​Пленарні засідання Верховної Ради України 13 липня 2017 року

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій відкрив ранкове засідання. А.Парубій поінформував про питання порядку денного, особливо наголосив на тому, що сьогодні Верховна Рада о 17.00. розгляне подання Генерального прокурора про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, на затримання та на обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (арешту) щодо народного депутата України Добкіна Михайла.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Прийнято Постанову «Про календарний план проведення сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання».

Верховна Рада України затвердила календарний план проведення сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Календарним планом передбачено розпочати пленарні засідання сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання 5 вересня 2017 року, а закінчити її роботу 2 лютого 2018 року.

На час проведення сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання проектом календарного плану відводяться для:

пленарних засідань Верховної Ради України - 10 тижнів;

роботи в комітетах, комісіях, фракціях і групах - 7 тижнів;

роботи народних депутатів України з виборцями - 5 тижнів;

проведення «годин запитань до Уряду» у Верховній Раді України - 10 годин.

Постанову прийнято з урахуванням пропозицій, поправок та Орієнтовного плану міжнародних обмінів Верховної Ради України на 2017 рік, зокрема, графіку проведення чергової сесій Парламентської Асамблеї ЄВРОНЕСТ (кінець вересня, кінець жовтня), чергової сесій Парламентської Асамблеї Ради Європи (9-13 жовтня), ювілейної 50-ї Генеральної асамблеї ПАЧЕС (28-30 листопада) тощо.

Проект Постанови зареєстровано за №6631.

Парламентарії розглянули питання про продовження роботи шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій, представляючи проект постанови, зазначив, що така пропозиція виноситься у зв'язку з важливістю завдань, які стоять перед Верховною Радою, та необхідністю у будь-який час мати змогу зібратися для ухвалення вагомих рішень.

А.Парубій вніс пропозицію продовжити строк проведення шостої сесії до 5 вересня 2017 року та встановити, що з метою вирішення питань, пов’язаних з ситуацією в Україні та необхідністю прийняття у зв’язку з цим Верховною Радою відповідних рішень, пленарні засідання Верховної Ради скликаються у разі необхідності Головою Верховної Ради.

Голові Верховної Ради у цьому випадку невідкладно, але не пізніше як за три дні до дня проведення пленарного засідання інформувати народних депутатів про час і місце проведення такого пленарного засідання.

Народні депутати за результатами голосування не підтримали пропозицію головуючого.

На вимогу двох фракцій у засіданні оголошено перерву на 30 хвилин.

Після завершення перерви головуючий повідомив, що він пропонуватиме продовжити вечірнє пленарне засідання до 21.00 години з тим, щоб розглянути всі питання порядку денного.

Народні депутати включили до порядку денного шостої сесії ряд законопроектів.

У другому читанні парламентарії розглянули проект Закону про Конституційний Суд України №6427-д.

Під час розгляду поправок народні депутати з депутатських фракцій «Батьківщина», «Самопоміч» та інші зібралися біля трибуни Верховної Ради, вимагаючи розгляду питання про позбавлення депутатської недоторканності Михайла Добкіна.

Головуючий оголосив перерву у засіданні, запросивши керівників фракцій і груп для консультацій.

Після завершення перерви народні депутати продовжили розгляд поправок.

Прийнято Закон «Про Конституційний Суд України».

Законодавчий акт визначає порядок організації та діяльності Конституційного Суду України, статус суддів Конституційного Суду України, підстави і порядок звернення до нього, процедуру розгляду ним справ і виконання його рішень.

Згідно з Законом, «Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України».

Законом визначено повноваження Суду, до яких належить:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції України;

3) надання за зверненням Президента України або щонайменше сорока п'яти народних депутатів України, або Кабінету Міністрів України висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

4) надання за зверненням Президента України або щонайменше сорока п'яти народних депутатів України висновків про відповідність Конституції України (конституційність) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

5) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України;

6) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

7) надання за зверненням Верховної Ради України висновку про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

8) вирішення питань про відповідність Конституції України та законам України нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим за зверненням Президента України згідно з частиною другою статті 137 Конституції України;


9) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.

