Пленарне засідання Верховної Ради України 19 червня 2013 року

У середу, 19 червня, Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі. На початку ранкового засідання народні депутати виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями. Парламентарії розглянули питання ратифікації та денонсації.

Проект закону про ратифікацію Договору між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами про взаємну правову допомогу у цивільних та комерційних справах доповіла перший заступник Міністра юстиції Інна Ємельянова. Вона нагадала, що Договір був підписаний в листопаді 2012 року в місті Абу-Дабі.

І.Ємельянова відзначила, що у відносинах між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами відсутні будь-які багатосторонні угоди з вказаних правових питань. Тому, за її словами, сьогодні важливо цей договір ратифікувати. "Обсяг правової допомоги, яка надається за запитом компетентних органів договірних сторін, відповідно до договору включає вручення повісток та інших судових документів, отримання доказів шляхом судових доручень або запитів і визнання та виконання судових рішень та мирових угод. Відповідним центральним органам, через який будуть виконуватися запити, є Міністерство юстиції", - зазначила перший заступник Міністра юстиції.

Заступник голови Комітету у закордонних справах Юрій Мірошниченко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді ухвалили законопроект в цілому.

Ю.Мірошниченко наголосив на тому, що ратифікація Договору створить додаткові гарантії правового захисту, надавши можливість громадянам однієї сторони вільно звертатися до суду та інших компетентних органів іншої сторони, подавши позови, та захищати свої права і інтереси у цивільних справах.

Верховна Рада 320-ма голосами ратифікувала Договір.

Народні депутати 335-ма голосами також ратифікували Договір між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами про взаємну правову допомогу у кримінальних справах.

Проект закону про денонсацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України доповів народний депутат Володимир Яворівський. Він аргументував необхідність денонсації тим, що Угода між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України була підписана і ратифікована всупереч національним інтересам України, тому має антиконституційний та антидержавний характер, ставить під загрозу національну й економічну безпеку України, несе постійну загрозу державному суверенітету України та її територіальній цілісності.

Заступник Голови Комітету у закордонних справах Юрій Мірошниченко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити цей законопроект.

Ю.Мірошниченко також зазначив, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради рекомендує відхилити законопроект з огляду на те, що він суперечить положенням Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року, Закону "Про міжнародні договори України" та Регламенту Верховної Ради України.

За денонсацію Угоди висловилися представники опозиційних фракцій. Вони аргументували необхідність такого кроку тим, що Росія будує військово-морську базу у Новоросійську. "Чому до 2042 року Чорноморський флот Російської Федерації повинен перебувати на нашій суверенній території?" - запитав народний депутат В.Кириленко. Ще одним аргументом на користь денонсації Угоди, за словами народного депутата, є те, що Чорноморський флот Росії не платить оренду Україні.

Третім аргументом В.Кириленко назвав відсутність з боку Російської Федерації знижок на газ Україні.

"Авантюрним" назвав денонсацію Угоди керівник фракції КПУ П.Симоненко. За його словами, денонсація Угоди призведе до чергового загострення взаємовідносин з Російською Федерацією та ускладнення ситуації всередині України.

Проти денонсації Угоди висловився представник Партії регіонів В.Колесніченко. Він заявив, що перебування Чорноморського флоту Росії забезпечує обороноздатність і безпеку кордонів України.

За результатами голосування ("за" - 152) законопроект було відхилено.

Проект постанови про Комісію майбутнього при Верховній Раді України доповіла голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич.

Вона аргументувала необхідність створення такої Комісії тим, що ситуація, яка склалася в науково-технічній сфері і в цілому в економці країни зумовлена відсутністю стратегічного погляду на майбутнє України, який базувався би на науковому й експертному аналізі. За її словами, відсутність дієвої і прорахованої, зваженої стратегії в питаннях геополітичного та геоекономічного руху держави гальмує розвиток України і спричиняє негативні для більшості сфер економіки наслідки.

Л.Гриневич запропонувала створити при Верховній Раді Комісію майбутнього як дорадчо-консультативний орган з метою сприяння парламенту у формуванні стратегії розвитку держави на основі об'єктивних законів природи та суспільства, нових досягнень науки і техніки.

Голова Комітету зазначила, що такі комісії сьогодні існують при парламентах більшості розвинених країн світу, зокрема Великобританії, Франції, Німеччини, Фінляндії, Ізраїлю. Діє такий орган і при Європарламенті. "Зазвичай до складу таких комісій входять народні депутати і незалежні науковці. Це дає змогу проводити незалежну експертизу державних рішень з точки зору їхнього впливу на майбутнє країни. У другому і четвертому скликанні були спроби започаткувати такий орган. Ми дозріли зараз і є абсолютно критична необхідність зараз дорости до такого консультативного органу при Верховній Раді", - наголосила Л.Гриневич.

