Нонсенсні і не дуже безглузді закони, які є обов’язковими до виконання з 1 січня 2014 року

Українські парламентарії не лише є найбільшими лобістами олігархів та крадіїв, які через законодавчі акти узаконюють собі пільги та додаткові преференції, вони ще й є найнепрофесійнішими депутатами, які, голосуючи закон, вже за місяць починають вносити у нього зміни.

Найбільш непрофесійним підходом народних депутатів до формування законодавства цілком сміливо можна визнати голосування за Податковий кодекс, прийняття якого одразу викликало незадоволення громади і призвело до Податкового майдану. Те, що цей документ не є взірцем, доводить не лише факт знищення малого на середнього бізнесу в Україні, а й постійне внесення змін до цього документу, які не завжди можна вважати розумними.

Так з січня 2014 року набув чинності закон № 407 -VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення процедури з фінансових векселями)". Відповідно до закону, пропонується надати право Кабінету міністрів реструктуризувати фактичну бюджетну заборгованість з визначеними ним видатками державного бюджету, яка виникла станом на 1 січня 2013 р, у встановлених ним обсягах шляхом видачі фінансових казначейських векселів терміном обігу до 5 років, з прибутковістю 5 %.

Про негативні наслідки прийняття цього закону для бізнесу «КиЗ» вже неодноразово писали. Та все ж він набув чинності і цього року Україна вже здригнеться від його наслідків, оскільки застосування цього документу може призводити до фінансових втрат, а то й банкрутства компаній, яким Кабмін заборгував реальні гроші за реальні послуги, а розрахуватись бажає пустими папірцями.

Не менш абсурдним є і закон № 657 -VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та вдосконалення деяких положень". Його прийняття усі свідомі громадяни вважають лише політичною аферою заради того, аби юридично заборонити Віталію Кличку балотуватися в президенти.

Почав з нового року діяти і податок на нерухомість. Об'єктом оподаткування служать квартири і будинки, що перевищують площу в 120 кв. м і 250 кв. м відповідно. Квартири і будинки меншої площі є предметом податкової пільги. Підлягає оподаткуванню сумарна площа квартири і будинку, якщо вона перевищує 370 кв. м. Ставка податку становить 1 % від мінімальної зарплати для сумарної площі нерухомості від 370 кв. м до 740 кв. м і 2,7 % - якщо вона перевищує 740 кв. м. При цьому власне податок нараховується на кількість метрів, що перевищує "пільгове", не обкладене податком, значення. Разом з тим, "пільга" по сплаті податку знімається відразу ж, як тільки буде доведено факт отримання доходів з нерухомості - від здачі її в оренду, лізинг або використання в комерційних цілях.

Хоча експерти і констатують, що введення цього податку вдарить по середньому класу, але не зачепить тих самих народних депутатів, які володіють більшою кількістю нерухомості.

Ще один новий закон - про передачу місцевій владі 10 % виручки від реалізації продукції надр (№ 665 -VII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо коштів від використання (реалізації) державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції"). Документ вносить зміни до статей 29, 69 і 71 Бюджетного кодексу України, згідно з якими кошти від використання (реалізації) частини виробленої продукції, яка залишається у власності держави і, відповідно до угод про розподіл продукції, передається органу місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, у розмірах, передбачених такою угодою, проте не менш 10 % цих коштів, в такій пропорції: 50 % - обласній раді, 25 % - районній раді, 25 % - сільській (селищній) раді.

Закон № 170 -VII «Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" про призначення пенсії батькам, які виховали п'ятьох і більше дітей». Законом пропонується поширити право на пенсію за особливі заслуги перед Україною також і на батька, який у разі смерті матері дітей або позбавлення її батьківських прав виховував п'ятьох або більше дітей до шестирічного віку.

Закон № 663- VII "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", який запускає процес реформування ринку електроенергії. Закон визначає механізми державного контролю шляхом визначення видів діяльності на ринку електроенергії, які потребують ліцензування (діяльність з виробництва електроенергії, постачання електроенергії, передачі електроенергії по магістральних, міждержавними та місцевими (локальними) електричними мережами, здійснення централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України, забезпечення функціонування ринку "на добу вперед") та ін. Новий закон передбачає впровадження моделі роботи за прямими договорами, ринок контрактів "на добу вперед" і балансуючий ринок, який дасть можливість регулювати дисбаланс, що виникає при виробництві електроенергії. Також передбачається створення ринку додаткових послуг із закупівлі маневрених потужностей. Закон передбачає, що повноцінний ринок електроенергії буде введений до 1 липня 2017 - після прийняття необхідних підзаконних актів.