Пленарні засідання Верховної Ради України 3 вересня 2013 року

У вівторок, 3 вересня, відбулося урочисте відкриття третьої сесії Верховної Ради України сьомого скликання. У сесійній залі зареєструвалося 385 народних депутатів. Голова Верховної Ради України Володимир Рибак оголосив, що у церемонії відкриття бере участь Президент України Віктор Янукович.

Він також зазначив, що на засіданні присутні Прем‘єр-міністр України Микола Азаров та члени уряду, керівники судової гілки влади, посадові особи, яких Верховна Рада обирає, призначає та дає згоду на призначення, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, голови місцевих рад, представники моніторингової місії Європарламенту Олександр Кваснєвський та Патрік Кокс, глави дипломатичних представництв іноземних держав.

В.Рибак оголосив третю сесію Верховної Ради України сьомого скликання відкритою.

Було виконано Державний Гімн України.

З вітальним словом перед парламентаріями виступив Президент України Віктор Янукович.

За його словами, у новому політичному сезоні всі політичні сили, представлені у Верховній Раді, мають знайти шляхи співробітництва та спрямувати зусилля на вирішення важливих для держави питань. Зокрема, це питання євроінтеграційного напрямку та прискорення реалізації програми реформ.

В.Янукович наголосив також, що робота Верховної Ради під час сьомої сесії має бути більш плідною, ніж у попередній період. «На жаль, попередня сесія Верховної Ради була радше часом втрачених можливостей. Як наслідок - ми втрачаємо темп реформ, який ми взяли ще в 2010-2012 роках», - сказав він.

Президент України закликав українських парламентаріїв до порозуміння для вирішення ключових стратегічних завдань, найголовніше з яких – прийняття євроінтеграційних законів. «Найперше і найбільш актуальне питання для цієї сесії – це прийняття пакету законів, необхідних для подальшого просування на європейському напрямі. Це домашнє завдання, яке має виконати український парламент напередодні Вільнюського саміту, аби Україна змогла підписати угоду про Асоціацію з Європейським Союзом і розширену Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС», - сказав він.

«Асоціація з ЄС потрібна не владі чи опозиції. Асоціація потрібна українцям. Це в першу чергу – стимул до подальшого реформування, прискореної модернізації, підвищення соціальних стандартів», - наголосив В.Янукович.

Крім того, за словами Президента України, парламент має забезпечити прийняття законів, передбачених Планом дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.

Після виступу В.Януковича головуючий оголосив перерву на 30 хвилин.

Після перерви перед народними депутатами виступив Голова Верховної Ради України Володимир Рибак.

Він, зокрема, зазначив, що третя сесія відкривається у період, який визначить майбутнє України та її місце у світі на наступні десятиліття, оскільки наприкінці листопада у Вільнюсі буде підписуватися Угода про асоціацію України з Євросоюзом, якою «буде визначена історія незалежної України в широкому європейському контексті». В.Рибак нагадав, що на минулій сесії попри політичні протистояння парламент прийняв 10 важливих правових актів євроінтеграційного спрямування, і зазначив, що під час нинішньої сесії потрібно обговорити ще сім законопроектів, прийняття яких необхідно для підписання угоди про асоціацію України з ЄС. За словами Голови Верховної Ради, у наступні два місяці депутати мають зосередитися на законопроектах щодо реформування прокуратури, судової системи та вдосконалення виборчого законодавства.

«Орієнтиром у законодавчій діяльності парламенту має стати щорічне Послання 2013 року Президента України до Верховної Ради», - наголосив В.Рибак. Він також зазначив, що у щорічному Посланні Президента сформульовані основні пріоритети, цілі та завдання державної політики практично у всіх сферах суспільного життя, які потребують втілення у відповідних законодавчих актах.

В.Рибак наголосив також на ролі та значенні комітетів у законотворчому процесі і заявив, що планує найближчим часом кілька ініціатив для підсилення законодавчої ролі постійних парламентських комітетів. «Парламентський комітет - це своєрідне парламентське сито, через яке мають відсіватися неякісні та неактуальні законопроекти, це також аналітичний центр ефективності практики застосування законів в країні. Мусимо визнати, що доки ми не оптимізуємо роботу комітетів Верховної Ради, коефіцієнт корисної дії парламенту буде невисоким», - сказав він і зазначив, що, оскільки згідно з Конституцією України діяльність комітетів координує Голова Верховної Ради, він має намір, зокрема, ввести у практику безпосередню участь Голови та його заступників у роботі відповідальних засідань основних парламентських комітетів. «Настав час піднести усю діяльність парламентських комітетів до того високого рівня широких повноважень, які визначені Законом про Регламент Верховної Ради України», - підкреслив В.Рибак.

Далі Голова Верховної Ради зосередив увагу присутніх на «першочергових напрямках, які потребуватимуть максимальної мобілізації законодавчого супроводження з боку Верховної Ради».

За його словами, необхідно, зокрема, скорегувати виборче законодавство для забезпечення реальних політичних прав громадян України; унормувати деякі аспекти організації та діяльності органів державної влади, зокрема, Кабінету Міністрів, Конституційного Суду України, Центральної виборчої комісії та місцевого самоврядування; розглянути та прийняти рішення стосовно законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо посилення гарантій незалежності суддів), який надійшов від Президента України і визначений ним до невідкладного розгляду.

