Пленарне засідання Верховної Ради України 18 квітня 2014 року

У п'ятницю, 18 квітня 2014 року, відбулося пленарне засідання Верховної Ради України сьомого скликання. Заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський відкрив ранкове пленарне засідання.

Парламентарії хвилиною мовчання вшанували пам'ять народного депутата II скликання Петра Степанова, який пішов з життя на 77-му році.

Р.Кошулинський повідомив, що у роботі Верховної Ради беруть участь Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк та члени Кабінету Міністрів.

Головуючий нагадав: у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться година запитань до Уряду. Представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати інформацію Кабінету Міністрів щодо економічного стану держави.

На запитання відповідали Міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета і Міністр фінансів Олександр Шлапак.

Міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета повідомив, що надійшло вісім запитань від депутатських фракцій: партія регіонів, політичної партії "УДАР", Всеукраїнського об'єднання "Свобода" і депутатської групи "Економічний розвиток". Перший блок запитань стосується економічного стану держави і перспективи розвитку.

П.Шеремета не висловив оптимізму стосовно розвитку національної економіки у поточному році. "Поки що в 2014 році, на жаль, такого сильного оптимізму немає, зважаючи на розбалансовану макросистему, низький рівень конкурентоспроможності національної економіки, зниження національних рейтингів, відтоку капіталу за кордон", - зазначив він і повідомив, що позитивний внесок до ВВП забезпечувало тільки зростання в сільському господарстві та в окремих видах економічної діяльності. За його словами, "економіка України є хронічно залежною від подвійного дефіциту" - фіскального і торгівельного.

Урядовець, говорячи про валютний курс, валютний ринок і макроекономічну стабілізацію, зазначив, що уряд очікує, що стабілізуючим фактором буде виступати отримання фінансових ресурсів від міжнародних фінансових організацій, які дадуть можливість поповнити міжнародні валютні резерви України в найкоротші терміни, і зніме напругу на валютному ринку.

П.Шеремета звернув увагу на негативні тенденції в першому кварталі 2014 року, зокрема, на зменшення промислового виробництва на 5 відсотків, будівництва - на 6,4 відсотків. Експорт товару знизився на 7,4 відсотки. Частковим компенсатором виступає внутрішній попит, але він поки що не трансформувався в нарощування внутрішнього виробництва.

Міністр також поінформував про прогноз на 2014 рік, згідно з яким, перспективи розвитку економіки України в поточному році залишаються достатньо хиткими, загрозою виступає накопичення зобов'язань і той рівень зарегульованості, які протягом десятиліття показувала українська економіка, і, відповідно, ті двигуни зростання, які були би в майбутньому, вони поки що не спрацьовують. "В 2014 році за оптимістичними прогнозами ми будемо мати зниження ВВП, зараз ми говоримо про 3 відсотки. Це, можливо, буде навіть і більше. Зростання цін на споживчому ринку достатньо серйозне в результаті цих проблем. Зростання економіки може відбутися лише в кінці року і на початку наступного року за реалізації необхідних, дисциплінованих, структурних фундаментальних реформ. За базовим сценарієм на 2015 рік, ми говоримо про можливість вже зростання", - зазначив він.

П.Шеремета відповів на запитання стосовно виходу економіки з кризи: "Ми говоримо про декілька де- про дерегуляцію. Вчора ми готові були презентувати разом з колегами з Верховної Ради 5 законів по дерегуляції з пакету, в якому є 20 законів. Ми також говоримо про децентралізацію влади і інші речі, які повинні спустити і економічну, і політичну свободу вниз, на місця, і таким чином запустити двигун зростання української економіки".

Ще одне запитання стосувалося державних закупівель, зокрема, чому за попередні декілька років жодного чиновника ще не притягли до відповідальності. "Регулювання державних закупівель, справді, знаходиться в компетенції Міністерства економічного розвитку, але ці питання про притягнення до відповідальності, вони знаходяться в компетенції інших органів влади і держави, які дадуть більш компетентну відповідь з цього приводу і більш конкретну відповідь", - зазначив він.

Міністр відповів на запитання про економічне співробітництво з Російською Федерацією, зазначивши, що уряд турбує зменшення експорту і торгівлі в цілому з Російською Федерацією. Він висловив думку, що "економічна співпраця, не військова, а економічна співпраця, і культурна співпраця, яка є, вона повинна продовжуватися і вона повинна тривати".

П.Шеремета далі відповів на запитання щодо відтоку закордонних інвестицій з України. "Ця тенденція триває вже роки в Україні. Яким чином зробити так, щоб інвестиції залишалися в Україні? Ми бачимо два прості шляхи: зробити бізнес простішим, легшим в Україні і зробити його дешевшим", - зазначив він.

