Пленарне засідання Верховної Ради України 4 червня 2014 року

У середу, 4 червня 2014 року, Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі. Ранкове засідання відкрив Заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський. Він повідомив, що Голова Верховної Ради Олександр Турчинов перебуває сьогодні у відрядженні у східних регіонах країни, де зараз складна і напружена ситуація.

Головуючий також повідомив про нагородження народного депутата М.Джемільова премією "Солідарність" МЗС Польщі.

Парламентарії виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Основною темою виступів стали ситуація на сході України та проведення там антитерористичної операції, її правовий режим, а також результати місцевих виборів, робота виборчих комісій під час нещодавніх виборів тощо. Народні депутати також пропонували розглянути низку законопроектів, на їхній погляд необхідний.

Після закінчення виступів парламентарії приступили до розгляду питань порядку денного.

Звіт про виконання Закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік" представив Міністр фінансів Олександр Шлапак. Він назвав "бюджет 2013 року апофеозом політики економічної безвідповідальності і соціального популізму, яка проводилася урядом протягом останніх років". За його словами, "він не відповів на жоден з реальних викликів часу, натомість довів до критичного загострення всі наші хронічні проблеми".

О.Шлапак зазначив, що "бюджет 2013 року, як і бюджети попередніх років, був побудований на свідомо завищеному макроекономічному прогнозі". "Навіть не дивлячись на те, що до бюджету в грудні 2013 року вносилися зміни, 120 мільярдів гривень до номіналу ВВП ми не добрали. Таким чином, ми твердо прийшли до нуля замість 4-3,5 відсотків зростання, які планувалися урядом.

А, отже, не виконувалися програмні документи: Національний план дій 2013 року, Державна програма активізації і розвитку економіки. Системні реформи не проводилися в жодній з галузей. За результатом такої роботи, за рейтингом корупції Україна опинилась на 144 із 177 місць. Індекс інвестиційної привабливості впав до критичної позначки - 1,8 по п'ятибальній шкалі, що є найгіршим за останні 4 роки. Штучне стримування тарифів на газ і тепло, штучне стримування стабільного курсу призвело до штучного заниження інфляції - 0,5 відсотка проти 4,8, які планувалися. Таким чином, 3 роки підряд українська економіка знаходилася в найгіршій фазі - фазі економічної стагнацій. Нереалістичний макропрогноз та існування масштабних податкових схем призвели до невиконання протягом 2013 року доходів бюджету", - пояснив урядовець.

Міністр фінансів доповів, що минулого року "до державного бюджету надійшло 339 мільярдів гривень, що на 7 мільярдів менше ніж у 2012 році. Бюджет намагалися скостити по доходам і в грудні зробили це на 20 мільярдів, і тим не менше все одно 12 мільярдів не добрали".

О.Шлапак зазначив, що не дивлячись на зменшення надходжень бюджету, стагнацію економіки, падіння експорту товарів і послуг більше як на 5 відсотків, відшкодування податку на додану вартість зросло на 16 відсотків, що на його переконання, свідчить про використання незаконних схем. "Невиконання доходів намагалися компенсувати невідшкодуванням податком на додану вартість, переплатами та коштами НБУ. Зокрема йдеться про:15,1 мільярдів - надміру сплачені грошові зобов'язання, 16,8 мільярдів - платежі, які будуть зараховані в майбутніх періодах, 15 мільярдів - невідшкодований ПДВ, 15,7 - заявок невідшкодованих сум ПДВ на рахунок майбутніх періодів і безпрецедентно висока сума заплачена Національним банком майже 30 мільярдів гривень, що склало майже 10 відсотків доходної частини бюджету", - пояснив доповідач.

Міністр фінансів підкреслив, що в умовах перерахування значних обсягів Національного банку до бюджету і до рахунку поточних операцій негативне сальдо становить 16,4 мільярди доларів. Утримання валютного курсу було штучним і здійснювалося за рахунок скорочення золотовалютних резервів більш як на 4 мільярди доларів США. "Таким чином, це створило передумови для подальшої обвальної девальвації курсу та зростання рівня державного боргу. На жаль, всупереч депресивному стану економіки невпинно зростали соціальні стандарти, які не були забезпечені реальними ресурсами бюджету", - наголосив він і навів приклади, які свідчать про те, що "невиконання доходної частини призвело до ще двох проблем, з якими ми тягнемося уже понад 10 років - це дефіцит Пенсійного фонду, який з 2004 року по 2013 зріс в десять разів. Те саме стосується дефіциту НАК "Нафтогаз України".