Законом встановлено, що склад Суду становить 18 суддів Конституційного Суду.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.

Згідно з Законом, Суд є повноважним здійснювати конституційне провадження, якщо у його складі є щонайменше 12 суддів Конституційного Суду, які набули повноважень згідно зі статтею 17 цього Закону.

Закон визначає повноваження та гарантії діяльності судді Конституційного Суду, організаційну структуру Суду, особливості провадження у справах щодо відповідності Конституції України (Конституційності) Законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою, порядок виконання рішень і висновків Конституційного Суду тощо.

Законом визначено вимоги до судді Конституційного Суду, конкурсні засади відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду, порядок призначення судді Конституційного Суду Президентом України, Верховною Радою України, з'їздом суддів України, статус судді Конституційного Суду та набуття ним повноважень, порядок звільнення з посади судді Конституційного Суду, гарантії діяльності судді Конституційного Суду.

Закон також визначає організаційну структуру Конституційного Суду, згідно з якою у складі Суду діють Велика палата, два сенати та шість колегій.

Упродовж першого кварталу кожного року Суд оприлюднює щорічну інформаційну доповідь за підсумками своєї діяльності та фінансового забезпечення у попередньому році.

Офіційним виданням Суду є «Вісник Конституційного Суду України».

Закон визначає форми звернення до Конституційного Суду, якими є конституційне подання, конституційне звернення, конституційна скарга, та порядок прийняття звернень до Конституційного Суду.

Законом визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про Конституційний Суд України» 1996 р., та внесено зміни до низки законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність з ним.

Законом також визначено порядок призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Проект Закону зареєстровано за №6427-д.

Народні депутати розглянули питання про визначення представника Верховної Ради України до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України.

За результатами рейтингового голосування найбільшу кількість голосів – 207 - набрала кандидатура Олександри Яновської, професора кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Цю кандидатуру було поставлено на голосування.

За результатами голосування О.Яновська не набрала необхідної кількості голосів (за - 216) для того, щоб стати представником Верховної Ради України до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні Верховної Ради України народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Парламентарії розглянули у другому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» №6600.

Розгляд законопроекту відбувся за участі членів Кабінету Міністрів.

Прем’єр-міністр В.Гройсман наголосив на важливості прийняття цього законопроекту та законопроекту про пенсійну реформу, а також питання про зняття недоторканності з народного депутата М.Добкіна.

Народні депутати розглянули поправки до законопроекту та підтримали деякі з них за пропозицією профільного комітету.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Законом внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджету України на 2017 рік», якими передбачено: збільшити доходи загального фонду на 272.320,9 тис. грн у рядках «Разом доходів:», «Всього доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів» та за узагальнюючими кодами 20000000 і 24000000.

Законом також внесено зміни до видатків державного бюджету, передбачених у додатку №3 до законопроекту (з відповідним уточненням підсумкових показників), якими збільшено за загальним фондом видатки споживання за узагальнюючим рядком «Всього» на 272.320,9 тис. грн (з них оплата праці – на 4.805 тис. грн).

Законом збільшено доходи Державного бюджету за кодом 50080100 «Конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення» доходи спеціального фонду на 10.980.000 тис. грн.

Законом збільшено видатки загального фонду для фінансування невідкладних потреб на оборону і безпеку держави, у тому числі пов’язаних із проведенням антитерористичної операції. Зокрема, на програми оборони і безпеки - на майже 6 млрд. гривень, на дороги - на один млрд. гривень, на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості - на чотири млрд. грн.