Міністр фінансів Олександр Шлапак розповів про роботу очолюваного ним Міністерства фінансів за неповних 2 місяці, яке в основному займалось відновленням керованості системи державних фінансів. Він навів декілька цифр, які характеризують ситуації в економіці держави. За його словами, "реальний і фіскальний розрив системи державних фінансів в 2014 році виявився в 4 рази більшим, ніж офіційно зафіксований дефіцит бюджету 2014 року. Надута дохідна база за рахунок намальованої макроконструкції призвела до того, що ми мали на момент нашого переходу переплату податків на 37 мільярдів. Не повернено ПДВ більше як 20 мільярдів".

О.Шлапак наголосив, що все відбувалося за "несамовитого тиску на бізнес з метою віддачі все нових і нових ресурсів". "На єдиному казначейському рахунку - 0, разом з тим зобов'язань на 80 мільярдів гривень. Ми з'їли 33 мільярдів гривень спеціального фонду, 29 мільярдів місцевих бюджетів, 10 мільярдів соціальних фондів.

Окрім виконання своїх прямих зобов'язань бюджет держави вимушений закривати квазідефіцити інших державних структур. На момент нашого переходу тільки кредитів Пенсійному фонду було видано більше 51 мільярда гривень.

НАК "Нафтогаз України" знаходиться практично в некерованому стані. Дефіцит бюджету НАКу тільки на цей рік складає близько 46 мільярдів гривень.

"Укравтодор" 67 відсотків своїх доходів відправляє на погашення позик. Причому, це не їх доходи, це доходи державного бюджету.

Фактично некерованість, безвідповідальність української економічної політики попередніх урядів, нестримний соціальний популізм, шалена корупція, яка в останні роки межувала з параноїдальною клептоманією, - ось з чим стикнувся уряд, коли прийшов на роботу", - наголосив Міністр фінансів.

О.Шлапак повідомив, що за цей час були зроблені "термінові кроки по вирівнюванню бюджетної ситуації", "почато пошук ресурсу для того, щоб збалансуватися до кінця року".

О.Шлапак також відповів на запитання фракцій, зокрема, стосовно впливу уряду на валютний курс, введення 7-процентного податку на імпорт ліків, податку на дизпаливо тощо.

Одне із запитань стосувалося заходів уряду по соціального захисту населення після підняття цін на газ і тарифи на тепло. "Ціни на газ, тарифи на тепло не мінялися надзвичайно давно. Україна має найнижчі ціни в Європі і найнижчі тарифи в Європі. Однак для того, щоб захистити населення, яке суттєво постраждає від цього, була прийнята 83-я постанова уряду. Ми пішли на безпрецедентний крок. 4,5 мільйони сімей наших громадян із 16-ти і 8 мільйонів, які отримують централізоване теплопостачання не відчують підняття цін. Це коштуватиме і ви підтримали цю позицію, приймаючи зміни до державного бюджету, 3,3 мільярда додаткових гривень", - повідомив він.

Міністр фінансів також відповів на запитання щодо прозорої політики ціноутворення в житлово-комунальному господарстві. За його словами, проблема не в прозорому ціноутворенні. "Ці тарифи надзвичайно низькі. В державі 278 теплокомунерго, які контролюються національною комісією, які на 98 відсотків постачають тепло. З них десять мають тарифи, які відповідають економічній собівартості. Натомість у нас є підприємства, у яких тарифи відповідають не більше 10 відсоткам собівартості. А потім вся держава збирає кошти, які називаються відшкодування тарифів на тепло і ось тут, всією державою ми платимо тим, хто не хоче піднімати тарифи. Проблема перша тут. А проблема друга в іншому. В минулому році ми використали на тепло 8,3 мільярда кубометрів газу, смію вас запевнити, що реально ми використали не більше 6, все решта пішло на обігрів тіньового ринку. Поки не наведемо порядок тут у нас нічого не вийде", - наголосив він.

О.Шлапак відповів на запитання стосовно завдань, які ставить перед собою Міністерство. Одним з них є утримання граничного дефіциту Державного бюджету. "Не можна більше нарощувати борги. Починаючи з 2008 року почалося нарощування боргів, фактично, в геометричній прогресії. Всі останні роки ми жили тільки за рахунок нарощування боргів, таким чином, перекладаючи відповідальність на наших дітей і онуків. За три останні роки ми з'їли половину валютних резервів держави.

