Пленарні засідання Верховної Ради України 16 липня 2015 року

vr16 07

 
У четвер, 16 липня 2015 року, відбулися пленарні засідання другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, на вимогу фракцій «Батьківщина» і «Самопоміч», «Блоку Петра Порошенка» і «Народний фронт» оголосив перерву для проведення консультацій з питань порядку денного.


Після закінчення перерви о 12 годині 30 хвилин В.Гройсман повідомив, що щойно відбулася нарада за участю Президента України, Прем'єр-міністра, керівників депутатських фракцій і груп.

В.Гройсман привітав народних депутатів з визначальною датою в історії нашої держави - 25 річницею ухвалення Декларації про державний суверенітет України. «Саме в цей день двадцять п'ять років тому Верховна Рада УРСР прийняла Декларації про державний суверенітет України. Минуло чверть століття з того моменту, коли було визначено, що Україна - незалежна і суверенна держава, і саме сьогодні ми стоїмо на порозі прийняття важливих історичних рішень, які забезпечать європейську інтеграцію України, становлення демократії, розвиток місцевого самоврядування. Думаю, що саме сьогодні відбудеться подія, яка відмежує нас від пострадянського централізованого минулого і поставить перед нами дуже чіткий шлях щодо побудови сучасної європейської держави. Саме сьогодні ми нарешті маємо цей шанс», - наголосив він.

Головуючий повідомив, що у сесійній залі присутні посли і представники дипломатичного корпусу, представники Венеціанської комісії, Ради Європи, органів асоціацій місцевого самоврядування та їх асоціацій.

В.Гройсман звернув увагу на напружений порядок денний, у якому - законопроект про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади та законопроекти, пов'язані з виконанням зобов'язань у економічній сфері з різними міжнародними фінансовими організаціями, питання безпеки, безвізового режиму, соціально-економічного життя країни.

Він запропонував не оголошувати перерву з 12.00 до 12.30, а оголосити перерву з 15.00 до 16.00 та продовжити вечірнє засідання у разі необхідності до завершення розгляду питань визначених порядком денним.

Народні депутати підтримали пропозицію головуючого.

В.Гройсман повідомив, що у роботі Верховної Ради беруть участь Президент України Петро Порошенко і Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

Голова Верховної Ради оголосив до розгляду законопроект про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади, який внесений Президентом України відповідно до статті 154 Основного закону і визначений ним як невідкладний, і зазначив, що згідно з вимогою частини першої статті 146 Регламенту це питання розглядається за процедурою повного обговорення.

Головуючий надав слово Президенту України Петру Порошенку.

Президент України привітав українців з 25-ю річницею проголошення Декларації про державний суверенітет України.

Глава держави подякував тим народним депутатам, які 25 років тому «здійснили мужній і історичний крок». «Без цієї декларації не було би і Акту проголошення незалежності України, і вона нібито стала його предтечею. І свій історичний вибір український народ підтвердив як на референдумі 1 грудня 1991 року, так і у ще незавершеній вітчизняній війні за незалежність, за суверенітет, за територіальну цілісність нашої держави, де факто, за право на її існування як великої європейської нації. Ми не просто вистояли цей важкий рік у цій нерівній боротьбі. Ми зміцнилися настільки, що для супротивника стало надто очевидною дуже висока ціна, якою може обернутися пряме подальше вторгнення. І ніж атакувати нас з фронту - набагато дешевше підірвати нас з глибокого тилу.

Тому наше з вами завдання - не лише збудувати непробивні фортифікації. До речі, сьогодні саме в цей день, я визначив дату, коли має бути завершена побудова фортифікаційних споруд. Ми справилися з цим. І фортифікаційні споруди на лінії зіткнення укріпили оборону нашої держави. Але треба вжити подальших заходів для недопущення будь-якої внутрішньої дестабілізації, яка би зробила Україну легкою добичею хижого ворога. Ворога, який не бачить нашого з вами місця на політичній карті Європи», - наголосив він.

П.Порошенко далі нагадав про недавні події у Мукачевому. «Жодна партія не матиме ані збройних підрозділів, ані озброєних кримінальних утворень. Хоч я і проголосив курс на демонополізацію, але монополія на застосування сили і зброї назавжди залишиться лише за державою, якими б поки недосконалими і не були наші правоохоронні органи. І нікому недозволено здавати патріотичні шеврони в оренду бандитам», - наголосив він, подякувавши народним депутатам за ту безпрецедентну увагу, яку вони приділили цього тижня резонансним подіям на Закарпатті.

