Пленарне засідання Верховної Ради України 12 грудня 2014 року

У п'ятницю, 12 грудня 2014 року, відбулося пленарне засідання Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, зазначив, що сьогодні День сухопутних військ Збройних Сил України.

Народні депутати привітали військовослужбовців Сухопутних військ і побажали їм здоров'я і успіхів у справі зміцнення України, її незалежності та суверенності.

В.Гройсман оголосив про створення у Верховній Раді кількох міжфракційних депутатських об'єднань: - «Запорізька Січ», головою якого обрано народного депутата Ігоря Артюшенка; - «Дружба з Європейським Союзом», головою обрано народного депутата Андрія Лопушанського; - «Прикарпаття», співголовами якого обрано народних депутатів Анатолія Матвієнка та Володимира Шкварилюка; - «За Січеславщину», голова - народний депутат Борис Філатов.

Головуючий нагадав: у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться година запитань до Уряду. Він повідомив, що у сесійній залі присутні члени Кабінету Міністрів на чолі з Віце-прем'єр-міністром Геннадієм Зубком.

Першим на запитання народних депутатів відповідав Міністр оборони Степан Полторак.

Перше запитання стосувалося основних показників Державного бюджету на 2015 року у сфері безпеки і оборони.

С.Полторак зазначив: плануючи бюджет на наступний рік, Міністерство оборони виходило з необхідності загроз, а також необхідності створення в України потужних, оснащених і добре підготовлених Збройних Сил.

Міністр нагадав, що бюджет поточного року складає 15 млрд. гривень і ще 11 млрд. грн. з резервного фонду. У бюджеті на наступний рік Міноборони пропонує виділити на безпеку і оборону держави 50 млрд. грн. За його словами, основні видатки плануються на: створення нових частин і підрозділів, сил спецоперацій, чотирьох оперативних командувань для управління армією за територіальним принципом.

За словами Міністра, бюджетом передбачено на закупівлю і модернізацію озброєння та військової техніки - 401 мільйон гривень, на закупівлю - 7 млрд. 457 млн. Із них вітчизняним ОПК передбачена поставка нового озброєння на суму 5 млрд. 716 млн. грн, за імпортом - 1 мільярд 740 мільйонів. На будівництво кораблів та катерів передбачено 806 млн. грн.; на спеціальні війська - 773 млн. грн.; на науково-дослідницькі роботи - 167 млн. грн.; для відновлення боєздатності та озброєнням новою технікою 4 млрд. 413 млн. грн.; на створення єдиної автоматизованої системи - 150 млн. грн.; на забезпечення зв'язком - 1 млрд. 93 млн. грн.; на підготовку військ - 1 млрд. 970 млн. грн.; на міжнародне військове співробітництво - 690 млн. грн.

Бюджетом також на призов громадян на військову службу в кількості 40 тисяч осіб і підготовка в навчальних закладах контрактників чисельністю десять з половиною тисяч осіб передбачено виділити 95 млн. грн.; на підготовку мобілізаційної роботи - 10,8 млн. грн.; на грошове забезпечення - 15 млрд. грн., на заробітну плату - 2 млрд. 897 млн. грн.; на продовольче забезпечення військовослужбовців - 1 млрд. 563 млн. грн.; на речове забезпечення - 2 млрд. 945 млн. грн.; на закупівлю ПММ - 2 млрд. 86 млн. грн.; на оплату комунальних послуг - 1 млрд. 456 млн., на експлуатацію казарменого і житлового фонду - 882 млн., на будівництво житла - 1,5 млрд. грн., на утилізацію боєприпасів - 16 млн. грн., забезпечення живучості арсеналів - 90 млн. грн., медично-санаторне забезпечення - 150млн. грн., реформування військ - 73 млн. грн., інші витрати - 450 млн. грн.

С.Полторак звернув увагу на те, що ці видатки плануються, виходячи з того, що чисельність Збройних Сил, яка зараз становить 232 тисячі військових проти 130 тисяч у минулому році, збільшиться наступного року до 250 тисяч осіб.

