Пленарні засідання ВР України 16 квітня 2013 року, на якому парламент знову відхилив проект постанови про вибори у Києві

У вівторок, 16 квітня 2013 року, відбулися пленарні засідання другої сесії Верховної Ради України сьомого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Рибак на початку ранкового засідання оголосив про вихід народного депутата Павла Балоги зі складу фракції Партії регіонів.

Головуючий повідомив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об'єднання "Європейський вибір", співголовами якого обрано народних депутатів Анатолія Кінаха і Валентина Наливайченка.

Парламентарі хвилиною мовчання вшанували пам'ять народного депутата I, III-IV скликань Станіслава Гуренка, який пішов з життя 14 квітня на 77-му році.

В.Рибак поінформував про свою участь в роботі Ради Міжпарламентської асамблеї держав-учасниць СНД в Санкт-Петербурзі 11-12 квітня, де він мав зустрічі з головами парламентів інших держав. За його словами, "серед іншого вони висловили здивування тим, що відбувається в залі пленарних засідань Верховної Ради, а саме: поведінкою народних депутатів України". "Мені дуже було важко пояснити, чим керуються наші парламентарі, беручи участь в пленарних засіданнях", - зазначив він.

В.Рибак наголосив, що чинний сьогодні Регламент Верховної Ради є законом. Тому його всі зобов'язані виконувати. "Не дивлячись на це, ми постійно чуємо в сесійній залі вигуки, свист, скандування гасел, як під час проведення футбольних матчів. Взаємні образи своїх колег. А на балконі та трибуні постійно бачимо ті чи інші плакати з різними закликами. Хіба так ми можемо далі працювати?! Це відповідає нормам хіба Регламенту?!", - запитав він.

В.Рибак наголосив: "віднині в подібних випадках головуючий на пленарному засіданні послідовно буде дотримуватися вимог Регламенту щодо виступів народних депутатів".

Головуючий також звернув увагу на те, що в залі пленарних засідань мають обговорюватися ті питання, які підготовлені до розгляду і згідно з Регламентом передбачені порядком денним. "Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово та дотримуватися відведеного для цього часу. Головуючий змушений буде вимикати мікрофон, якщо виступ буде не з визначеної тематики", - додав він.

В.Рибак далі поінформував про те, що учора під час бурхливої дискусії на Погоджувальній раді депутатських фракцій було знайдено порозуміння для подальшої роботи в сесійному залі та в комітетах. "Ефективність роботи парламенту України залежатиме від збереження тієї атмосфери довіри, якої врешті-решт нам вдалося досягнути. Кожна з політичних сил, представлених в цьому залі, має взаємні претензії та приховані побоювання, що інша сторона намагатиметься вийти переможцем у політичному протистоянні. Гарантією дотримання досягнутих домовленостей може бути лише неухильне дотримання Конституції і законів України кожним народним депутатом", - наголосив він.

"Відмова від провокаційних заяв, непарламентської поведінки в залі пленарних засідань має бути основним чинником для нашої злагодженої діяльності щодо прийняття відповідних рішень", - зазначив В.Рибак і додав "як Голова Верховної Ради я намагатимуся докладати всіх зусиль, щоб наша праця була у чітких рамках регламентних процедур. І в цьому я сподіваюся на підтримку всього залу". Він запросив народних депутатів "до сумлінного виконання своїх обов'язків на благо українського народу".

З оголошеннями, заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Проект закону про внесення змін до статті 98 Конституції України (щодо повноважень Рахункової палати), який пропонувався для включення до порядку денного сесії, доповіла Радник Президента України - Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Марина Ставнійчук. Вона зазначила, що метою законопроекту є розширення компетенції Рахункової палати в частині наділення її повноваженнями щодо здійснення контролю за надходженнями до Державного бюджету, що дасть змогу забезпечити повноцінний контроль за його виконанням.

М.Ставнійчук звернула увагу на те, що мова йде про розширення повноважень Верховної Ради у сфері парламентського контролю. Законопроектом також пропонується передбачити, що організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом.

Доповідачка обґрунтувала прийняття законопроекту необхідністю "забезпечити реальний фінансовий контроль за виконанням Державного бюджету України, оскільки його виконання є цілісним процесом і повноцінний контроль за ним має складатися як з контролю за використанням, так і за надходженням бюджетних коштів".

М.Ставнійчук акцентувала на тому, що прийняття законопроекту на практиці забезпечить принцип публічності та прозорості бюджетного процесу. Цей принцип включає інформування громадськості з усіх питань: складання, розгляду, затвердження та виконання Державного бюджету, а також контролю за його виконанням, - і є однією із основних принципів бюджетної системи України.