Серед пріоритетів законодавчої діяльності парламенту В.Рибак назвав також завершення роботи над законодавчими актами, прийнятими у першому читанні: зокрема, проектами законів про внесення змін до деяких законів, які регулюють участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення; законів про внесення змін до ряду законів у зв'язку з прийняттям Закону «Про державну службу».

Голова Верховної Ради вважає також пріоритетним законодавче формування відповідальної державної соціальної політики.

Третім невідкладним блоком законодавства в період нової сесії, за словами В.Рибака, має стати подальше удосконалення фінансового законодавства, яке регулює суспільні відносини у сфері бюджету, оподаткування та банківської діяльності.

Серед законодавчих ініціатив у бюджетній сфері, які мають пріоритетне значення, Голова Верховної Ради назвав удосконалення порядку здійснення зовнішніх запозичень та упорядкування положень про надання державних і місцевих гарантій з метою забезпечення параметрів боргової безпеки країни.

Щодо законотворчих ініціатив у галузі податкового законодавства, на переконання В.Рибака, на першому місці мають бути пропозиції щодо спрощення процедур адміністрування податків, своєчасного коригування положень Податкового кодексу України для створення податкових стимулів загального економічного зростання. Керівник парламенту також наголосив на важливості систематизації законодавства про банки і банківську діяльність.

За словами В.Рибака, на законодавчому рівні треба й далі посилювати громадський контроль та прозорість процедур державних закупівель, запровадити прозорий механізм формування економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги для усіх груп споживачів; ухвалити ініціативи, спрямовані на вирішення питань енергетичного забезпечення країни.

Голова Верховної Ради також зупинився на першочергових законопроектах, спрямованих на реформування кримінального та кримінально-процесуального законодавства України, а також на реформування гуманітарної сфери.

Підсумовуючи, В.Рибак наголосив: «Суспільство чекає на вирішальні зміни: на позитивні результати законодавчо закріплених економічних та соціальних реформ, на прямий діалог з владою, на помітне покращення життя українського народу, на нові європейські перспективи нашої держави».

Після виступу Голови Верховної Ради новообраний народний депутат Вадим Новицький склав присягу.

Головуючий оголосив про створення міжфракційного депутатського об‘єднання «Відкрита громадська платформа», співголовами якого обрано народних депутатів Юрія Мірошниченка та Андрія Шевченка.

Пролунали оголошення, заяви, повідомлення, пропозиції від депутатських фракцій.

Верховна Рада 319-ма голосами «за» ухвалила Постанову «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про проведення парламентських слухань на тему: "Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення" (щодо дати проведення), якою визначено, що слухання має бути проведено 23 жовтня 2013 року.

Народні депутати не підтримали законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зміни кодифікації видів економічної діяльності («за» - 198). Сесійна зала також не погодилася із пропозицією про направлення документа до профільного Комітету для підготовки до розгляду у повторному другому читанні («за» – 205).

Верховна Рада 302-ма голосами «за» прийняла в цілому  Закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» з пропозиціями Президента України. Під час обговорення зазначалося, зокрема, що прийняття документа має істотно вплинути на доходну частину державного бюджету країни, адже дозволить Україні стати експортером органічних продуктів харчування, які надзвичайно високо ціняться у світі.

Не знайшла підтримки у залі пропозиція щодо прийняття за основу законопроекту про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" (нова редакція) («за» - 217). Документ відправлено на повторне перше читання. За таке рішення проголосувало 258 народних депутатів.

331 народний депутат підтримав пропозицію щодо прийняття за основу та в цілому Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування пільгової категорії осіб, які отримують побутове паливо відповідно до Гірничого закону України». Відповідно до закону, до витрат, що не оподатковуються податком на прибуток підприємств, включено не тільки вартість вугілля та вугільних брикетів, як це передбачено сьогодні, але й вартість торф’яних брикетів, які безоплатно надаються громадянам відповідно до чинного законодавства.

Верховна Рада 321 голосами прийняла за основу законопроект про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо строків укладання контрактів з керівниками державних, комунальних закладів охорони здоров'я). Проектом пропонується встановити, що керівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я мають призначатися на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на три роки. Під час обговорення сьогоднішня практика укладання контрактів на один рік була названа «ганебною», одним з джерел корупції у галузі.

На початку вечірнього засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розвитку сільського господарства), яким, зокрема, передбачено відтермінування до 1 січня 2015 року розробку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Під час обговорення зазначалося, що прийняття запропонованих змін повністю знівелює доцільність і обов‘язковість розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. За підсумками обговорення законопроект було відхилено.

За основу і в цілому як закон («за» - 290) було прийнято законопроект про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо попереднього розгляду законопроектів у комітетах). Законом внесено низку змін до статей 93 та 145 Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення діяльності парламентських комітетів в частині підготовки та надання ними висновків і пропозицій відносно законопроектів, внесених суб’єктами права законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за дітьми-інвалідами та інвалідами І групи було 345-ма голосами прийнято за основу. Запропоновані зміни до низки чинних законів передбачають, що: одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби; розмір компенсаційної виплати цим особам за надання соціальних послуг з догляду за дитиною-інвалідом підгрупи А, а також одному з батьків, подружжю інваліда І групи підгрупи А, які надають їм соціальні послуги з догляду, не може бути нижчим (на місяць) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на день виплати.

Законопроект про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення було вирішено направити на доопрацювання.

Після розгляду цього законопроекту В.Рибак оголосив про закриття вечірнього засідання. Наступне засідання Верховної Ради України відбудеться 4 вересня о 10 годині ранку, повідомляє Інформаційне управління ВР України.