Президент України представив проект Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» №2217а.

Він наголосив, що є лише суб'єктом подання, а справжніми авторами є дві високоповажні комісії: українська конституційна і європейська венеціанська, яка схвалила велику роботу, проведену в Києві.

Глава держави зупинився на найважливіших моментах законопроекту.

«Головне. Вперше в історії України і глава держави, і український уряд, який підтримує проект, добровільно поступаються величезним обсягом повноважень, які поки що належать до президентсько-урядової виконавчої вертикалі.

По-друге, ми ділимося не лише владою - ми ділимося і відповідальністю. І пряма норма оновленої Конституції вимагатиме, щоб будь-яка «зміна компетенції органу місцевого самоврядування обов'язково здійснювалася з одночасними відповідними змінами в розподілі фінансових ресурсів». Більше не буде абсолютно байдужого популізму, не підкріпленого фінансовим ресурсом, який лише обтяжує територіальні громади. Ця вимога ще не схвалена, але вже виконується. Ще на початку року нами з вами внесені зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, які в результаті на 40 відсотків збільшили доходи місцевих бюджетів.

По-третє, повноваження, які ми передаємо на рівень громад, а не областей, і, не дай Боже, на рівень якихось міфічних республік, саме громади, як то міста, села, селища та їхні об'єднання, є первинною, базовою, головною одиницею в системі адміністративно-територіального устрою України, його опорною конструкцією, його наріжним каменем.

По-четверте, інститут голів державних адміністрацій, який нині призначається з Києва, пропонується ліквідувати. Оперативне управління областями і районами повністю переходить до обласних і районних виконавчих комітетів. Вони формуються радами відповідного рівня, що їх обирають люди. Виконкоми підзвітні і підконтрольні лише обраним радам відповідного рівня. Це те, про що давно мріяли прихильники місцевого самоврядування. Я підкреслюю - лише радам, а це означає - лише виборцям. Ні Президенту, ні уряду - лише народу. Всі ці кроки, цілком зрозуміло, наближають реальну владу до людей, образно кажучи, на відстань витягнутої руки. Крім того, належна повага до місцевих специфіки і традицій, які не суперечать загальнонаціональним інтересам та законам, зроблять нашу країну сильнішою та міцнішою», - зазначив він.

П.Порошенко наголосив на своїй принциповій позиції - децентралізації немає місця в таких сферах, як оборона, національна безпека, зовнішня політика, контроль за дотриманням конституційних прав і свобод громадян.

Глава держави далі зазначив, що для нагляду за додержанням Конституції і законів органами місцевого самоврядування, виключно для нагляду, в районах і областях вводиться новий інститут - інститут префектів. Префекти отримають значно менші повноваження, ніж зараз мають голови державних адміністрацій. Вони не матимуть жодного стосунку до розпорядження бюджетними потоками і фінансовими ресурсами місцевого рівня. Вони не керуватимуть, а лише здійснюватимуть наглядові функції. Призначатимуться і звільнятимуться префекти в такий самий спосіб, як нині голови держадміністрацій: Указом Президента за поданням українського уряду. «Хто хоче в цьому положенні відшукати збільшення повноважень глави держави, не знайдете навіть вдень з вогнем», - звернувся він до парламентаріїв.

П.Порошенко особливу увагу звернув на один з пунктів проекту, «претензії до якого були найбільшими, але геть необґрунтованими». Він аргументував: «Йдеться про так зване право Президента розпускати місцеві ради. Чому я кажу «так зване»? Тому що насправді там чорним по білому написано: воно є спільною прерогативою глави держави, Конституційного Суду і українського парламенту. Якщо чорти поплутають якусь місцеву раду, і вона ухвалить рішення, яке створює загрозу суверенітету, територіальній цілісності чи національній безпеці України, яке порушує Конституцію України, Президент зможе негайно, просто блискавично, тимчасово призупинити її повноваження.

Потім слово за Конституційним Судом. А далі ви, тобто Верховна Рада, ухвалюєте рішення про призначення позачергових виборів відповідної ради чи голови громади. Без вас, народних депутатів і українського парламенту, нічого цього відбутися просто не може. Але ви і зараз, але без будь-якого порушення, без будь-якого рішення суду можете прийняти рішення про припинення повноважень будь-якої ради і призначення виборів».