"Таким чином, поклавши на Рахункову палату як незалежний орган повноваження щодо контролю за виконанням Державного бюджету як у частині видатків, так і в частині надходжень, ми зможемо забезпечити право всього суспільства на отримання повної прозорої та об'єктивної інформації щодо стану національної економіки та державних фінансів", - зазначила доповідачка.

М.Ставнійчук наголосила на тому, що актуальність пропонованих Главою держави змін до Конституції України обумовлюється тим, що практика поширення повноважень незалежного органу фінансового контролю, яким в Україні є Рахункова палата, на бюджетні надходження, відповідає загальновизнаним міжнародним стандартам. За її словами, сьогодні Україна залишається однією з небагатьох держав у світі, де вищий орган контролю за державними фінансами має звужені повноваження із зовнішнього аудиту.

Доповідачка також зазначила, що здійснення контролю за виконанням Державного бюджету як щодо доходної, так і щодо видаткової частини, є вимогою основоположних міжнародних документів у сфері контролю державних фінансів.

М.Ставнійчук на завершення наголосила на тому, що прийняття запропонованих змін до Конституції дасть можливість забезпечити дієвий контроль за виконанням Державного бюджету України у повному обсязі, посилить роль Рахункової палати як незалежного органу фінансового контролю в Україні і сприятиме подальшому вдосконаленню нормативно-правового регулювання діяльності Рахункової палати відповідно до міжнародних стандартів у сфері аудиту державних фінансів.

М.Ставнійчук повідомила, що Президент України звертається до народних депутатів із пропозицією підтримати включення законопроекту до порядку денного другої сесії та направлення до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо його відповідності вимогам 157 і 158 статей Конституції Країни.

Голова Комітету з питань правової політики Валерій Писаренко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді включити законопроект до порядку денного другої сесії та направити його до Конституційного суду для одержання висновку.

Під час обговорення більшість виступаючих висловилися за включення законопроекту до порядку денного.

Не підтримала законопроект представник фракції "УДАР" Н.Агафонова. Вона зазначила, що запропоноване законопроектом значне розширення повноважень Рахункової палати призведе до дисбалансу у самостійності законодавчої і виконавчої влади.

Фракція "УДАР" також вважає, що контроль за надходженням коштів до Державного бюджету призведе до дублювання повноважень деяких органів, які вже задіяні: Державного казначейства, Міністерства фінансів, Національного банку, державних адміністрацій.

Верховна Рада 351-м голосом прийняла Постанову "Про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України сьомого скликання законопроекту про внесення змін до статті 98 Конституції України і про його направлення до Конституційного Суду України".

Народні депутати розглянули низку законопроектів, які пропонувалося включити до порядку денного сесії. За результатами голосування більшість з них не набрала необхідної кількості голосів для включення.

Народні депутати перенесли розгляд законопроектів про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо вдосконалення процедури здійснення конфіскації (реєстр. №1103) і про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб (реєстр. №2032). Парламентарії звертали увагу на існування ще двох законопроектів за реєстр. №№2802 і 2803. Вони зазначали, законопроекти за реєстр. №№1103 і 2032 мають розглядатися одночасно із проектами за реєстр. №№2802 і 2803. Однак, два останні ще не розглядалися профільним комітетом. Тому вони пропонували розглянути усі чотири проекти після того, як їх розгляне профільний комітет.

Проект постанови про призначення позачергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради за реєстр. №1034 доповів народний депутат В.Яворівський. Він зазначив, що "сьогодні Київ опинився в незвичній, нестоличній ситуації. Районних рад у Києві не існує. Тобто первісного народовладдя, кореневої системи народовладдя в Києві сьогодні не існує… Районні бюджети сьогодні є абсолютно непідконтрольними і цим бюджетом розпоряджається одна-єдина людина. У моєму виборчому окрузі уже півроку немає голови районної адміністрації. Хто розпоряджається цими коштами, дуже важко уявити".

В.Яворівський також зазначив, що "Київська міська рада сьогодні цілковито деморалізована, її, фактично, не існує".

Доповідач зазначив, що постанова, внесена ним, дає можливість з моменту її прийняття - рівно через 60 днів провести вибори у місті Києві і голови міста, і депутатів міської ради. Оскільки, постанова про призначення чергових виборів Київського міського голови і депутатів Київської міської ради й досі розглядається у Конституційному Суді.

Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити проект постанови.

Д.Жванія зазначив, що проектом постанови пропонується призначити позачергові вибори Київського міського голови та депутатів Київської міської ради на неділю, наступну після спливу 60-денного строку з дня набрання чинності цієї постанови та провести їх у порядку, визначеному Законом "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Голова Комітету проінформував про те, що Комітет вже розглядав цей проект постанови ще 6 березня поточного року і одноголосно ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні відхилити його.

