Пленарне засідання Верховної Ради України 6 березня 2015 року

У п'ятницю, 6 березня 2015 року, завершився пленарний тиждень другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Перед початком пленарного засідання народні депутати з міжфракційного об'єднання «Єврооптимісти» заблокували трибуну для виступів.

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, нагадав: у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться Година запитань до Уряду. Сьогодні під час Години запитань до Уряду розглядатиметься соціально-економічна ситуація в країні та звіт Національного банку України. Передбачені виступи Міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса і Голови Національного банку Валерії Гонтаревої.

Головуючий звернув увагу на порушення Регламенту - блокування трибуни для виступів - і надав слово ініціаторам блокування.

Представник об'єднання «Єврооптимісти», народний депутат Вікторія Войцицька заявила, що вони вимагають повернути в порядок денний урядовий законопроект за реєстр. №2273, яким пропонується врегулювати питання щодо повернення в державний бюджет України майже 2 млрд. гривень. «Це ті гроші, які країна не отримає з компанії «Укрнафта». «Зараз системно блокується відповідне рішення на рівні комітету, який два рази не провів засідання і не розглянув цей законопроект. Ми підтримуємо уряд сьогодні повернути в порядок денний законопроект», - заявила вона.

В.Гройсман зазначив: «треба не блокувати, а працювати в комітетах». Він нагадав про відповідне доручення щодо розгляду цього проекту. Як тільки буде подання Комітету, проект одразу з'явиться в порядку денному. Він також зазначив, що вважає, що цей закон має бути прийнятий, але процедуру ніхто не має права порушувати.

Головуючий звернувся до блокувальників з проханням попрацювати з комітетом і звільнити трибуну.

Однак, народні депутати не послухали його.

В.Гройсман надав слово голові Комітету з питань економічної політики Андрію Іванчуку, який повідомив, що вже двічі призначав засідання, які не відбулися через відсутність кворуму.

Головуючий доручив А.Іванчуку невідкладно провести засідання комітету у п'ятницю і підготувати законопроект до розгляду.

Після цього народні депутати розблокували трибуну.

Головуючий надав слово Міністрові економічного розвитку і торгівлі Айварасу Абромавичусу. Урядовець поінформував про стан економіки. Він зазначив: не секрет, що економіка країна на даний момент знаходиться у важкому становищі. За його словами, причина такого стану була закладена не тільки провальною політикою попередньої влади, але й повною відсутністю реформ протягом останніх 25 років.

«Зниження реального ВВП за підсумками 2014 року склало майже 7%. Промислове виробництво скоротилося на 10,1%. Експорт товарів і послуг скоротився майже на 20%. Споживча інфляція склала 24,9%.

На початок року ситуація за інерцією продовжує бути напруженою. Негативну динаміку демонструють всі без винятку сфери економічної діяльності. У січні падіння промислового виробництва склало 21%. Інфляція залишається завищеною. Є сильний тиск на курс», - наголосив А.Абромавичус.

За його словами, економічна політика попередньої влади була дуже непрофесійною. Хоча, економіка й зростала після кризи 2009 року, у 2012 році зростання склало лише 0,2%, та й то лише завдяки маніпуляції статистичними даними.

«Ми стоїмо перед непростим вибором: зараз або ніколи, складні структурні реформи або стагнація, деградація, які можуть призвести до ще більш критичних наслідків», - наголосив урядовець.

Міністр далі заявив: «для мене, які і для більшості в країні? очевидно - ці реформи не потрібні ні МВФ, ні Світовому банку, вони не потрібні Європейському Союзу, вони, насамперед, потрібні Україні. І тут перед нами стоїть вибір: в якій Україні ми хочемо жити. Я пропоную - в молодій, зростаючій і перспективній з такою ж економікою».

За його словами, «по суті, нам потрібно створювати економіку заново, абсолютно нову економіку, яка ґрунтувалася б на принципах чесної конкуренції, інновацій, глобального ринку і, зрештою, відійти від адміністративно-планової моделі. У нас за великим рахунком два завдання - стабілізувати ситуацію і зробити все, що від нас залежить, щоб економіка почала зростати вже у 2016 році. Завдання перше - спочатку отримати допомогу від МВФ та інших фінансових інститутів, тим самим відновити високий рівень резервів Національного банку, стабілізувати курс, повернути довіру до банківської системи. Банківську систему потрібно обов'язково відновлювати. Тільки коли бізнес і населення повернуть депозити в банки, банки почнуть кредитувати і почне знову працювати економіка.