Міністр також звернув увагу на необхідність стандартизації всіх закупівель для військових. Він повідомив, що уряд підтримує такий підхід. Інакше, наголосив він, кошти будуть використовуватися неефективно.

Ще одне питання до Міністра оборони стосувалося диверсійно-розвідувальних груп. Він позитивно висловився за створення таких груп і зазначив, що це питання буде передбачено в перспективі розвитку Збройних Сил.

С.Полторак також відповів на запитання щодо відсутності спецзв'язку у військових частинах, що дає можливість безперешкодно обстрілювати їх позиції, та про заходи Міноборони щодо встановлення закритого спецзв'язку. Він зазначив, що для створення такого виду зв'язку потрібно спочатку створити систему забезпеченням таким зв'язком. За його словами, сьогодні відпрацьована програма і визначені засоби і в проекті бюджету передбачено понад 1 млрд. грн. для придбання цих засобів, для забезпечення управління військами.

С.Полторак, відповідаючи на запитання щодо зміни кадрів в Управлінні розвідки, повідомив, що зміни відбуваються і будуть відбуватися там, де є реальна необхідність. Він повідомив, що до кінця року буде створена нова система і нова структура і весь особовий склад Міноборони пройде відповідну переатестацію, у тому числі і в Управлінні розвідки.

Щодо управління військовими майновими комплексами Міністр повідомив, що зараз вивчається це питання, перевіряється їх діяльність, проводиться інвентаризація і після звіту буде прийнято відповідне рішення.

С.Полторак також відповів на запитання щодо передислокації військових частин з західних на східні кордони України, оскільки саме там і є небезпека для країни. Він зазначив, що така передислокація буде проведена відповідно до загроз, які виникають, щоб забезпечити недоторканність наших кордонів.

На запитання народних депутатів також відповідав Віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко.

Він поінформував про ті завдання, які визначені Програмою діяльності уряду Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Урядовець зазначив, що сьогодні є можливість для підтримки економіки за рахунок тих запозичень, які очікуються від Міжнародного валютного фонду. Але є інший напрямок - це ті запозичення і ті інвестиції, які необхідно залучити в економіку для підтримки виробників і створення нових робочих місць.

Г.Зубко зазначив, що є три міністерства - міністерство інфраструктури, міністерство агропромислової політики і міністерство регіонального розвитку, які мають можливість залучати інвестиційні кошти, які можуть запустити економіку, створювати робочі місця і можуть рухати економіку. Для цього ще потрібно Міністерство економіки, яке, можливо, дерегулює ті напрями, які сьогодні не можуть забезпечити проходження донорських коштів, які «зависають» за Постановою №1041 по 9 місяців в уряді. «Сьогодні - це дуже велике гальмо у реалізації інвестиційних проектів», - зазначив він.

Урядовець, говорячи про децентралізацію та про законопроекти, які сьогодні потрібно внести для цього, повідомив, що вже наступного тижня уряд розглядатиме зімни до Бюджетного і Податкового кодексів, щоб в першу чергу провести бюджетну децентралізацію, а також той законопроект про добровольчі об'єднання громад, який був прийнятий в першому читанні, і який потрібно буде прийняти в другому читанні.

Ще один напрям за словами Віце-прем'єр-міністра, стосується закону «Про місцеве самоврядування», про службу при місцевому самоврядуванні. «Сьогодні потрібно чітко зрозуміти, хто буде виконувати ті функції, які держава передає на місця, хто саме в місцевому самоврядуванні буде цим займатися», - зазначив він.