Д.Жванія повідомив, що Комітет розглянув доопрацьований проект 3 квітня і ухвалив рішення знову рекомендувати Верховній Раді відхилити його. Він також зазначив, що "доопрацювання проекту полягало в зміні номера посвідчення народного депутата Володимира Яворівського".

Під час обговорення проект постанови підтримали представники опозиційних фракцій та фракції КПУ. Народні депутати відзначали, що "вибори у Києві є чисто політичним питанням, а не питанням суду, не питанням якихось чергових чи позачергових виборів".

Промовці зверталися до решти сесійного залу з пропозицією підтримати постанову, і тим самим дати можливість киянам обрати собі владу.

Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія у заключному слові нагадав, що Комітет одноголосно підтримав постанову народного депутата Володимира Кличка щодо проведення чергових виборів у м. Києві. За його словами, це є підставою для проведення таких виборів. Водночас, Комітет одноголосно підтримав відхилення проекту щодо проведення позачергових виборів.

За результатами голосування ("за" - 200) проект був відхилений.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Верховна Рада ухвалила постанови про перейменування селища міського типу Пересічна Дергачівського району Харківської області і про перейменування села Мазинки Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Народні депутати розглянули кілька проектів постанов про проведення парламентських слухань.

Верховна Рада прийняла постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Проблеми розвитку українського книговидавництва, книгорозповсюдження та перспективи підтримки книгочитання в Україні" (15 травня 2013 року); "Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров'я України" (5 червня 2013 року); "Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення" (жовтень 2013 року); "Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проблеми і дієві механізми їх вирішення" (жовтень 2013 року); "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" (3 липня 2013 року).

Проект постанови про внесення зміни до Додатку до Постанови Верховної Ради України №11-VII від 25.12.2012 року "Про комітети Верховної Ради України сьомого скликання" щодо предметів відання доповів народний депутат Андрій Кожем'якін. Він зазначив, що Додатком до цієї постанови щодо розподілу предметів відання комітетів передбачено віднесення до предмету відання Комітету з питань верховенства права та правосуддя "кримінально-процесуального законодавства".

За словами доповідача, на думку членів Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, таке формулювання є юридично некоректним і несе загрозу погіршення законодавчої діяльності у сфері кримінального процесуального законодавства.

А.Кожем'якін нагадав, що єдиним кодифікованим нормативним актом, який традиційно належить до предметів відання двох комітетів Верховної Ради, є Кримінальний процесуальний кодекс - в частині діяльності органів досудового розслідування, оперативно-розшукових підрозділів, прокуратури цей законодавчий акт належить до предмету відання Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, а в частині діяльності судів - до предмету відання Комітету з питань верховенства права та правосуддя.

За його словами, такий розподіл є об'єктивно обумовленим правовою природою Кримінального процесуального кодексу - це фактично єдиний кодифікований акт, який регламентує діяльність не тільки судових інстанцій, але й значним чином врегульовує діяльність правоохоронних органів.

"Віднесення кримінального процесуального законодавства повністю до предмету відання певного комітету матиме наслідком штучне розділення єдиної однорідної сфери правового регулювання за формальною ознакою (належність норм до одного правового акту), а також віднесення до предмету відання такого комітету невластивих йому сфер суспільних відносин", - наголосив доповідач.

А.Кожем'якін повідомив, що проект постанови передбачає предмет відання Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності в частині кримінального процесуального законодавства визначити наступним чином:

"кримінального процесуального законодавства (у частині досудового розслідування та діяльності сторони обвинувачення)".

Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Макеєнко повідомив, що Комітет не розглядав цей проект постанови і пропонує парламенту визначитися щодо нього у сесійному залі.

За результатами голосування ("за" - 82) проект постанови був відхилений.

Проект закону про внесення змін до Господарського та Цивільного кодексів України щодо обмеження максимального строку подання вимог кредиторів доповіла перший заступник Міністра юстиції Інна Ємельянова. Вона зазначила, що метою проекту є спрощення процедури припинення юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців шляхом обмеження максимального строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, та фізичної особи-підприємця, яка припиняє підприємницьку діяльність.

Голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у першому читанні за основу.

За результатами голосування законопроект 315-ма голосами був прийнятий за основу.

Народні депутати далі розглянули і прийняли за основу проект закону про внесення зміни до статті 59 Закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" щодо митного оформлення радіоактивних матеріалів ("за" - 319).

За основу та в цілому було прийнято законопроект про внесення доповнень до Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо скорочення кількості документів для отримання державної допомоги при народженні дитини) ("за" - 326).

Головуючий закрив вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у середу, 17 квітня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.