Завдання друге - відновлення і зростання економіки у 2016 році».

А.Абромавичус повідомив, що у середу на засіданні Кабінету Міністрів було затверджено план заходів уряду на 2015 рік. «Це - ґрунтовний документ, обсягом понад 100 сторінок, де чітко прописано, що нам потрібно зробити, строки і хто відповідальний. Мінекономрозвитку відповідальний майже за половину виконання цих заходів. Якщо більшу частину цих завдань ми вирішимо в цьому році, то у нас є реальний шанс жити у зовсім іншій країні. Наші кроки як Міністерства - дерегуляція. Багато про це вже говорилося і немало вже зроблено. Хоча ми тільки на початковому етапі. Прийняли закон про ліцензування, також прийняли закон про дерегуляцію», - зазначив він.

Міністр також нагадав про прийняту постанову Кабінету Міністрів, якою було скорочено чимало обмежень, особливо тих, які стосуються сільгоспгалузі.

За його словами, зараз розпочинається друга повномасштабна хвиля дерегуляції.

А.Абромавичус торкнувся питання управління державними підприємствами. За його словами, відбувається спротив, але вже є досягнення. Він наголосив на необхідності підвищувати ефективність і прозорість, і потрібно починати говорити про приватизацію на вигідних умовах. «Вже зараз ми створили нову систему призначення керівників і зобов'язали всі державні компанії відкрити свою фінансову звітність. Досі ці компанії сильно опиралися, грошовими потоками управляють директора, деякі депутати, з цим буде боротися. Компанії повинні працювати на державу і більше дивідендів в державну казну. Ми напрацювали перелік підприємств, які мають бути приватизовані. Держава повинна вигідно продати непотрібні їй активи, передати їх ефективним власникам», - наголосив він.

Міністр відзначив успішний продаж ліцензій на 3G на відкритому і прозорому аукціоні, де держава отримала 11 млрд. гривень. За його словами. це не просто продаж і отримання коштів. Розвиток високих технологій і широкополосного Інтернету насправді напряму зворотно пов'язані з рівнем корупції і з розвитком економіки, її конкурентоздатності, підвищення стандартів життя і освіти.

А.Абромавичус також звернув увагу на те, що у системі державних закупівель є деякі недоробки; на антимонопольне законодавство, пообіцявши у першому півріччі повністю змінити склад Антимонопольного комітету і його голову; поінформував про податкову реформу і розширення бази оподаткування, а також про кроки у боротьбі з корупцією у нафтогазовій галузі.

Міністр, говорячи про продовольчу безпеку, заспокоїв населення: «бігти до магазинів не потрібно, у нас запаси зерна по більшості позицій вищі, ніж на цей же період в минулому році».

Він також коротко поінформував про кроки, які будуть робитися для виходу української продукції на нові ринки.

А.Абромавичус, говорячи про зміни в очолюваному ним Міністерстві, повідомив, що новий штат вже підписаний, а через два місяці у ньому буде працювати на 30% менше співробітників, а також будуть скорочені деякі функції.

А.Абромавичус, підсумовуючи, зазначив: «наш план відновлення національної економіки наступний: отримання коштів міжнародних інститутів для стабілізації нинішньої ситуації, щоб були всі передумови для подальшого зростання, системні реформи у всіх галузях, прихід в Україну інвестицій, максимальне використання всіх переваг Асоціації з ЄС, вихід на нові ринки збуту, ріст експорту».

Голова Національного банку Валерія Гонтарева відзвітувала перед Верховною Радою. Вона пояснила логіку дій Національного банку. За її словами, «зазвичай Національному банку закидають протилежні за суттю претензії. По-перше, нас звинувачують у тому, що надано багато рефінансу на ринок, і тут же заявляють, що ми гнобимо банківську систему, тому що не даємо рефінансу під витоки вкладів.

По-друге, кажуть, що Національний банк відпустив валютний курс напризволяще, і водночас звинувачують, що ми тримали індикативний курс і цим не давали ринку знайти рівновагу.