«Отже, ми навпаки, збільшуємо гарантований захист конституційний місцевого самоврядування. І той, хто виступає за децентралізацію без такого вкрай важливого запобіжника, по суті пропонує федералізацію. Саме так воно і є, якщо центральна влада не має права негайно класти край будь-яким сепаратистським вивертам. Венеціанська комісія право на таке, цитую, «більш швидке і ефективне втручання, як призупинення повноважень рад» визнала цілком обґрунтованим. Висновок логічний в межах права і здорового глузду. Право розпуску органів місцевого самоврядування органами центральної влади притаманно багатьом європейським демократіям. А що вже казати про Україну в цій нашій ситуації. І в цілому Венеціанська комісія визнала запропоновану нами модель такою, яка є сумісною з Європейською хартією місцевого самоврядування.

Децентралізація наблизить нашу політичну систему до європейської, а, з іншого боку, стане ще однією нашою цивілізаційною відмінністю від сусідів по радянському таборі. Бо самоврядування, я вже про це днями говорив, просто неможливо в тоталітарній або авторитарній державі», - наголосив П.Порошенко.

Глава держави далі зазначив, що «всупереч чуткам та конспірологічним версіям в проекті просто немає жодного натяку на федералізацію». «Україна була є і буде унітарною державою! І проект змін до Конституції не передбачає і не може передбачати ніякого, як сьогодні написали деякі ЗМІ, особливого статусу Донбасу. Там його просто немає», - заявив він.

П.Порошенко пояснив, що проект лише припускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької і Луганської областей, що визначається окремим законом. Він наголосити, що цей окремий закон двічі ухвалювала Верховна Рада України попереднього і цього скликання і висловив впевненість в тому, що «запропонована норма жодною комою не виходить за межі Мінських домовленостей, які всім світом, Радою безпеки Організації Об'єднаних Націй, всіма нашими партнерами, які забезпечують потужну світову коаліцію підтримки України під час російської агресії, ці Мінські домовленості визнані безальтернативною основою для політико-дипломатичного врегулювання».

Окремим дописувачам в соціальних мережах Президент заявив: «на нас, на Україну, на українську владу і на мене як на українського Президента ніхто не тисне. І тиснути не може, і не зможе».

«Ми куди більшою мірою, ніж США чи Європа, зацікавлені у вирішенні кризи на Донбасі політико-дипломатичним шляхом. І я закликаю вас, закликаю вас не позбавляти Україну такої можливості.

Я не сумніваюсь, що ми просто не маємо права створювати власними руками такої ситуації, яка залишить Україну сам-на-сам з агресором. Тому зараз, сьогодні і в майбутньому, коли ми будемо голосувати за прийняття Конституції в цілому, нам треба надзвичайно відповідально підійти до цього голосування», - наголосив він.

Глава держави закликав народних депутатів підтримати запропоновані зміни, які не зачіпають розподілу повноважень між Верховною Радою, урядом і Президентом, а стосуються лише стосунків Києва, центральної влади і громад, тобто місцевого самоврядування.

П.Порошенко далі порівняв дві моделі управління державою - президентську і парламентську, зазначивши, що чинна форма правління, яка склалася на цей час для України є абсолютно оптимальною.

Президент України далі зазначив, що в найближчому майбутньому нагальними є зміни до Конституції в частині реформування «прогнилої судової системи». «Перші кроки до її очищення ми лише почали робити, але глобальна трансформація потребує поправок до Основного Закону і я з нетерпінням очікую їх від Конституційної комісії. Вчора під час розмови з Венеціанською комісією ми також домовилися, що розгляд буде здійснений влітку і ми отримаємо його найближчим часом, після того, як Конституційна комісія прийме і подасть його», - повідомив він.

Президент України окремо пояснив свою позицію щодо розділу Х Конституції України - це Автономна Республіка Крим. «На подальших етапах своєї роботи я прошу Конституційну комісію дослухатись до лідерів кримськотатарського народу і передбачити, що Автономна Республіка Крим як невід'ємна складова частини України є національно-територіальним утворенням, через яке кримськотатарський народ реалізує своє право на самовизначення», - сказав він.

П.Порошенко, завершуючи виступ, зазначив, що проект змін, запропонований на розгляд, підтриманий Конституційною комісією, авторитетними українськими експертами, Венеціанською комісією, нашими ключовими міжнародними партнерами. «Найбільш затяті критики, Російська Федерація, так звані ЛНР і ДНР, всі, я думаю, мали можливість ознайомитись з сьогоднішньою заявою Міністерства закордонних справ Російської Федерації. Скажіть, хіба це не аргумент,  що ми з вами чинимо правильно?» - запитав він.

