади у сфері відновлення прав депортованих осіб та членів їх сімей.

Проект узгоджено із чинними законодавчими актами, зокрема законами "Про Кабінет Міністрів України","Про центральні органи виконавчої влади", "Про державні цільові програми" і з бюджетним законодавством.

Водночас, повідомив О.Зарубінський, більшість членів Комітету підтримала пропозицію про залишення без змін деяких положень законопроекту, на яких наполягав суб'єкт права законодавчої ініціативи та які мають принципове значення для сприйняття у середовищі депортованих. Мова, зокрема, йшла про збереження в редакції, винесеній на перше читання положень щодо вживання терміну "кримсько-татарський народ", адже примусового переселення зазнали всі без винятку представники цієї національності.

Члени Комітету також пропонують залишити без змін положення щодо включення до кола осіб, які визнаються депортованими та матимуть певні пільги, їх нащадків, а саме: осіб, які народилися в сім'ях депортованих, перебуваючи в депортації, виселені на чужину, та щодо зарахування депортованим особам трудового страхового стажу за період спецпоселення.

Коментуючи останнє положення, О.Зарубінський зазначив, що, з одного боку, воно, певною мірою, йде в розріз із Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а, з іншого боку, аналогічна пільга вже передбачена частиною першою статті 6 Закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні". З метою досягнення соціальної справедливості відновлення прав депортованих осіб члени Комітету вбачають за доцільне поширити такі пільги на цю категорію осіб.

О.Зарубінський доповів рішення Комітету, який рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Під час дискусії парламентарії висловлювалися за прийняття законопроекту. При цьому представники фракцій парламенту наводили різну аргументацію на підтримку проекту.

Верховна Рада 356-ма голосами прийняла законопроект за основу.

Народні депутати розглянули і направили на доопрацювання законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо скасування необґрунтованих пільг і привілеїв для осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання десятої сесії відбудеться у четвер, 21 червня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.