Ми будемо старатися і ми не допустимо перерозподілу ВВП через зведений бюджет на рівні вищому, ніж 30 відсотків. В цьому році буде 32. Ми постараємося зменшити тиск на бізнес. Граничний обсяг державного боргу ми залишимо на рівні 55 відсотків. У цьому році цей показник - 57 відсотків. Таким чином, будемо скорочувати борг", - зазначив він.

На запитання народних депутатів відповів Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Перше з них стосувалося того, чи не вважає він, що уряд як суб'єкт законодавчої ініціативи має вносити ключові, системні законопроекти стосовно економіки.

"Саме для цього уряд прийняв рішення про створення урядових комітетів. Зараз перед засіданням кожного Кабінету Міністрів є урядовий комітет, до складу якого входять керівники комітетів Верховної Ради, за їх згодою, і народні депутати України, які хочуть, щоб разом з урядом проводити єдину державну централізовану політику. І я щиро запрошую всіх депутатів всіх фракцій, приходьте на засідання урядового комітету, приходьте на засідання уряду, давайте разом працювати для того, щоб законопроекти, які приймаються в парламенті, не носили, м'яко кажучи, популістського характеру. Воно звучить інколи красиво, а по суті потім дуже не гарно виходить", - відповів він.

Прем'єр-міністр, відповідаючи на запитання стосовно існування податкової міліції, повідомив про підготовлений проект закону про утворення Служби фінансових розслідувань. За його словами, "мета прийняття цього закону полягає в тому, щоби з семи контролюючих органів, які ходять до підприємців, як по свячену воду, не з тією метою, щоб допомогти підприємцю, а з тією метою, щоб витягнути з підприємницької кишені гроші на хабара, зробити одну єдину службу, яка буде мати право перевірки економічних і фінансових питань діяльності підприємця. Таким чином, ми хочемо відібрати у таких установ, як Міністерство внутрішніх справ, яке має управління по боротьбі з економічною злочинністю, як у Служби безпеки України, яке має департамент по боротьбі з контррозвідувальною діяльністю в економіці… і створити одну єдину Державну службу фінансових розслідувань. Це той досвід, який є на Заході, який є в американців, який передбачає, що, в першу чергу, така структура займається безвиїзних наглядом. Менше відправляти інспектора на безпосередні стосунки з платником податків".

Ще одне питання стосувалося електронних торгів. "Ми переводимо всіх на прозорі електронні торги по реалізації державного майна. Спротив неймовірний. Тому що загальний обсяг - це 16 мільярдів гривень реалізації цього майна. Порахуйте, від 16 мільярдів п'ять фірм отримувало 15 відсотків, арифметика дуже проста - два мільярди гривень ми відібрали з кишень корупціонерів і повернули назад людям. Зрозуміло, що вони замовляють статті, замовляють телебачення, ну, два мільярди - це два мільярди. Але ми в цьому питанні непорушні і система електронних торгів як перший крок в державній виконавчій службі Міністерства юстиції введена", - повідомив він.

Народні депутати запитали у Прем'єр-міністра: чому у Женевській заяві немає жодного слова засудження військової агресії Росії і анексії Криму; немає жодного слова згадки про Крим; немає вимоги вивести з території України російські війська з Криму і диверсантів з Півдня і Сходу України.

А.Яценюк прокоментував рішення, яке було прийнято вчора у Женеві на чотиристоронніх перемовинах у форматі Україна-США-Європейський Союз-Російська Федерація. Він зазначив, що "ми не маємо жодних надмірних очікувань з приводу даної заяви.

Друге, Росія була змушена підписати заяву і засудити екстремізм, який, фактично, сьогодні підтримується Російською Федерацією.

Третє, підписавши цю заяву, Росія, фактично, звернулася до тих "мирних протестувальників", в лапках, з автоматами Калашникова і з ПЗРК в руках з вимогою негайно роззброїтися і здати зброю. Росія була змушена поставити підпис під тим, щоб всі незаконно сформовані збройні формування були негайно розформовані, а приміщення органів держаної влади, міліції, Служби безпеки і інших установ були невідкладно звільнені.

Що стосується позиції уряду, то уряд заявляв і продовжує роботу щодо децентралізації державної влади. І це ніяким чином не стосується наших перемовин чи то у форматі чотирьох, чи то вимог Росії. Це вимога українського народу децентралізувати владу, передати повноваження територіальним громадам і регіонам, змінити Податковий кодекс, змінити Бюджетний кодекс і наповнити регіони додатковим фінансовим ресурсом.

