​Пленарне засідання Верховної Ради України 6 листопада 2020 року

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відкрив пленарне засідання. Головуючий повідомив, що у пленарному засіданні беруть участь Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і члени Кабінету Міністрів.

Дмитро Разумков зазначив, що сьогодні 6 листопада - День визволення Києва від фашистських загарбників. «Це - одна з серйозних віхових подій в історії столиці України. Я впевнений, що ми всі повинні пам’ятати тих, хто віддавав та, на жаль віддає своє життя за щасливе і незалежне майбутнє нашої держави», - наголосив Голова Верховної Ради.

Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх тих, хто загинув, визволяючи столицю нашої держави.

Головуючий нагадав, що у п’ятницю проводиться «година запитань до Уряду». За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів будуть відповідати на запитання про стан захворюваності коронавірусною хворобою та невідкладні заходи Уряду щодо боротьби з цією хворобою в умовах її різкого погіршення.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доповів з трибуни про стан реалізації державної політики у боротьбі з COVID-19 та економічних питань, пов’язаних з підготовкою бюджету.

На початку виступу Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль подякував народним депутатам за ухвалення бюджету та назвав його бюджетом можливостей.

«В Уряду немає плану на запровадження локдану. Адаптивний карантин - найкращий варіант. Уряд не розглядає введення тотального карантину. Ми говоримо про посилення відповідальності за носіння масок, підвищення штрафів, посилення карантину вихідного дня. Якщо підійдемо до такого рішення МОЗ консультуватиметься із зацікавленими сторонами», - зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр поінформував про заходи, які реалізує уряд у медичній сфері для боротьби з COVID-19. За його словами, кількість тестувань зросла з 200 на день у березні до 50 тис у жовтні. На ці потреби виділено 1 млрд грн для підвищення спроможності лабораторій. Фактично з нуля було відновлено 50 лабораторій.

Детально Денис Шмигаль зупинився на забезпеченні лікарень апаратами штучної вентиляції легень і забезпечення належним захистом лікарів.

«Пандемія коронавірусу оголила лише частину тих проблем, яких є дуже багато. Саме тому у бюджеті на наступний рік Уряд разом з народними депутатами заклав рекордну кількість коштів на охорону здоров’я - понад 156 млрд грн. це майже у два рази більше ніж було, наприклад, у 2018 р., коли бюджет медицини складав 87 млрд грн», - зазначив він та висловив впевненість, що ефективне використання цих коштів, які ми закладаємо в бюджет, стане стартом для реалізації справжньої медичної реформи.

Урядовець повідомив, що кошти на боротьбі з COVID-19 йдуть з трьох різних джерел: безпосередньо з Фонду боротьби з коронавірусом та його наслідками, з Національної служби охорони здоров’я та з місцевих бюджетів, які так само допомагають протиепідеміологічними заходами.

Прем'єр-міністр нагадав, що Верховна Рада та Уряд ще у квітні збільшив бюджет Національної служби охорони здоров’я на 16 млрд грн саме на фінансування для боротьби з коронавірусом. Станом на 5 листопада Національна служба здоров’я профінансувала коронавірусний пакет лікарень в обсязі 7,3 млрд грн.

З Фонду боротьби з коронавіросом на заходи виділено 16,3 млрд грн, безпосередньо профільним міністерством виділено 14,4 млрд грн, 6,5 млрд грн виділено для підвищення надбавок і доплат до заробітної плати медичним працівникам, які борються з коронавірусом, 4,7 млд. грн - для закупівлі обладнання в приймальні відділення опорних закладів охорони здоров’я, 2,7 млрд грн - на заходи запобігання спалахів епідемії, 1,7 млрд грн - на будівництво і реконструкцію, ремонт приймальних відділень, 600 млн грн - на забезпечення подачі кисню міського фонду закладів охорони здоров’я.

Стосовно інших коштів, які були витрачені з Фонду боротьби з коронавірусом та його наслідками доповідач повідомив, що ці цифри можна знайти на сайті Міністерства фінансів, які постійно оновлюються. «Вся інформація про Фонд боротьби з коронавірусом є абсолютно прозорою, відкритою, оновлюється в постійному режимі і кожен громадянин України може з нею ознайомитися щоденно на сайті Міністерства фінансів. Ніякої таємниці, куди використовуються ці кошти», - додав він.

Прем’єр-міністр також повідомив про розпочатий аудит коронавірусного фонду Державною аудиторською службою.

Прем’єр-міністр також доповів про ініціативи уряду щодо соціального захисту людей в умовах коронакризи. Він повідомив про направлення 10,4 млрд грн на соціальні програми - це підтримка безробітних, це виплати по лікарняним для медиків, які захворіли, виплати родинам фізичних осіб - підприємців, які зупинили свою діяльність під час карантину. Крім цього, вже 19 млрд грн профінансовані на проекти на будівництво інфраструктури, що дало змогу втримати економіку України від провалля, в яке вона могла впасти через локдаун навесні.

В державному бюджеті наступного року так само буде направлена рекордна кількість коштів на інвестиційні проекти- це майже 150 млрд грн, за які буде здійснюватися будівництво і розвиток інфраструктури в Україні.