«Я б дуже хотів би, щоби зміни стали виявом безпрецедентно широкого політичного  консенсусу, адже  тільки в такому випадку, вони можуть бути стійкими і тривалими. Я впевнений в тому, що лише в такому випадку ми продемонструємо, ще раз кажу, світові і українському нардові  нашу єдність і непорушність нашого суверенітету, територіальної цілісності, нашої незалежності», - завершив виступ Президент України.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич доповів рішення Комітету.

Він повідомив, що Комітет розглянув законопроект, метою якого є відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможностей місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, враховуючи принципи субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування. Для досягнення цієї мети проектом пропонується внести зміни до статей  85, 92, 106, 118, 119, 121, 132, 133, 140-144, 150, а також «Перехідних положень» Конституції України.

Ці зміни стосуються, в першу чергу, децентралізації державної влади в Україні та посилення конституційно-правового статусу місцевого самоврядування. Пропонується встановити, що адміністративно-територіальний устрій ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, децентралізації влади, повсюдності та спроможності місцевого самоврядування, сталого розвитку адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей етнічних і культурних традицій.

Р.Князевич повідомив, що Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді поданий Президентом України як невідкладний проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) за №2217а включити до порядку денного другої сесії та направити до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157-ї та 158-ї Конституції України.

В обговоренні взяли участь представники депутатських фракцій і груп.

Вони підтримали включення до порядку денного сесії та направлення на висновок Конституційного Суду України законопроекту.

Перед парламентаріями виступив Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Він зазначив, що «наша українська нація сьогодні єдина в прагненнях щодо європейських цінностей і до кращого майбутнього. Наші люди проявили мудрість» і звернувся до українського парламенту проявити мудрість, прийняти Конституцію і створити Україну як сильну державу.

Президент України П.Порошенко у заключному слові наголосив: «Тільки потужна світова солідарність, тільки відповідальність України до виконання взятих на себе зобов'язань, тільки рішучі реформи, в тому числі і в парламенті, тільки боротьба з корупцією, тільки побудова незалежної судової гілки влади, створення інвестиційного клімату і зміни до Конституцією з децентралізацією, як ключовим елементом реформ, дозволять нам зберегти нашу рідну неньку Україну!».

У сесійній залі прозвучав Державний Гімн України.

Головуючий запропонував парламентаріям включити законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) до порядку денного сесії та направити його на висновок Конституційного Суду України.

Народні депутати 288 голосами підтримали відповідний проект постанови.

Парламентарії розглянули проект постанови стосовно організації своєї роботи.

Перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник доповів проект постанови про внесення змін до календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Він зазначив, що проектом постанови передбачається продовжити строк проведення другої сесії Верховної Ради до 1 вересня 2015 року; передбачити 17 липня проведення години запитань до Уряду, пленарне засідання, оголошення про час закриття сесії; встановити, що з метою вирішення питань, пов'язаних із ситуацією в Україні та необхідністю прийняття у зв'язку з цим Верховною Радою відповідних рішень, пленарні засідання Верховної Ради скликаються у разі необхідності Головою Верховної Ради; Голові Верховної Ради у випадку, передбаченому пунктом три цієї постанови невідкладно, але не пізніше, як за три дні до дня проведення пленарного засідання, інформувати народних депутатів про час, місце проведення такого пленарного засідання; Апарату Верховної Ради України у випадках, передбачених пунктами 3 та 4 постанови, забезпечити здійснення заходів, необхідних для проведення пленарних засідань.

За результатами голосування проект не набрав голосів.

Головуючий після нерезультативного голосування за повернення до проекту постанови оголосив перерву у засіданні до 16-ї години.

На початку вечірнього засідання народні депутати розглянули чотири проекти постанов про звільнення суддів і прийняли їх.

Парламентарії також прийняли проект постанови про внесення змін до календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання 2374а.

Верховна Рада прийняла проект Постанови «Про календарний план проведення третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання» №2218а.

Народні депутати розглянули низку законопроектів у другому читанні та поправки до тих з них, на яких наполягали автори.