Законом у розділі «субвенція загального фонду на:» у графі «надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот» здійснити перерозподіл обсягів субвенції між місцевими бюджетами шляхом зменшення обсягів субвенції обласним бюджетам областей: Київської (910 млн грн), Миколаївської (65 млн грн), Одеської (140 млн грн), Полтавської (670 млн грн), Херсонської (325 млн грн), Черкаської (200 млн грн) та збільшення обсягів субвенції обласним бюджетам областей: Волинської (50 млн грн), Житомирської (150 млн грн), Закарпатської (100 млн грн), Запорізької (100 млн грн), Львівської (100 млн грн), Сумської (120 млн грн), Тернопільської (20 млн грн), Хмельницької (130 млн грн), Чернігівської (40 млн грн) і бюджету міста Києва (1.500 млн грн).

Законом доповнено розділ «субвенція загального фонду на:» графою з таким найменуванням «здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» із сумою у рядку «Всього» «2.500.000»;

доповнено розділ «субвенція загального фонду на:» графою з таким найменуванням «здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України» із сумою у рядку «Всього» «17.000»;

доповнено розділ «субвенція спеціального фонду на:» графою з таким найменуванням «реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості» із сумою у рядку «Всього» «4.000.000».

Законом також збільшено фінансування інших бюджетних програм.

Проект Закону зареєстровано за №6600.

Головуючий поставив на голосування пропозицію про продовження пленарного засідання до 21-ї години.

Народні депутати 231 голосом підтримали пропозицію про продовження вечірнього засідання до 20-ї години.

Народні депутати приступили до розгляду питання про подання Генерального прокурора Ю.Луценка на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (арешту) народного депутата Михайла Добкіна.

Голова Верховної Ради України повідомив, що до Верховної Ради України надійшли подання Генерального прокурора «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Добкіна Михайла Марковича», «Про надання згоди на затримання народного депутата України Добкіна Михайла Марковича», «Про надання згоди на обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (арешту) щодо народного депутата України Добкіна Михайла Марковича».

А.Парубій зачитав резолюційну частину подання.

Головуючий надав слово Генеральному прокурору Ю.Луценку для відповідей на запитання народних депутатів.

Генеральний прокурор відповів на запитання народних депутатів.

Головуючий надав слово для пояснень народному депутата Михайлу Добкіну.

М.Добкін заперечив всі обвинувачення і закликав народних депутатів проголосувати за зняття з нього депутатської недоторканності.

Перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник повідомив, що Комітет за участі Генерального прокурора учора на засіданні розглянув усі три подання.

Згідно з поданням Генерального прокурора, у діях народного депутата є «ознаки умисної змови групи осіб для зловживання службовим становищем та сприяння шахрайству з метою заволодіння 78 га земельних ділянок м. Харкова нормативною вартістю понад 220 млн грн».

П.Пинзеник повідомив, що Комітет ухвалив висновок, згідно з яким подання про надання згоди на притягнення народного депутата М.Добкіна до кримінальної відповідальності «є достатнім з точки зору поданих матеріалів, законним і вмотивованим, оскільки ініційовано і подано належним суб’єктом подання».

П.Пинзеник також зазначив, що подання «має певні недоліки в частині обґрунтування».

Комітет також визнав «недостатньо вмотивованим» подання щодо надання згоди на затримання та на обрання стосовно Добкіна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (арешту).

Подання визнано «законним, оскільки ініційовано і подано належним суб’єктом подання, але недостатньо вмотивованим і обґрунтованим».

За наслідками розгляду питання Комітетом прийнято рішення ухвалити висновки щодо цих подань та направити Голові Верховної Ради України висновки Комітету, зазначені подання та пояснення народного депутата М.Добкіна.

Представники депутатських фракцій і груп і народні депутати взяли участь в обговоренні подань Генерального прокурора.

Генеральний прокурор Ю.Луценко, народний депутат М.Добкін і Перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України П.Пинзеник виступили із заключним словом.

Головуючий поставив на голосування подання Генерального прокурора.

