Пленарні засідання Верховної Ради 5 листопада 2013 року

У вівторок, 5 листопада, відбулися пленарні засідання третьої сесії Верховної Ради України сьомого скликання. На початку ранкового засідання із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій.

Голова Верховної Ради України Володимир Рибак запропонував затвердити розклад засідань Верховної Ради на 5-8 листопада 2013 року.

Голосування не було результативним ("за" - 194).

Представники фракцій, які не брали участь у голосуванні, пояснили свої позиції тим, що порядок денний, як і минулого тижня, формується без погодження з керівниками фракцій. Вони також зауважували, що в розкладі засідань відсутні їхні пропозиції щодо розгляду законопроектів, на яких вони наполягають. Зокрема, зверталася увага на те, що у сьогоднішньому порядку денному відсутній законопроект про прокуратуру, а також законопроекти, внесені опозиційними та позафракційними депутатами щодо можливості лікування за кордоном засуджених.

В.Рибак оголосив до розгляду питання про прийняття рішення з обговорених питань. Народні депутати мали ухвалити рішення щодо двох законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно визначення умов пенсійного забезпечення громадян за реєстр. №№2934, 2934-1. Головуючий нагадав, що ці проекти були розглянуті на пленарному засіданні 25 жовтня в п'ятницю, але не було завершено їх обговорення.

Парламентарії висловилися щодо обох законопроектів. Виступили представники опозиційних фракцій, які закликали прийняти їх, тим самим відновити соціальну справедливість по відношенню до жінок, які зараз повинні виходити на 5 років пізніше на пенсію і повернути їм право виходу на пенсію в 55 років. Вони підтримували норми законопроектів стосовно зменшення мінімального страхового стажу на 10 років, необхідного для отримання пенсії, а також підтримали норми щодо відновлення соціальної справедливості по відношенню до працюючих пенсіонерів.

Представник фракції Партії регіонів Ярослав Сухий наголосив, що обидва законопроекти є популістськими. За його словами, "руйнівна демагогія і політиканство у всі часи дуже дорого обходяться нашим людям. Не примітивного популізму, а модернізації соціальної політики, в тому числі модернізації солідарної пенсійної системи, яка переживає кризу у всьому світі, чекає від Верховної Ради України виборець".

Прийняття законопроектів підтримали представники фракції КПУ.

За результатами голосування обидва законопроекти не набрали необхідної кількості голосів для прийняття і були відхилені. У голосуваннях не брала участь фракція Партії регіонів.

Головуючий оголосив до розгляду проект закону про прокуратуру у другому читанні. Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін відмовився доповідати законопроект, за його словами, через порушення Регламенту з боку головуючого. Він також заявив, що фракція "Батьківщина" наполягає і буде наполягати на затвердженні розкладу і порядку денного засідання.

Головуючий повідомив, що Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вніс подання про зняття з розгляду цього законопроекту.

Перед прийняттям рішення з цього питання у засіданні було оголошено перерву.

В.Рибак після перерви повідомив про засідання Погоджувальної ради, на якому було ухвалено прийняти рішення щодо законопроекту про прокуратуру за реєстр. №0886; а у четвер першими розглянути чотири законопроекти стосовно лікування засуджених за кордоном.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів законопроект про прокуратуру за реєстр. №0886. Він нагадав, що спроби реформування прокуратури здійснювались і раніше. Наприклад, у третьому, четвертому, п'ятому скликаннях парламенту таких законопроектів було 7. Втім, всі ці законопроекти, за висновками європейських експертів, були визнані такими, що не мають на меті реформування існуючої системи прокуратури.

А.Кожем'якін також нагадав, що Венеціанська комісія неодноразово зазначала, що прокуратура залишається потужним інститутом, функції якої значно перевищують обсяг функцій, виконуваних прокурором у демократичній правовій державі. Цей інститут був названий "прокуратурою радянського типу".

Голова Комітету зазначив, що у шостому скликанні членами Комітету був підготовлений законопроект (реєстр. №2491) за результатами комітетських слухань на тему "Місце і роль прокуратури в системі органів державної влади України", в якому також були враховані окремі положення із висновків Венеціанської комісії до попередніх аналогічних проектів. Цей законопроект було прийнято в першому читанні за основу в квітні 2009 року.