Г.Зубко також зазначив, що сьогодні інвесторів цікавить ринок енергозбереження в Україні, енергоефективності і саме там сьогодні потрібно зробити декілька кроків, які допоможуть зробити для інвестора прозору систему не тільки, як вкласти гроші, а яким чином ці гроші повернути. За його словами, у цьому питанні багато залежить від місцевого самоврядування, які вони будуть готові запропонувати проекти, як вони будуть готові долучитися до виконання інвестиційних проектів і саме головне, які ми умови створимо для місцевого самоврядування, для інвесторів, для повернення цих коштів.

Віце-прем'єр-міністр повідомив, що в уряді є низка підготовлених законопроектів, готових для внесення у Верховну Раду, - це проект закону про енергетичну ефективність будівель, який дозволить чітко проаналізувати стан житлово-комунального господарства, будівель, адже 47 відсотків втрат тепла - це саме незабезпеченість енергоефективності будівель, все інше заміна газового обладнання, теплотраси це 5 і 10, 12 відсотків.

Г.Зубко також назвав законопроект про внесення змін до закону «Про енергозбереження». Це те, що нам дасть можливість сьогодні запропонувати ринок, взагалі, енергетики, саме енергоефективності житлово-комунального сектора, як той ринок, який сьогодні потребує капіталовкладень і інвестицій. Це те, що дає можливість залучати в Україну дуже серйозні гроші.

Г.Зубко також поінформував про запровадження енергоефективних заходів в бюджетних установах. «Щоб було зрозуміло, сьогодні наша держава дуже багато втрачає грошей саме через нереалізацію енергоефективності в бюджетних установах, які сьогодні купують практично і тепло, і інші послуги по водовідведенню, по комерційним цінам. І сьогодні держава платить комерційну ціну за рахунок не ефективності використання цих будівель», - зазначив він.

Віце-прем'єр-міністр відповів на інші запитання народних депутатів.

Міністр соціальної політики Павло Розенко відповів на запитання стосовно коштів Державного бюджету, які мають бути передбачені на 2015 рік для соціального захисту, збільшення кількості домогосподарств.

Він зазначив, що у Програмі діяльності уряду є чітка вимога, чітка позиція щодо необхідності підвищення цін на житлово-комунальні послуги, цін і тарифів, до ринкового рівня. Але це не є питанням шокової терапії, там встановлений термін - до 2017 року. «Сьогодні графіка підвищення цін на житлово-комунальні послуги на даний момент немає. Сьогодні йде робота в уряді по погодженню цих питань. Я можу сказати одне: як тільки буде готовий графік, відразу під цей графік буде визначена потреба наших служб, Міністерства соціальної політики, безумовно, на виплату всіх допомог. Буде новий графік, всі кошти в державний бюджет на виплату субсидій і цих допомог будуть передбачені. І це наше зобов'язання - захистити людей від такого підвищення, малозабезпечені, певно, родини від такого підвищення. Тобто буде графік, будуть розрахунки і вони будуть всі закладені в Державний бюджет України», - повідомив П.Розенко.

Віце-прем'єр міністр Валерій Вощевський відповів на запитання народного депутата А.Матвієнка щодо стримування розвитку туризму через відсутність доріг на Прикарпатті.

В.Вощевський зазначив, що сьогодні найнагальнішим завданням уряду є пережити зиму. У першу чергу це стосується всієї інфраструктури держави. «У нас дійсно надскладна ситуація і в Укрзалізниці, і в Укравтодорі. Ресурсу, щоб сьогодні щось будувати немає, і скоріш за все, в 2015 році не буде», - зазначив він.

Урядовець висловив впевненість, що вихід з цієї ситуації буде знайдено спільно. За його словами, одна з найбільших проблем - це боргові зобов'язання - скоріш за все реструктуризація. «Наступна проблема. Нам потрібні великі інфраструктурні проекти, як то велика кільцева дорога навколо Києва, інші проекти, які дадуть можливість сюди залучити величезний ресурс», - наголосив він. Але і Укрзалізниця, і Укравтодор мають колосальну проблему - боргову. «В цьому залі сидять люди, які впливають на десятки підприємств, які є постачальниками, а в деяких випадках монополістами з постачання матеріальних ресурсів для Укрзалізниці і для Укравтодору. Вплиньте на ці підприємства, припиніть обдирати Укрзалізницю, приведіть до нормального стану ціни, за якими ви постачаєте паливно-мастильні матеріали», - звернувся він до народних депутатів.