Голова Комітету далі навела розрахунки, опубліковані в травні цього року Глобальним інститутом McKinsey, згідно з якими до 2025 року економічний ефект від розвитку економіки знань у світі складе від 5 до 7 трильйонів доларів. На її думку, "це той резерв, який може дозволити нашій країні зробити якісний стрибок, бо ресурс проїдання спадщини вже вичерпано, найвищий потенціал зростання, це всім очевидно, лежить у сфері інновацій". "Саме тому так важливо створити при законодавчому органі нашої держави таку комісію, яка буде правильно визначати технологічні і наукові пріоритети і приймати важливі і правильні стратегічні рішення", - наголосила Л.Гриневич.

Під час дискусії думки народних депутатів розділилися. Створення такої комісії підтримали представники фракцій "Батьківщина", "УДАР". Вони зазначали, що країни, в яких існують такі комісії, чітко бачать своє місце в майбутньому, перейшли до інших термінів стратегування. За їхніми словами, ніхто не розробляє стратегію в короткотерміновому періоді до 3 років, як це робиться у нас. На їхню думку, термін бачення розвитку країни повинен бути щонайменше 5 років. Середньострокова перспектива має становити 10 років і трохи далі, ніж середній строк, 20-25 років.

Представники опозиційних фракцій вважають, що передбачивши найбільші ризики у світі, у міжнародній та внутрішній політиці, узгодивши позиції всіх зацікавлених сторін в країні, як повинні розвиватися різні сфери державної політики, можна побудувати нормальну європейську країну.

Промовці з парламентської більшості зазначали, що необхідно не створювати чергові комісії, а вже сьогодні робити конкретні справи.

Представник фракції "Свобода" І.Фаріон повідомила, що фракція не буде підтримувати створення також Комісії, оскільки проект є декларативним, а сама комісія працюватиме не на професійних, а на громадських засадах.

Верховна Рада відхилила проект постанови ("за" - 107).

Народні депутати розглянули і за результатами голосування ("за" - 155) відхилили проект постанови про віднесення міста Чортків Чортківського району Тернопільської області до категорії міст обласного значення.

Проект постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан, заходи та перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи" доповіла голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех.

Вона нагадала, що парламентські слухання відбулися сімнадцятого квітня 2013 року. Під час цих слухань зверталася увага на те, що з 2011 року подолання наслідків Чорнобильської катастрофи проводиться без державної програми. За її словами, досі не виконана Постанова Верховної Ради (від 15 жовтня 2011 року) щодо подання проектів законів про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2014-2018 роки та про перелік населених пунктів України, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Голова Комітету також зазначила, що аналіз медичних наслідків Чорнобильської катастрофи, їх динаміка та прогноз свідчать, що зусилля з мінімізації медичних наслідків є недостатніми. За її словами, підвищення ефективності медичної допомоги особам, які зазнали радіаційного впливу, мають стати пріоритетними на найближчі роки.

І.Сех поінформувала й про інші проблеми, на яких наголошували у своїх виступах учасники парламентських слухань. За їх результатами вони рекомендують Кабінету Міністрів на підставі даних дозиметричної паспортизації населених пунктів розробити та подати на розгляд Верховної Ради проект Загальнодержавної цільової, соціально-економічної програми "Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Доповідачка повідомила, що проектом постанови також пропонується розробити та подати на розгляд Верховної Ради проект закону про перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення на підставі рішень обласних рад. У заходах проекту Загальнодержавної цільової соціальної-економічної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та у проекті закону про Державний бюджети на наступні роки передбачити розв'язання проблем поліпшення медичного забезпечення, оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та придбання для них ліків; комплексного соціально-економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та місць компактного переселення громадян, забезпечення житлом громадян; радіаційного захисту населення та екологічного оздоровлення забруднених територій; соціально-психологічної реабілітації та інформування громадян про радіаційний стан території та безпечне проживання на цих територіях; наукового забезпечення робіт та інформаційних систем тощо.

Проект постанови підтримали представники опозиційних фракцій.

Представники більшості наголошували на тому, що цей проект нічим не відрізняється від тих, що ухвалювалися у попередні роки. Вони закликали по-іншому поставити питання допомоги постраждалим від Чорнобильської катастрофи, пропонували доопрацювати цей проект постанови таким чином, щоб викинути з нього весь популізм і визначити основні завдання для держави на нинішньому етапі, які необхідно виконати.

За результатами голосування ("за" - 154) проект постанови був відхилений.

Верховна Рада 245-ма голосами прийняла Постанову про підготовку та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Головуючий закрив пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у четвер, 20 червня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.