Пленарне засідання Верховної Ради України 1 липня 2015 року

А.Парубій поінформував про компромісний механізм, завдяки якому не було б великого навантаження на підприємців і який був би прийнятний для МВФ. За його словами, таку позицію прийнято спільно фракціями коаліції й урядом.

Парламентарії виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

А.Парубій оголосив, що на порядку денному стоїть ряд питань стосовно ратифікації, серед яких ратифікація угод з НАТО. Він сказав: «Це один з важливих, а може й найважливіших напрямів зовнішньої політики в час, коли Україна веде війну проти російської агресії. Наближення до стандартів НАТО і вступ до НАТО лишається нашою головною і ключовою метою не лише як системи захисту й безпеки, а також й системи цивілізованого світу, світу без корупції, світу без бандитизму».

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

Проект Закону «Про ратифікацію Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті» №0032 доповів заступник міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін. Він зазначив, що законопроект розроблено на виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, Закону «Про Основні засади державної екологічної політики на період до 2020 року» та Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на період 2011-2015 років, Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом.

За словами доповідача, стратегічна екологічна оцінка визначає оцінку ймовірних екологічних наслідків, зокрема, пов'язаних із здоров'ям населення. Стратегічна екологічна оцінка є одним з важливих інструментів реалізації екологічної політики в нашій країні. Вона здійснюється стосовно планів і програм, які розробляються для сільського господарства, лісового господарства, риболовства, енергетики, промисловості та інших сфер діяльності, які згідно з національним законодавством потребують оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

«Дуже важлива особливість стратегічної екологічної оцінки полягає в тому, що вона здійснюється до прийняття рішення про реалізацію тих чи інших проектів чи програм», - наголосив урядовець, при цьому зазначивши, що практичний механізм застосування стратегічної екологічної оцінки має бути відображений у законопроекті, який розроблено Міністерством екології, природних ресурсів і зараз передано на погодження до інших органів центральної виконавчої влади.

Сергій Курикін також зазначив, що Протокол про стратегічну екологічну оцінку було укладено і відкрито для підписання в Києві ще 2003 року, але на сьогодні Україна залишається єдиною країною, яка досі цей протокол не ратифікувала.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді ратифікувати цей документ.

Верховна Рада 279 голосами ратифікувала Протокол.

Проект Закону «Про ратифікацію Угоди про співробітництво у сфері підтримки між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки та постачання (ОНПП)» №0034 доповів заступник Міністра оборони Ігор Долгов. Він нагадав, що Угода про співробітництво у сфері підтримки між Кабінетом Міністрів та Організацією НАТО з підтримки та постачання вчинена 27 квітня 2015 року в Брюсселі й підлягає ратифікації Верховною Радою.

За словами доповідача, необхідність ратифікації угоди зумовлена тим, що згідно з її положеннями митні платежі та привілеї персоналу зазначеної організації НАТО здійснюються за іншими правилами, ніж ті, що визначені законодавством України. Йдеться про звільнення від оподаткування та митних платежів і надання привілеїв персоналу організації НАТО з підтримки та постачання.

Народні депутати 245 голосами ратифікували Угоду.

Парламентарії розглянули та ратифікували Меморандум про домовленість між Урядом України та Організацією НАТО із зв'язку та інформації, представлену Генеральним менеджером Агенції НАТО із зв'язку та інформації, стосовно співробітництва з питань консультацій, управління, зв'язку, розвідки, спостереження та рекогносцировки в рамках програми НАТО «Партнерство заради миру»; Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом; Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про порядок перетину українсько-білоруського державного кордону жителями Рокитнівського району Рівненської області України і Столинського району Брестської області Республіки Білорусь.

Парламентарії розглянули кілька законопроектів у другому читанні.

Проект Закону «Про внесення змін до статті 143 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» №2531доповіла голова підкомітету з питань безпеки державних інформаційних систем Комітету з питань національної безпеки і оборони Ірина Фріз. Вона зазначила, що проект спрямовано на посилення контролю за витоком інформації, зокрема з районів проведення антитерористичної операції, протидію технічній розвідці, забезпечення належного рівня захищеності інформації, що циркулює в мережах систем зв'язку силових структур та правоохоронних органів держави, впорядкування використання мобільних телефонів та інших засобів мобільного зв'язку і передачі інформації військовослужбовців у мирний час, у районах проведення антитерористичної операції, а також в умовах надзвичайного стану чи під час дії особливого періоду на територіях, де ведуться бойові дії.

З цією метою пропонується внести зміни до статті 143 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

І.Фріз повідомила, що під час підготовки до другого читання від суб'єктів права законодавчої ініціативи надійшло 10 поправок. Три з них враховано повністю, одну - редакційно та одну - частково, решту - відхилено.

Народні депутати розглянули поправки і 244 голосами прийняли законопроект в цілому.

Парламентарії розглянули ще кілька законопроектів щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері національної безпеки і оборони.