Третя типова внутрішня суперечлива претензія: одні зітхають, що вводяться тимчасові адміністрації в банки, а інші тут же волають, чому не вводять фонд гарантування і не виплачують вкладникам гарантовані суми.

Четвертий приклад. Інкримінують, що Національний банк не контролює валютний ринок, і при цьому кричать, що НБУ запровадив на ринку такі обмеження, що неможливо працювати».

Голова НБУ спробувала надати роз'яснення. Вона від імені правління Національного банку подякувала народним депутатам за ухвалення Закону «Про посилення контролю за операціями банків з пов'язаними особами та посилення відповідальності власників та керівників банків за дії, що призвели до неплатоспроможності установ».

В.Гонтарева наголосила, що власники та вищий менеджмент банків повинні відшкодовувати нанесені державі та вкладникам збитки. Вона повідомила, що в 2014-2015 роках Фонду гарантування вкладів було передано для виведення з ринку 44 банки, 11 з яких було виведено в 2015 році. «По суті, банківська система втратила майже 200 мільярдів гривень, а це майже 9 відсотків нашого ВВП. З цієї суми тільки 50 мільярдів гривень має відшкодовувати держава через Фонд гарантування вкладів фізосіб, а це майже 10 відсотків доходу в бюджет України. Станом на 25 лютого вкладникам неплатежоспроможних банків вже було виплачено 18,5 мільярдів гривень. Якби ми мали з вами такий інструмент раніше, то ця сума була б значно меншою, оскільки кожен акціонер, його менеджмент, який збирався вивести активи і списати все це на кризу? тричі подумав би над своїм рішенням», - зазначила вона.

В.Гонтарева навела цифри Фонду гарантування вкладів. За її словами, на сьогодні загальна сума збитків, яку було завдано неплатоспроможними банками через протиправні дії акціонерів банків та їх посадових осіб, складає понад 58 мільярдів гривень. Наразі вже відкрито 239 кримінальних проваджень на загальну суму майже 43 мільярда гривень. Прийнятий Закон «Про посилення відповідальності власників та керівників банків» - це додатковий важіль впливу на них. Він значно посилить гарантії збереження та примноження коштів населення та бізнесу.

Голова НБУ зазначила, що очищення банківського сектору - це болісний та тривалий процес. Він підсилюється відтоком депозитів з банків. Лише за минулий рік громадяни забрали з банків 126 мільярдів гривень, а з початку поточного року ця сума збільшилася ще на 18 мільярдів гривень. «Попри те, що значна частина цих відсотків є результатом паніки, ми не можемо не допомагати банкам виконати законне право людей, повернути їм заощадження. Тож Національний банк просто зобов'язаний підтримувати банки, надаючи їм кредити рефінансування для забезпечення вчасного проведення розрахунків та повернення вкладів населення», - заявила вона.

В.Гонтарева спростувала «вигадки» про сотні мільярдів гривень, наданих за її каденцію безконтрольного рефінансування, які виглядають «не інакше як нісенітниця». «Адже дані щодо надання Національним банком кредитів рефінансування сьогодні відкриті як ніколи. Ми вже відкрили всі дані про рефінансування, які є на нашому сайті, в щоденному, в щотижневому режимі. Кожен громадянин може побачити не лише обсяги виданих кредитів, але й кому вони були надані і на скільки», - наголосила вона.

Голова НБУ заявила, що обсяг стабілізаційних кредитів за її каденцію склав 10 мільярдів гривень, в той час як обсяг відпливу коштів фізичних осіб за той самий час склав 93 мільярди гривень. «Не порівнянна сума», - наголосила вона.