За словами доповідача, "фінансування підвищених соцстандартів за рахунок запозичень забезпечення підтримки НАК і Пенсійного фонду здійснювалося шляхом випуску ОВДП, і призвело до суттєвого зростання державного боргу та витрат на його обслуговування. Державний борг на кінець 2013 року становив 480 мільярдів гривень. За чотири останніх років він збільшився більш ніж удвічі".

О.Шлапак, завершуючи, наголосив: "бюджет 2013 року, як і попередні, повинен увійти в економічні підручники, як приклад того, як не потрібно розвивати економіку і фінанси у державі. Бюджет 2013 року робить нас з вами заручниками ситуації. І ми мусимо зупинити економічний авантюризм і соціальну щедрість за рахунок наших дітей і онуків".

Співдоповідали голова підкомітету Комітету з питань бюджету Костянтин Павлов і Голова Рахункової палати Роман Магута.

Голова підкомітету Комітету з питань бюджету Костянтин Павлов у виступі зазначив, що за наслідками опрацювання Комітетом звіту уряду про виконання Закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік" звернуто увагу на таке: на стан виконання закону негативно впливав нереалістичний макроекономічний прогноз.

За його словами, протягом минулого року вносились численні зміни до державного бюджету, якими значно змінено його планові показники. При цьому, окремі зміни не повною мірою враховували поточний стан розвитку економіки та виконання бюджету, що свідчить про необхідність формування проекту Державного бюджету лише на реалістичних макропоказниках, а також підвищити якість бюджетного планування. "За таких умов недоотримано майже 13 мільярдів гривень доходів загального фонду державного бюджету. Таке невиконання могло бути значно більшим, якби в кінці року не було зменшено план доходів на 19 мільярдів гривень та збільшено граничні обсяги дефіциту державного бюджету та державного боргу".

Комітет з питань бюджету наголошує на необхідності посилити заходи щодо скорочення податкового боргу та недопущення нарощування нової податкової заборгованості, а також посилити контроль за поверненням розстрочених і відстрочених сум податкового боргу, обмеживши щорічні списання податкової заборгованості.

К.Павлов повідомив, що в процесі опрацювання урядового звіту з врахуванням висновків Рахункової палати Комітетом з питань бюджету підготовлений новий проект постанови щодо звіту про виконання Державного бюджету на 2013 рік. На відміну від урядового, цим проектом постанови передбачено не лише взяти до відома звіт Кабінету Міністрів, а й надати доручення уряду щодо врегулювання наявних проблем та поліпшення управління бюджетними коштами.

Голова Рахункової палати Роман Магута у виступі зазначив, що виконання державного бюджету насамперед залежить від якості макроекономічного прогнозу, на основі якого сформовані показники бюджету. Він наголосив на доцільності з урахуванням складної економічної ситуації щоквартально вносити корективи до державної економічної і бюджетної політики.

Р.Магута відзначив, що Державний бюджет за 2013 рік виконано з дефіцитом, який становив 65 мільярдів гривень або 4,4 відсотків ВВП. Фінансування дефіциту здійснювалося за рахунок державних запозичень, яких у 2013 році отримано 161 мільярд гривень, що на 47 відсотків більше, ніж за попередній 2012 рік. Державні запозичення становили третину всіх надходжень до Державного бюджету, при цьому значну частину облігацій внутрішньої державної позики викуплено Національним банком.

Голова Рахункової палати вніс пропозиції щодо покращання системи управління державним гарантованим боргом та зменшення боргових ризиків - це підвищення інвестиційної спрямованості державних запозичень, надання державних гарантій лише на фінансування самоокупних інвестиційних проектів загальнодержавного значення і зменшення дефіциту Державного бюджету.

Доповідач і співдоповідачі відповіли на запитання народних депутатів.

Верховна Рада взяла до відома звіт про виконання Закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік".

Народні депутати підтримали проект постанови про звіт про Закон "Про виконання Державного бюджету України на 2013 рік" (реєстр. №4625-д).

Парламентарії, приймаючи рішення з обговорених питань, не підтримали у першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони іноземцям та особам без громадянства приймати участь у політичній діяльності на території України) за реєстр. №4621 ("за" - 170).

Народні депутати не включили до порядку денного сесії проект постанови про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо денонсації Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації (реєстр. №4962).