Він наголосив на тому, що у нас спільна відповідальність за країну. «Але ми ще почекаємо декілька днів. Ми знаємо ті схеми, які працюють, вони будуть ліквідовані, щоб ніхто в цьому не сумнівався. Наш основний ресурс - розвиватися. І ми це будемо робити», - наголосив В.Вощевський.

Ще одне запитання народних депутатів адресувалося представникам Міністерству економіки стосовно початку розробки довгострокової стратегії розвитку високотехнологічних виробництв, яка передбачена коаліційною угодою , та стосовно конкретних механізмів здешевлення фінансування для забезпечення капітальних інвестицій та напрацювання створення експортно-кредитної агенції.

Представник Мінекономіки повідомив, що сьогодні інвесторами можуть бути такі організації як Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, які цього року вклали в економіку України близько 10 млрд. дол. Ця робота буде продовжена і в наступному році. Місія вже працює в Києві.

Стосовно експортно-кредитної агенції представник Мінекономіки повідомив, що вже підготовлений законопроект, поданий на розгляд уряду. Мінекономіки підтримує позицію щодо прийняття цього законопроекту.

Міністр палива та енергетики В.Демчишин відповів на запитання щодо ситуації в паливно-енергетичному комплексі. Він зазначив, що Міністерство палива та енергетики на даний момент активно займається дуже багатьма питаннями. Серед них це і забезпечення наших енергогенеруючих потужностей вугіллям. Це і питання віялових відключень, які зараз активно застосовується в зв'язку з дисбалансом в енергетичній системі. Це критичні питання, які опрацьовуються. Але, основними завданнями якими ми зараз займаємося це реформування вугільної промисловості і нафтогазової», - повідомив він.

Міністр також зазначив, що застосовується виключно економічний підхід. «Якщо, в першу чергу ми зараз з Міністерство економіки розробляємо план приватизації вугільних підприємств ті, які мають перспективу будуть приватизовані або будуть розвиватися державою. Ми розуміємо, що забезпечувати наші енергогенеруючі потужності вугіллям набагато вигідніше і це правильно робити, це крім того, що розвиває нашу економіку, дає можливість витримувати низьку собівартість для електроенергії», - зазначив він.

Віце-прем'єр-міністр Г.Зубко відповів на ще одне питання, яке стосувалося уточнення заходів, які проводитиме уряд по децентралізації. Народні депутати запитали, наскільки уряд буде спроможний сформувати спроможні громади і чи підтримує він законопроект про добровільні об'єднання.

Г.Зубко уточнив, що зміни до Бюджетного кодексу - це міжбюджетні відносини. Вони будуть стосуватися не тільки великих міст, областей і районів, а також і сільських рад.

Стосовно другого читання законопроекту про добровільне об'єднання громад урядовець зазначив, що його прийняття дозволить залучити інвестиції в агропромисловий комплекс, дозволить на селі займатися не тільки виготовленням сировинної продукції і експортом зерна, а й залученням інвестицій на переробку.

На цьому Година запитань до уряду завершилася.

В.Гройсман оголосив про створення міжфракційного депутатського об'єднання «Самооборона Майдану», головою якого обрано народного депутата А.Парубія.

Головуючий на вимогу фракції «Опозиційний блок» і групи «Воля народу» оголосив у засіданні перерву.

Після перерви засідання вів Заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій. Він надав слово Заступникові Голови Верховної Ради України Оксані Сироїд для оголошення депутатських запитів.

Наприкінці пленарного засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Головуючий закрив пленарне засідання.

З 15 по 19 грудня народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях і групах.

Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у вівторок, 23 грудня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.