Народні депутати 288 голосами підтримали подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, 250 голосами - на затримання і 242 голосами - на обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (арешту) народного депутата Михайла Добкіна. Генеральний прокурор в сесійній залі оголосив виклик народному депутату М.Добкіну завтра до Генеральної прокуратури на 14.00.

Народні депутати приступили до розгляду у першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій №6614 і п’ятьох альтернативних проектів за №№6614-1, 6614-2, 6614-3, 6614-4, 6614-5.

Законопроект №6614 доповів Міністр соціальної політики Андрій Рева.

Альтернативні проекти доповіли народні депутати.

Голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова доповіла рішення Комітету.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Законопроектом передбачається удосконалити солідарну системи пенсійного страхування, звільнити її від невластивих видатків; диференціювати розміри пенсій залежно від набутого страхового стажу та отриманого заробітку; заміни механізму відшкодування пільгових пенсій на сплату єдиного внеску; впровадити єдині підходи до обчислення пенсій.

Проектом пропонується:

відновити диференціацію розмірів пенсій залежно від отриманого заробітку та страхового стажу шляхом проведення перерахунків пенсій з 01.10.2017 року з використанням єдиного показника заробітної плати, який використовується для призначення пенсій в 2017 році на рівні 3 764 гривні 74 копійки та показника вартості одного року страхового стажу на рівні 1 відсотка;

переглянути умови перерахунку (індексації) пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та здійснювати щорічний перерахунок пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, з якого обчислена пенсія, на 50% росту зарплати в попередньому році та на 50% індексу споживчих цін;

змінити механізм відшкодування пільгових пенсій на сплату роботодавцями підвищеної ставки єдиного внеску за працівників, зайнятих на особливо шкідливих та особливо важких роботах за списками № 1 та № 2, на рівні 15% та 7% відповідно;

звільнити солідарну систему від невластивих для неї видатків, зокрема, від відшкодування доплати до прожиткового мінімуму, виплати цільової грошової допомоги на прожиття інвалідам війни та учасникам бойових дій, відшкодування єдиного внеску за працюючих інвалідів на підприємствах УТОС, УТОГ, видатків на фінансування пільгових пенсій;

запровадити новий порядок виходу на пенсію залежно від наявного страхового стажу;

встановити декілька видів мінімального розміру пенсії;

визначити розмір пенсії за наявності страхового стажу 30/35 років для жінок та чоловіків після досягнення ними 65 років - на рівні 40 відсотків від мінімальної заробітної плати, але не менше ніж розмір прожиткового мінімуму;

впровадити єдині підходи для обчислення пенсій відповідно до норм Закону №1058 держслужбовцям, науковцям, посадовим особам місцевого самоврядування, прокурорам, працівникам Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції;

звільнити солідарну систему від невластивих для неї видатків, зокрема, від відшкодування доплати до прожиткового мінімуму, від виплати цільової грошової допомоги на прожиття інвалідам війни та учасникам бойових дій, від відшкодування єдиного внеску за працюючих інвалідів на підприємствах УТОС, УТОГ, від видатків на фінансування пільгових пенсій.

Для зменшення демографічного навантаження на солідарну систему пропонується зберегти право виходу на пенсію:

в 60 років для осіб, які матимуть 25 років страхового стажу в 2018 році, який щороку збільшуватиметься на 12 місяців до досягнення 35 років в 2028 року;

в 63 роки для осіб, які матимуть від 15 до 25 років страхового стажу в 2018 році, який щороку збільшуватиметься на 12 місяців до досягнення 35 років в 2028 році;

в 65 років для осіб, які матимуть 15 років страхового стажу, проте не матимуть 16 років (вимога для виходу в 63 року) в 2019 році та, відповідно в 2028 році матимуть 15 років, проте не матимуть 25 років (вимога для виходу в 63 роки).

Особам, які не матимуть 15 років страхового стажу, призначатиметься державна соціальна допомога після досягнення 65 років.

Для пом’якшення негативного впливу підвищення вимог до страхового стажу на перехідний період введено тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючим особам, які не мають необхідного страхового стажу.