За результатами голосування в другому читанні та в цілому прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку речового забезпечення військовослужбовців» №2551, відхилено проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» щодо використання персональних пристроїв безпроводового доступу» №2154.

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо державних гарантій суб'єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторів)» №1088 доповіла голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Вона повідомила, що до другого читання законопроекту від народних депутатів надійшло 75 поправок, з яких 25 враховано, 23 відхилено, 27 поправок враховано по суті або частково.

Н.Южаніна нагадала, що Законом №71 щодо податкової реформи з 1 липня 2015 року, тобто від сьогодні, запроваджено обов'язок для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку третьої групи, застосовувати РРО. Таке ж зобов'язання застосовувати РРО цим законом встановлено і для платників єдиного податку другої групи з 1 січня 2016 року.

«Розуміючи, що альтернативи запровадження РРО немає, члени Комітету при доопрацюванні законопроекту намагалися врахувати якомога більше тих дрібних і недрібних штрафів, які могли б бути застосовані до таких підприємців, які почали б користуватися РРО з зазначених дат», - додала голова Комітету.

Н.Южаніна зазначила, що всю свою роботу члени Комітету зосередили на тому, щоб скасувати ряд положень щодо штрафів до таких підприємців. При доопрацюванні було враховано, що всі суб'єкти господарювання будуть звільнені від потреби зберігання щоденного фіскального звітного чеку в книгах обліку розрахункових операцій та контрольних стрічок протягом трьох років. Крім того, передбачено, що при перевірці касової дисципліни в таких підприємців може бути невідповідність наявних готівкових коштів у касовій скриньці до суми, зафіксованої в ЗЕД-звіті.

За словами голови Комітету, під час засідання Комітету було обговорено можливість скасування п'ятикратного розміру фінансової відповідальності за порушення вимог закону про РРО. «Всі знають, що штраф надто великий. Ми поговорили про те, що сервісні центри зобов'язані здійснювати технічне обслуговування РРО без їх розпломбування для того, щоб не здирали за кожну нову пломбу по 50 гривень, як це вони роблять», - уточнила доповідач.

Н.Южаніна зазначила, що на 90% законопроект №1088 - це ліберальні норми, що стосуватимуться не лише підприємців другої та третьої груп, а взагалі підприємців, які застосовують касові апарати. Це значний прорив щодо фіскального навантаження, адже такого вже не було багато років.

Голова Комітету повідомила, що після проведення додаткових консультацій було запропоновано компромісне рішення для мікробізнесу, в яких обсяг річного доходу не досягає одного мільйона гривень.

Пропонується шляхом внесення змін до пункту 296.10 Податкового кодексу України встановити, що реєстратори розрахункових операцій не застосовують платники єдиного податку першої, другої та третьої груп, фізичні особи - підприємці незалежно від обраного виду діяльності, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує одного мільйона гривень.

За її словами, в разі перевищення в календарному році обсягу доходу одного мільйона гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим і розпочинається з 1 числа місяця кварталу наступного за виникненням такого перевищення та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

«В нас залишається ті ж самі перша, друга, третя і четверта групи. Ми говоримо, що друга група в нас має граничний обсяг доходів, дозволений на рік , півтора мільйону гривень, де обов'язок застосовувати РРО лише з 1 січня 2016 року. Тож з 1 січня 2016 року такий підприємець торгує якийсь період, якщо у вересні 2016 року не досягає обсягу в один мільйон гривень, продовжує до кінця року торгувати без РРО. Якщо ж він, наприклад, в червні досяг обсягу в мільйон, то має з 1 липня (бо існує щоквартальна звітність) встановити РРО і подальшу діяльність здійснювати в своїх межах. І всі наступні періоди наступного року. Тобто якщо в нього доходи більше мільйона, він працюватиме з застосуванням РРО», - пояснила Н.Южаніна.

Голова Комітету також роз'яснила ситуацію щодо підприємців третьої групи, які сплачують єдиний податок, для яких дозволено обсяг операцій на рік у 20 мільйонів. Вони працюватимуть за аналогічною системою, без РРО. Коли ж досягнуть одного мільйона прибутку, то мають придбати РРО, встановити з наступного місяця кварталу, в якому відбулося перевищення.

Н.Южаніна висловила думку, що така система дасть змогу справді задовольнити вимоги малих підприємців, які дбають лише про себе і свою родину, де працюють по одному-два працівника. За статистичними даними, які надала Державна фіскальна служба, обсяг задекларованих доходів підприємцями другої групи склав за 2014 рік 720 тисяч. Тож прийняттям такого рішення будуть вдоволені підприємці майже всієї другої групи, а це 600 тисяч підприємців. Це саме ті люди, які зараз вийшли до стін Верховної Ради.

Голова Комітету звернулася до уряду з проханням дослухатися до зваженого рішення, прийнятого вчора. «Тому що все-таки це правильний шлях. Тому що, якщо у нас справді буде народжуватися податкова культура і наші покупці будуть вимагати від підприємців чек, цим ми і будемо стимулювати, може, навіть до переходу спочатку на нефіскальні касові апарати», - зазначила вона.