За словами доповідача, протягом 2008-2012 років Комітет проводив круглі столи, науково-практичні конференції, тобто працював над цим законопроектом. Але з моменту прийняття законопроекту за основу суттєво змінилося правове регулювання. "Повернулася в дію попередня редакція Конституції України і прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс. Таким чином, законопроект у цій редакції, який був прийнятий в першому читанні, втратив актуальність. Відповідно до статті 106 Регламенту, законопроект №2491 був внесений до порядку денного на розгляд Верховної Ради сьомого скликання під номером 0886 у новій редакції з урахуванням висновків Венеціанської комісії", - сказав А.Кожем'якін.

Водночас, за його словами, на розгляд Венеціанської комісії був направлений законопроект, який розробляла робоча група в Адміністрації Президента України. Крім того, у 2012 році в жовтні був позитивний висновок за №667 Венеціанської комісії щодо Закону "Про прокуратуру", який розробляла Комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права. Цей проект і є базовим, і для №0886, і для того, який розроблявся в Адміністрації Президента, і в опозиції.

"Тому Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді проект закону про прокуратуру за реєстр. №0886 зняти з розгляду і врахувати його положення при доопрацюванні інших законопроектів", - повідомив голова Комітету.

Верховна Рада 322 голосами "за" прийняла постанову про зняття з розгляду проекту закону про прокуратуру за реєстр. №0886.

Народні депутати розглянули низку проектів постанов про обрання та звільнення суддів та ухвалили відповідні рішення.

Підготовлений до другого читання проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо коштів від використання (реалізації) державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції) доповів голова Комітету з питань бюджету Євгеній Гєллєр.

Законопроект 326 голосами "за" було прийнято в цілому як закон.

Парламентарії повторно розглянули у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Аграрного фонду. Доопрацьований проект доповів голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік. Він поінформував про те, що під час доопрацювання були зняті деякі резонансні позиції, зокрема, у новій редакції змінено поняття "календарний" на "поточний маркетинговий період". За словами доповідача, суттєво доповнено норму про надання Аграрному фонду права здійснювати фінансові інтервенції для стабілізації цін. Згідно з проектом, вони надаються з поверненням в кінці наступного маркетингового періоду, чого не було раніше.

Перехідними положеннями проекту передбачено, що реформований Аграрний фонд буде внесено в перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Під час обговорення народні депутати висловили сумніви в доцільності прийняття законопроекту, а також зауваження щодо окремих його норм.

За результатами голосування законопроект було відхилено.

Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік також доповів проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний земельний кадастр" щодо скасування плати за внесення відомостей до Державного земельного кадастру та змін до них. Він зазначив, що цим проектом пропонується скасувати плату за державну реєстрацію земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до поземельної книги, а також внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, про суборенду, сервітут, які поширюються на частину земельної ділянки та внесення змін до таких відомостей.

Г.Калетнік сказав, що це значні видатки для простих людей. Так, наприклад, розмір плати за державну реєстрацію земельної ділянки складає 65 гривень, державна реєстрація обмежень у використанні земель - 161 гривня, внесення до Державного земельного кадастру про земельну ділянку - 60 гривень. І це, не враховуючи вартість виготовлення відповідної документації із землеустрою. "Таким чином, фактично виходить, що селянин за власні кошти формує базу Державного земельного кадастру. А ще й платить за те, щоб внести такі дані до самого кадастру!", - наголосив доповідач.

Тому, законопроектом пропонується внести до низки статей закону "Про Державний земельний кадастр" відповідні зміни та скасувати плату за внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.

Народні депутати 331 голосом "за" підтримали законопроект у першому читанні.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення контролю за безпекою автомобільних перевезень вантажів і відповідальності за порушення правил дорожнього руху доповів перший заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг Михайло Зварич. Урядовець зазначив, що 90 відсотків українських доріг сьогодні потребують капітального ремонту і, не в останню чергу, через їх передчасні руйнування перевантаженими автомобілями.

Доповідач пояснив, що законами України не врегульовано застосування автоматичного зважування без участі людини, що створює передумови для корупції. Тому, мета закону - зберегти дороги за рахунок посилення відповідальності за перевантаження транспортних засобів, проведення процедури зваження, як це є у європейській практиці. Запропонований законопроект передбачає посилення відповідальності, в першу чергу, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, за такі порушення.

Проектом також пропонується врегулювати окрему відповідальність перевізників великовантажних, великогабаритних або небезпечних вантажів. Згідно із проектом, пропонується встановити розмір штрафу для водіїв у 40 мінімальних доходів, це 680 гривень, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності - сто неоподаткованих мінімумів або 1 тисяча 500 гривень, при повторному впродовж року порушенні в два і більше раз.