Проектом з метою удосконалення пенсійного законодавства пропонується:

переглянути розмір та умови призначення мінімальної пенсії за віком:

за наявності страхового стажу 30/35 років для жінок та чоловіків - на рівні прожиткового мінімуму;

у разі відсутності повного страхового стажу – розрахована пенсія. Доплата до прожиткового мінімуму здійснюється з урахуванням сукупного доходу;

за наявності страхового стажу 30/35 років для жінок та чоловіків після досягнення ними 65 років – на рівні 40 відсотків від мінімальної заробітної плати, але не менше ніж розмір прожиткового мінімуму;

змінити джерело фінансування виплати компенсації роботодавцям за створення робочого місця. Виплату здійснювати не з бюджету Пенсійного фонду України, а з бюджету Державної служби зайнятості;

уточнити умови призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною органами Пенсійного фонду України;

відновити розмір пенсії за дзеркальним принципом жінкам, яким призначено достроково пенсію в 55 років;

зараховувати за довідками страховий стаж військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за періоди з 1 липня 2000 року, за які відсутні відомості в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

визначити умови призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок трудового каліцтва;

удосконалити умови щорічного перерахунку (індексації) страхових виплат та визначити максимальний розмір щомісячної страхової виплати від нещасного випадку на виробництві на рівні 10 розмірів прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб.

Проектом також пропонується визначити нотаріусів - агентами щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні ними посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Законопроект прийнято з урахуванням пропозицій профільного комітету щодо:

передбачення можливості поступового зниження величини оцінки одного року страхового стажу для пенсій, які призначатимуться протягом п’яти років, починаючи з 1 січня 2018 року;

вивчити можливість зміни формули обчислення розміру пенсії за віком у порядку, запропонованому проектом Закону №6614-4;

прийняття на законодавчому рівні рішення щодо застосування у 2018–2020 роках показника середньої заробітної плати, який враховується для перерахунку раніше призначених пенсій, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

визначення на законодавчому рівні умов призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, та встановлення її розміру на рівні не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

збереження пільгових умов пенсійного забезпечення для жінок, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей;

передбачення в окремому законодавчому акті порядку одержання сум пенсій, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав у зв’язку із перебуванням на тимчасово не контрольованій державною владою України території.

Проект Закону зареєстровано за №6614.

Прийнято Закон «Про внесення змін до розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» з урахуванням пропозицій Президента України.

Законом у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 39, ст. 600) слова «один календарний рік» замінено словами «два календарні роки».

Проект Закону зареєстровано за №6382.

Прийнято Закон «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків».

Законом внесено зміни до Податкового кодексу України та передбачено термін, у який платник податків зобов’язаний відновити бази даних обліку, які були пошкоджені унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків.

Законом звільняються платники податків від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, розрахунків коригувань, складених у період з 01.06.2017 року по 30.06.2017, у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних, розрахунків коригувань, складених у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 року, у Єдиному державному реєстрі акцизних накладних, та надано можливість зареєструвати такі податкові та акцизні накладні до 31 липня 2017 року.

Згідно із Законом, штрафні санкції у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, передбачені пунктом 126.1 статті 126 цього Кодексу, не застосовуватимуться до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

Законом також передбачено, що тимчасово до 31 грудня 2017 року у разі неможливості проведення перевірки платника податків, у зв’язку з втратою та/або пошкодженням інформації унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року.

Проект Закону зареєстровано за №6684.

Головуючий поставив на рейтингове голосування пропозиції про розгляд кількох законопроектів - про освітню та медичну реформи та про основні засади забезпечення кібернебезпеки.

Народні депутати не підтримали ці пропозиції.

Головуючий запропонував продовжити вечірнє засідання ще на дві години.

Ця пропозиція також не була підтримана народними депутатами.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

За матеріалами Інформаційного управління ВР України

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»