В.Гонтарева повідомила, що зараз заборгованість за всіма кредитами рефінансування, наданими Національному банку за всю його історію складає 110 мільярдів гривень. «Ні 200, ні 300, ні 500, а 110. З 110 мільярдів 77,7 мільярдів гривень було видано в той час за каденцією Прем'єр-міністра Ю.Тимошенко та головою Національного банку В.Стельмахом. Вони досі не повернуті. Зі 110 мільярдів гривень 77,7 видано з 2008 по 2009 роки. На жаль, що видала Гонтарєва, показати неможливо, тому що це від'ємна величина. За мою каденцію на посаді Голови Національного банку, тобто за останні 8 місяців обсяги кредитів в банківській системі, наданим Національним банком, зменшилися на 1,7 мільярда гривень. Відповідно жодного тиску на валютний та фінансовий ринок надані банком обсяги рефінансування не чинили. Більше того, кожна гривня рефінансування, яке зараз видається, прямує виключно на відтік депозитів. Національний банк це жорстко контролює і в кожний банк, хто отримав рефінансування, направлено куратора від Національного банку», - додала В.Гонтарева.

Голова НБУ щодо сум рефінансування повідомила, що найбільші суми були надані найбільшому банку країни, який має 26 відсотків частки депозитів та поточних рахунків фізичних лиць. Відтік коштів фізичних осіб з початку 2014 року в цьому банку склав 44 млрд. гривень, а заборгованість за рефінансуванням сьогодні складає 23 млрд. гривень, включаючи 7,2 млрд. гривень. «Все це наочно демонструє, що додаткові 21 млрд. гривень були виплачені цим банкам вкладникам самостійно за рахунок внесків акціонерів та зменшення кредитного портфелю», - наголосила вона.

В.Гонтарева доповіла про емісію. За 2014 рік монетарна база зросла на 8,5 відсотка - до 336 млрд. гривень. 333 мільярди - це накопичення за всю історію України. «Тому, коли ви чуєте про якісь емісії, 300 зараз… це 333 - це на кінець 2014 року. Зараз наша емісія - 326 мільярдів. Це означає, що вона від'ємна, ми її зменшили, а не збільшили», - пояснила вона.

За словами доповідачки, зростання монетарної бази в 2014 році у 8,5 не могло створити монетарного тиску на споживчі ціни та вартість гривні. Ці гроші разом з нашими золотовалютними резервами, по суті, були спрямовані на утримання банківської системи від кризи платежів та розрахунків в економіці і дали серед іншого можливість державі забезпечити соціальні виплати, військові витрати, закупівлю газу для опалювального сезону.

В.Гонтарева поінформувала про монетарну базу 2015 року. За її словами, фіскального домінування, як це було в 2014 році, коли Національний банк профінансував уряд та НАК «Нафтогаз» на суму 175 мільярдів гривень або майже 40 відсотків нашого зведеного бюджету країни, більше не буде. Тому що ми витратили дуже багато наших валютних резервів в останньому році. Тільки 8,6 мільярда було продано НАК «Нафтогазу» з наших валютних резервів. Максимальна сума, яка була випущена НБУ в економіці, не перевищує 991 мільярд гривень.

Під час виступу В.Гонтаревої народні депутати з фракції Радикальної партії заблокували трибуну, перешкоджаючи Голові НБУ виступати. Вони вимагали її відставки.



Головуючий попросив парламентаріїв заспокоїтися і дати можливість Голові НБУ виступити.

Голова Верховної Ради України назвав неприпустимою поведінку депутатів, які зірвали виступ голови Національного банку Валерії Гонтаревої у парламенті.

В.Гройсман надав слово представникам фракцій, які у виступах засудили дії колег і пропонували продовжити далі «професійну розмову» з головою НБУ.

Пропонувалося серед іншого проголосувати за постанову (реєстр. №1055) про звільнення голови Національного банку, «і раз і назавжди вирішити це питання».

На цьому Година запитань до Уряду завершилася.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд оголосила депутатські запити.

О.Сироїд також оголосила про створення у Верховній Раді депутатської групи «Відродження» у складі 22 народних депутатів, співголовами якого обрано Віталія Хомутинніка, Віктора Бондаря та Валерія Писаренка.

Головуючий перед розглядом наступних питань порядку денного провів сигнальне голосування, за результатами якого у сесійному залі було недостатньо народних депутатів для прийняття рішень.

В.Гройсман зазначив, що проекти законів і постанов сьогодні не будуть розглядатися і надав можливість парламентаріям виступити із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Після виступів Заступник Голови Верховної Ради України О.Сироїд закрила пленарне засідання.

10-13 березня народні депутати працюватимуть в комітетах, комісіях і фракціях.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у вівторок, 17 березня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.