Міністр фінансів Наталія Яресько запропонувала врахувати в законопроекті можливість додати ще одну зміну щодо розроблення урядом порядку перевірки застосування РРО до 1 вересня.

Н.Южаніна повідомила, що Комітет з питань податкової та митної політики пропонує доопрацьований законопроект №1088 прийняти в другому читанні та в цілому як закон з врахуванням пропозиції, яку озвучила міністр фінансів Н.Яресько.

Народні депутати розглянули поправки до законопроекту і 248 голосами прийняли законопроект в цілому.

У другому читанні та в цілому було прийнято Закон «Про внесення зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації окремих категорій наукових і науково-педагогічних працівників».

Парламентарії розглянули проект Закону «Про додаткові заходи щодо забезпечення індивідуальної безпеки осіб, які виконують службові обов'язки в межах території, на якій введено воєнний стан або проводиться антитерористична операція» №2806. За результатами голосування законопроект направлено на доопрацювання.

Народні депутати включили до порядку денного сесії кілька законопроектів.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури» №2669 доповів Віце-прем'єр-міністр України - Міністр культури Вячеслав Кириленко. Він зазначив, що цим проектом пропонується внести зміни до двох чинних законів «Про культуру» й «Про театри і театральну справу».

«Мета цієї законодавчої ініціативи продиктована численними пропозиціями і вимогами громадськості щодо запровадження конкурсного підходу при призначенні керівництва усіх закладів культури. Міністерство розробило такий підхід, який відображений у цьому законопроекті. У першій частині пропонується обов'язковий конкурсний відбір для керівників всіх закладів культури. Зараз цього немає. Ми зобов'язані проводити конкурс для керівників державних підприємств, для всіх інших закладів не зобов'язані. До речі, в областях є керівники закладів культури, які на безстрокових трудових договорах по 20 і 25 років обіймають займані керівні посади.

І друга частина цього законопроекту стосується запровадження конкурсу і контракту для художнього і артистичного персоналів у театрах. У принципі, причина та ж - боротися проти застою, проти зайвого консерватизму, і щоб всі ті, хто працює в творчих колективах, проходили конкурсний відбір, і потім з ними обов'язково буде укладатися контракт», - повідомив В.Кириленко.

Урядовець також зазначив, що в Перехідних положеннях законопроекту передбачено, що всі, хто працює зараз, автоматично отримують контракт терміном до трьох років. Отже, соціальні вимоги й проблеми такою нормою розв'язуються.

Альтернативний законопроект №2669-1 доповіла народний депутат Ірина Подоляк. Вона зазначила, що великою проблемою в суспільстві є імітація. За її словами, альтернативний законопроект №2669-1 не є імітацією, від якої втомилося все наше суспільство. «Цей законопроект є значно ширшим, ніж урядовий законопроект. В ньому передбачено процедуру конкурсного відбору, принципи формування конкурсних комісій, перервність цієї стагнації, про яку так красиво сказав міністр культури. Упродовж півроку контракти з керівниками установ культури, які десятиліттями очолюють і надають можливість розвиватися установам культури, буде на конкурсних засадах переглянуто. Тобто, якщо вони є якісними керівниками, то матимуть шанс і далі очолювати ці установи, але ми дамо можливість новим, свіжим кадрам прийти і оновити наші установи культури. Цей законопроект альтернативний, він прозорий, демократичний, публічний, в ньому передбачено залучення громадськості», - наголосила І.Подоляк.

Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький розповів про відмінності у законопроектах.

За його словами, проблема урядового законопроекту полягає в тому, що не до кінця розроблено механізм формування конкурсної комісії. «Але переваги урядового проекту в тому, що він дає дві речі. На конкурсах призначати виконавців і творчих працівників закладів культури, для того, щоб 80-літня Джульєтта не співала в опері чи десь і не можна було її змінити, як зараз. І точно так само на конкурсах призначати керівників закладів культури» - пояснив він.

В альтернативному законопроекті, за словами М.Княжицького, не передбачено укладення контрактів з представниками художнього та артистичного персоналу театрів. Це перший мінус. Другий мінус з точки зору Комітету те, що конкурсну комісію в закладах культури формують Президент, Верховна Рада за участі Комітету Верховної Ради.

Голова Комітету вважає це антиконституційним, тому що немає повноважень в Президента призначати конкурсні комісії, які обирають головних режисерів театрів. За його словами, абсурдним є те, що народні депутати не можуть віддавати такі повноваження ні собі, ні Президенту, ні комусь іншому.

М.Княжицький доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу урядовий законопроект.

Народні депутати за результатами голосування не підтримали прийняття жодного із законопроектів за основу.

227 голосами законопроекти направлені на доопрацювання.

Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Парубій закрив пленарне засідання, повідомляє Інформаційне Управління ВР України.