Уряд України захищав і захищає національні меншини, російськомовне населення, так як всі вони є громадянами України, а ми - єдина країна, незалежно від того, хто якою мовою розмовляє, хто до якої церкви ходить, хто яку сторінку історії України як читає".

А.Яценюк окремо зазначив, що уряд України вже підготував проект закону "Про амністію". "У тому випадку, якщо особи, які незаконно взяли зброю в руки і захопили приміщення, віддадуть зброю і звільнять ці приміщення, ми вважаємо, що такі особи повинні бути амністовані. Нам потрібен мир і злагода в країні. Така амністія не буде стосуватися, звичайно, тяжких злочинів, але по всіх інших людях, які віддадуть зброю і вийдуть з приміщень, ми готові всіх звільнити від кримінальної відповідальності. Такий закон підготовлений. Якщо на це буде воля парламенту, в тому числі і наших політичних опонентів, - закон буде невідкладно зареєстрований, і давайте ставити його на голосування", - звернувся він до народних депутатів.

Прем'єр-міністр також прокоментував позицію чотирьох сторін по Автономній Республіці Крим. За його словами, три з чотирьох учасників Женевської зустрічі чітко заявили: ніхто ні при яких обставинах не визнає анексію Криму Російською Федерацією. "І наша вимога залишається незмінною: Крим є територією України. Чи то в людей з Донецька, чи то в людей зі Львова, чи з Тернополя, чи з Луганська - у нас вкрали нашу власність. це наш Крим, це наша Ялта, це наше море, це наша територія". – наголосив він.

На цьому Година запитань до уряду завершилася.

Р.Кошулинський оголосив депутатські запити.

Головуючий оголосив перерву у засіданні.

Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов після перерви повідомив, що зранку тривають консультації з керівниками фракцій. За його словами, коаліція депутатських груп і фракцій запропонувала всім фракціям підтримати і проголосувати меморандум про порозуміння, спрямований на те, щоб ми мирним шляхом напередодні великого християнського свята розв'язати ті проблеми, які сьогодні загрожують нашій країні.

О.Турчинов також повідомив, що були внесені пропозиції, але колеги з опозиції їх поки що не підтримали. "За дорученням депутатських груп та фракцій коаліції таке звернення до українського народу винесе в.о. Президента України, Голова Верховної Ради і Прем'єр-міністр України", - зазначив він.

Головуючий запропонував розглянути питання про складання присяги членами Вищої ради юстиції.

Зміни у порядку денному засідання викликали незадоволення з боку окремих народних депутатів. Вони звинувачували головуючого в тому, що це питання розглядається без висновку профільного комітету.

Головуючий надав слово представникам фракцій. Під час коротких виступів вони піднімали питання народних депутатів-сумісників, якнайшвидшого підписання меморандуму про взаєморозуміння, пошуку компромісу у сесійному залі, роботи парламенту після свят тощо.

О.Турчинов відповів на усі поставлені питання, повідомив, що він знімає з розгляду питання про складання присяги членами Вищої ради юстиції.

Голова фракції партії регіонів О.Єфремов зробив заяву фракції щодо консультацій з приводу підготовки меморандуму про взаєморозуміння. Він звернув увагу на те, що головуючий поінформував про позицію однієї сторони і не надав можливості це зробити іншій стороні, а саме - опозиції.

О.Єфремов назвав головною проблемою ту, що сторони не можуть почути одна одну. "Ми сьогодні обговорюємо найсерйозніше питання у найвідповільніший для держави час. З одного боку, людей вбивають на Сході України, з іншого боку, тут виходять, щоб покрасуватися. Нам завтра їхати до виборців на Схід, туди, куди ви послали танки, там ви з людьми розмовляєте автоматами. Ми вам сказали: давайте сядемо, напишемо спільний меморандум, знайдемо взаєморозуміння і завтра приїдемо до людей, порадимося з ними, чи влаштовує їх це чи ні. Ви пропонуєте щось заявити. Але ви жодного разу не були, не зустрічалися з цими людьми, ви не знаєте їхню точку зору і ви не знаєте, що говорити від їх імені. А ми вам пропонували зробити так, щоб узгодити тут спочатку щось, що ми можемо зробити, а потім приїхати порадитися з ними. І тільки після цього голосувати в залі. Це нормальний підхід. Ви з цим не погодилися, ви йдете своїм шляхом, ви продовжуєте брязкати зброєю. І вся відповідальність за майбутні події буде на вас", - заявив О.Єфремов.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Головуючий закрив пленарне засідання.

У середу, 23 квітня, відбудеться Погоджувальна рада голів фракцій та комітетів.

Наступне пленарне засідання четвертої сесії відбудеться у четвер, 24 квітня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.