Проект закону про внесення змін до Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (щодо недопущення порушень прав власників квартир та нежилих приміщень) за реєстр. №2469а у першому читанні доповів народний депутат Сергій Кальцев. Він зазначив, що цей законопроект підготовлений у відповідь на численні конфлікти, пов'язані із зловживанням посадових осіб об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Конфлікти найчастіше полягають у тому, що від жильців таких будинків вимагають гроші за вступ до складу членів ОСББ. Крім того, громадянам, що не увійшли до складу ОСББ всіляко перешкоджають у реалізації їхніх невід'ємних прав.

Доповідач назвав найпоширеніші способи такого перешкоджання, одними з яких є встановлення вступного внеску та приховування рішень, що ухвалюються керівними органами ОСББ. За його словами, це створює передумови для різноманітних зловживань. Наприклад, затвердження загальними зборами ОСББ договорів про надання послуг за завищеними цінами. До того ж це обмежує права власників приміщень, які не є членами ОСББ, у доступу до інформації, що безпосередньо їх стосується.

С.Кальцев запропонував змінити Закон "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків" таким чином: зробити безкоштовним та максимально прозорим вступ до складу членів ОСББ. Найбільш ефективним є так званий заявницький характер вступу. Тобто якщо власник приміщення в установлений строк після подання заяви не отримав обґрунтованої відмови, він автоматично стає членом такого об'єднання.

Проектом також пропонується встановити абсолютну доступність рішень загальних зборів ОСББ для усіх власників приміщень будинку, де створено таке ОСББ.

"Такий підхід значно зменшить можливі зловживання з боку керівництва ОСББ, усуне дискримінацію власників квартир та інших приміщень та сприятиме прозорості діяльності такого ОСББ", - наголосив доповідач і звернувся до народних депутатів з проханням підтримати законопроект.

Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Володимир Сальдо доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Народні депутати детально обговорили законопроект, висловили свої зауваженні та пропозиції, підтримали його прийняття, однак рішення щодо законопроекту через недостатню кількість голосів у сесійному залі запропонували прийняти на наступному пленарному засіданні.

Головуючий повідомив, що рішення щодо законопроекту буде прийнято на наступному пленарному засіданні.

Проект закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України (щодо забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду) за реєстр. №3263 доповів народний депутат Олександр Долженков. Він зазначив, що проект розроблений для того, щоб поламати сталу судову практику, яка існує через чинне законодавство України, і суть якої полягає у тому, що є певні перепони, які існують у сторін, що приймають участь у судовій справі. За його словами, ці перепони полягають у тому, що особа, яка має певний спір у суді першої інстанції чи суді апеляційної інстанції, не може домогтися об'єктивного та справедливого розгляду вказаної справи судом касаційної інстанції через те, що однією із підстав, яка існує зараз у Цивільному процесуальному кодексі та Кодексі адміністративного судочинства є відмова у відкритті касаційного впровадження через необґрунтованість поданої касаційної скарги та через те, що викладені у ній доводи не потребують додаткової перевірки.

О.Долженков також зазначив, що в чинному процесуальному законодавстві існують норми, у відповідності до яких обрахування строків оскарження певних судових рішень починаються обліковуватися не з моменту отримання відповідно копії рішення, а з моменту його складання.

Народний депутат запропонував обліковувати строк подання, зокрема, касаційної скарги, не з моменту складання його в повному обсязі, а саме з моменту отримання повного тексту рішення суду апеляційної інстанції, який може бути потім предметом подальшого оскарження в рамках касаційного судочинства.

Голова підкомітету Комітету з питань верховенства права та правосуддя Леонід Ємець доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

У сесійному залі відбулося обговорення законопроекту, під час якого народні депутати загалом висловилися за його прийняття в першому читанні із висловленими зауваженнями. Вони відзначали, що результатом прийняття цього законопроекту стануть позитивні наслідки, зокрема, запровадження однакового підходу до інституту апеляційного скарження, строку та порядку подання апеляційної скарги у цивільному та адміністративних судах, а також зменшення випадків зловживання з боку судів та затягуванні процесу складання повного рішення суду, надання строком їх копій.

Рішення щодо законопроекту народні депутати прийматимуть на наступному пленарному засіданні.

Парламентарії також розглянули та обговорили проект закону про внесення змін до статті 30 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо обліку та технічної інвентаризації (реєстр. №2371).

Народні депутати підтримували законопроект і зазначали, що його прийняття надасть можливість територіальним громадам та їхнім органам самоврядування більш ефективно реалізовувати свої повноваження.

Рішення щодо проекту вони ухвалять на наступному засіданні.

Головуючий закрив ранкове засідання.

Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у четвер, 5 червня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.