Документом передбачається здійснювати контроль вагових та габаритних параметрів транспортних засобів з автоматичною фіксацією результатів спеціальними технічними засобами без зупинки автомобіля.

За словами М.Зварича, запропоновані проектом зміни дозволять вдосконалити правові механізми врегулювання відносин у сфері перевезення великовантажних, великогабаритних та небезпечних вантажів, стануть реальним кроком для вжиття заходів щодо збереження існуючої мережі автодоріг.

Законопроект 245 голосами "за" було прийнято за основу.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Проект закону про внесення зміни до пункту 9 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо експорту енергоносіїв до країн-членів Енергетичного Співтовариства) доповів заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Сергій Чех. Він зазначив, що основною метою прийняття законопроекту є приведення законодавства України у відповідність із законодавством Європейського Союзу, в тому числі в частині виконання зобов'язань, передбачених Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Проектом пропонується відмінити застосування вивізного (експортного) мита під час оформлення експорту енергопродуктів (газ, природній газ в газоподібному стані, природній газ в скрапленому стані та ін.) до країн - членів Енергетичного Співтовариства.

Перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олег Зарубінський доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Народні депутати 340 голосами "за" прийняли проект у першому читанні.

Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Сергій Чех доповів ще один законопроект - про внесення зміни до статті 17 Закону "Про теплопостачання" (щодо ліцензування діяльності з виробництва теплової енергії). За його словами, метою проекту є вдосконалення процедури ліцензування виробництва теплової енергії та визначення повноважень органів влади в питаннях ліцензування виробництва, транспортування, постачання теплової енергії. Зокрема, проектом пропонується до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання, додати ліцензування господарської діяльності у цій сфері, якщо теплова енергія виробляється на тепло- та атомних електростанціях. За словами доповідача, прийняття законопроекту дозволить підвищити ефективність державного регулювання в сфері теплопостачання.

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, як повідомив заступник голови Комітету Олександр Мирний, рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому.

Верховна Рада 280 голосами "за" ухвалила законопроект в цілому.

Народні депутати розглянули та прийняли за основу проект закону про внесення змін до Гірничого закону України щодо забезпечення вугіллям або торф'яними брикетами.

Проект закону про внесення зміни до статті 6 Закону "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (щодо отримання закордонного паспорта громадянами призовного віку) доповів Міністр оборони Павло Лебедєв. Він зазначив, що на етапі переходу до комплектування Збройних Сил України виключно військовослужбовцями за контрактом та припинення у майбутньому призову громадян України на строкову військову службу Міністерство оборони розробило проект закону, який у разі набрання чинності надасть можливість громадянам призовного віку отримувати паспорт громадянина України для виїзду за кордон без урахування обставин, пов'язаних із проходженням строкової військової служби. За словами доповідача, прийняття проекту дозволить спростити порядок отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Заступник голови Комітету у закордонних справах Юрій Мірошниченко доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу та в цілому.

Законопроект 331 голосом "за" було прийнято за основу та в цілому.

Проект закону про внесення зміни до статті 6 Закону "Про державне оборонне замовлення" (щодо відносин у сфері планування та формування оборонного замовлення) доповів перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта. Урядовець зазначив, що чинним Законом "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є Кабінет Міністрів та уповноважений суб'єкт господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

За його словами, з метою максимального використання та розвитку науково-виробничого потенціалу підприємств оборонних галузей промисловості виникає потреба в правовому врегулюванні відносин у сфері планування та формування оборонного замовлення шляхом погодження державними замовниками пропозицій щодо виконання робіт оборонного призначення з уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. "Прийняття законопроекту створить правові підстави щодо врегулювання відносин у сфері планування та формування оборонного замовлення між державними замовниками та уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, підвищить ефективність діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу України", - зазначив доповідач.

Перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Віктор Развадовський доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Під час обговорення представники опозиційних фракцій висловили зауваження до законопроекту.

За результатами голосування законопроект було відхилено ("за" - 217).

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

Верховна Рада ратифікувала: Договір між Україною та Республікою Індія про взаємну правову допомогу у цивільних і господарських справах; Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Італійської Республіки про торговельне судноплавство; Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Індія про науково-технологічне співробітництво.

Парламентарії розглянули і прийняли в цілому проекти постанов про Рекомендації парламентських слухань з питань оздоровлення та відпочинку дітей і молоді та про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення".

За основу прийнято проекти постанов про Рекомендації парламентських слухань на теми: "Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров'я України" і "Стан дотримання прав людини в Україні".

Головуючий закрив вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у середу, 6 листопада, повідомляє Інформаційне управління ВР України.