Прем’єр-міністр завершив виступ, навівши фактами про те, як Уряд виконує одне з ключових завдань держави - соціальний захист людей.

Він сказав, що вже наголошував на тому, що коронакриза стала надзвичайним потрясінням для економічних і соціальних систем.

Прем’єр-міністр та члени Кабінету Міністрів відповіли на запитання депутатських фракцій і груп та народних депутатів щодо: акцизного податку на пальне; наявності вакцини від коронавірусу; забезпечення лікарськими засобами в аптеках; виплати коштів медикам, які померли від COVID-19; аудиту інфекційних лікарень в Україні; проведення тестування на коронавірус; матеріально-технічного забезпечення лікарень, зокрема, водою, санітарними кімнатами; відкриття КПВВ у Золотому та Щасті на Луганщині; виділення коштів для забезпечення шкіл засобами індивідуального захисту (масками та антисептиками), нових підходів, які використовують уряди інших країн, зокрема, щодо можливості проведення загальнонаціонального тестування за прикладом уряду Словаччини тощо.

На цьому «година запитань до Уряду» завершилася.

Головуючий повідомив, що 26 жовтня 2020 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 р. в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, Шараськіна Андрія Андрійовича, включеного до виборчого списку політичної партії «Голос».

Новообраний народний депутат склав присягу перед Верховною Радою України.

Головуючий повідомив про входження народного депутата Андрія Шараськіна до складу депутатської фракції «Голос».

Із заявою від двох фракцій виступила народних депутат Олександра Устінова.

Головуючий оголосив до розгляду проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" щодо надання можливості приватизації житлового фонду, що перебуває в комунальній власності №3031.

Законопроект доповів народний депутат Євгеній Шевченко.

Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу («за» - 141) і був направлений на доопрацювання.

Верховна Рада прийняла за основу і в цілому проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №3891.

Народні депутати розпочали розгляд питання про призначення на посаду судді Конституційного Суду України.

Заступник Голови Комітету з питань правової політики Ольга Совгиря доповіла висновок Комітету.

Вона повідомила, що за рішенням Комітету з питань правової політики від 5 лютого 2020 року було оголошено про початок конкурсу для відбору кандидатур на вакантну посаду судді Конституційного Суду та початок прийому пропозицій депутатських фракцій, депутатських груп щодо кандидатів на посаду судді Конституційного Суду.

До комітету надійшли матеріали щодо Буроменського Михайла Всеволодовича (суб'єкт подання - фракція політичної партії "Слуга народу"); Павленка Юрія Олексійовича (суб'єкт подання - фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя"); Боднар-Петровської Ольги Борисівни (суб'єкт подання - фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"); Сірого Миколи Івановича (суб'єкт подання - фракція політичної партії "Європейська солідарність"); Денисенко Наталії Миколаївни (суб'єкт подання - фракція політичної партії "Голос").

Відповідно до рішення Комітету з питань правової політики від 17 березня 2020 року визнано такими, що відповідають вимогам, встановленими Конституцією та Законом України про Конституційний Суд: Буроменського, Павленка, Боднар-Петровську, Сірого і Денисенко. І подано до Апарату Верховної Ради документи вказаних осіб для організації проведення спеціальних перевірок.

25 червня 2020 року до Комітету надійшла заява Буроменського Михайла Всеволодовича про зняття його кандидатури з переліку кандидатів на посаду судді Конституційного Суду.

Ольга Совгиря зазначила, що Комітет з питань правової політки на своєму засіданні 1 липня рекомендував Верховній Раді розглянути питання щодо таких кандидатів: Павленко, Боднар-Петровська, Сірий та Денисенко.

Перед народними депутатами виступили кандидати на посаду судді Конституційного Суду Юрій Павленко, Ольга Боднар-Петровська, Микола Сірий, Наталія Денисенко.

Вони розповіли про своє бачення роботи судді Конституційного суду та як вони виконуватимуть свої обов'язки по забезпечуванню верховенства Конституції України, захисту конституційного ладу держави, конституційних прав та свобод людини і громадянина в разі обрання їх суддею Конституційного суду.

Представники депутатських фракцій виступають в обговоренні.

Головуючий оголосив перерву у пленарному засіданні.

Після перерви обговорення питання про призначення на посаду судді Конституційного Суду України було продовжено.

Представники депутатських фракцій висловили позиції та зверталися до сесійного залу з пропозицією підтримати кандидатуру, яку вони висунули.

В обговоренні також взяли участь народні депутати.

Після закінчення виступів відбулося рейтингове голосування по чотирьом кандидатурам, за результатами якого найбільшу кількість голосів набрала кандидатура Юрія Павленка («за» - 154).

Кандидатуру Юрія Павленка було поставлено на остаточне голосування.

За результатами голосування рішення не прийнято - «за» - 100 голосів.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков звернувся до Комітету з питань правової політики з дорученням підготувати повторний конкурс.

Народні депутати поіменним відкритим голосуванням підтримали два запити до Президента України.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк оголосила депутатські запити.

Народні депутати виступили з повідомленнями, заявами, пропозиціями.

Головуючий закрив пленарне засідання.

За матеріалами інформаційного управління ВР України

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»