Верховна Рада прийняла в цілому закони «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг» №2029а; «Про внесення змін до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» щодо механізмів впливу на підприємства-боржники» №2956; «Про внесення зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення підслідності Національного антикорупційного бюро України» №2873; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» №2045а; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» №2492; «Про внесення змін до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» щодо обсягу декларованої інформації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» №2879.

За результатами голосування відхилено проект Закону «Про додаткові заходи щодо забезпечення індивідуальної безпеки осіб, які виконують службові обов'язки в межах території, на якій введений воєнний стан або проводиться антитерористична операція» №2806.

Народні депутати включили до порядку денного сесії кілька законопроектів.

Народні депутати не підтримали пропозицію Прем'єр-міністра А.Яценюка про розгляд законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість за №2173а і альтернативного проекту за №2173а-1.

Деякі з парламентів заблокували трибуну для виступів, вимагаючи не розглядати урядовий законопроект №2173а.

Прем'єр-міністр А.Яценюк запропонував блокувальникам для 98% аграрних компаній залишити стару систему оподаткування податком на додану вартість.

Глава уряду зазначив, що ці парламентарії лобіюють інтереси крупних аграрних компаній.

Проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення порядку притягнення до відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень» №2553 доповів народний депутат Іван Вінник. Він зазначив, що законопроект стосується дисципліни у військових підрозділах. Метою законопроекту є вдосконалення порядку притягнення до відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень шляхом надання права військовому командуванню в особі командирів (начальників) військових частин (установ) під час воєнного чи надзвичайного стану, а також в особливий період розглядати справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтями 17210 - 17220 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також накладати на військовослужбовців адміністративні стягнення, в тому числі арешт з утриманням на гауптвахті.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту направити законопроект на доопрацювання. Члени Комітету аргументували своє рішення тим, що норми законопроекту суперечать положенням Конституції України, статті 26 Закону «Про правовий режим воєнного стану» та статті 31 Закону «Про правовий режим надзвичайного стану», відповідно до яких правосуддя в Україні в умовах надзвичайного або воєнного стану здійснюється виключно судами.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття за основу та направлення його на доопрацювання.

Народні депутати включили до порядку денного і розглянули проект постанови «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, національних парламентів держав світу щодо створення міжнародного трибуналу для судового переслідування осіб, відповідальних за злочин, пов'язаний зі збитим літаком авіакомпанії Malaysian Airlines, що здійснював рейс MH17 17 липня 2014 року» №2350а.

248 голосами проект постанови було прийнято в цілому.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» №2123а доповів народний депутат Сергій Лещенко. Він зазначив, що законопроектом передбачено комплексне удосконалення законодавства у сфері фінансування партій та передвиборної агітації з метою приведення його у відповідність до міжнародних стандартів та кращих практик у сфері фінансування політики.

Проектом, зокрема, передбачається запровадити державне фінансування політичних партій (статутної діяльності політичних партій та компенсації витрат на передвиборну агітацію); визначити розміри внесків фізичних та юридичних осіб на користь партій; деталізувати положення законодавства з питань фінансової звітності політичних партій про надходження та використання коштів; забезпечити доступ громадськості до інформації про джерела фінансування політичних партій тощо.

Проектом також пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку надання або отримання внеску на користь партії та кримінальну відповідальність за порушення порядку фінансування політичних партій.

245 голосами законопроект було прийнято за основу.

Парламентарії розглянули у першому читанні і прийняли за основу похідний до попереднього законопроект - про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України (щодо фінансування політичних партій) №2138а.

Верховна Рада 280 голосами прийняла за основу та в цілому Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо унормування питання оплати робіт та заходів, виконаних підприємствами Державного агентства з управління зоною відчуження) №2158а.

За результатами голосування було відхилено проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» (щодо вдосконалення процедури укладення угод про розподіл продукції)» №2131а.

Народні депутати повернулися до розгляду законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість за №2173а і альтернативного проекту за №2173а-1.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна доповіла про запропоновані зміни до законопроекту.

З урахуванням цих пропозицій законопроект було прийнято за основу та в цілому.

Парламентарії далі розглянули у другому читанні кілька законопроектів.

В цілому було прийнято проекти законів «Про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» (щодо оперативності прийняття рішень)» №2532.

На доопрацювання направлено проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування» №0954.

Головуючий закрив вечірнє засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ в запасі та військовий експерт Роман Світан у воєнному зведенні за 28 грудня обговорив такі теми:

детальніше

Опитування

Чи підтримуєте Ви мир з рашистами на умовах здачі окупованих територій?

Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.