​Пленарне засідання Верховної Ради України 17 лютого 2021 року

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відкрив пленарне засідання. З оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили народні депутати. Із заявами від двох фракцій виступили народні депутати Сергій Рудик і Павло Фролов.

Головуючий надав слово Голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Кальченко для виступу щодо висновку Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України про висловлювання народного депутата України Рудика С.Я. на пленарному засіданні Верховної Ради України 28 січня 2021 року.

Сергій Кальченко повідомив, що Комітет прийняв рішення про позбавлення права участі народного депутата Сергія Рудика у п’яти пленарних засіданнях.

Народні депутати не підтримали рішення Комітету («за» - 195).

Проект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з шостою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності №2739 доповіла народний депутат Олександра Устінова.

Вона запропонувала проголосувати Постанову, присвячену сьомій річниці Революції Гідності, Майдану, який забрав життя сотень наших громадян. «Завтра сьома річниця цих подій. Ця постанова в першу чергу про справедливість і по нашу історію. Я хочу вам сказати, що навіть Європейський суд визнав Майдан і Революцію Гідності історичною подією, дав правову оцінку тому, що це було. Але український парламент за сім років своєї діяльності так і не зміг це зробити.

Тому ми сьогодні можемо зробити історичний крок і визнати все ж таки, що Майдан, що Революція Гідності була історичною подією, що ми як парламентарі засуджуємо діяльність окремих працівників підрозділу «Беркут» і поліціантів, які вбивали людей. Що ми вимагаємо довести до логічного кінця і все ж таки в судах визнати, що ті діяння, які робили ці люди, що ті діяння, які робили керівники держави, були протиправними», - зазначила доповідачка.

О.Устінова нагадала, що 20 сімей рідних, близьких учасників Революції Гідності та Героїв Небесної Сотні не дочекалися цієї справедливості. «Вони померли, чекаючи на ту справедливість, на те, щоб їхніх дітей визнали героями, а не переворотниками, як це намагаються зробити портнови через свої суди.

Тому ми сьогодні як парламент маємо дати консолідовану відповідь і проголосувати за те, що Майдан, що Революція Гідності були історичною подією», – наголосила народний депутат.

На пропозицію Голови Верховної Ради України народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто віддав життя під час тих трагічних подій.

Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв доповів рішення Комітету, який рекомендує прийняти проект Постанови з урахуванням пропозицій Комітету.

Микита Потураєв також зазначив, що минув рік від попереднього розгляду постанови, тому Комітет пропонує замінити шосту річницю на сьому, а також, не змінюючи суті документу, внести ще декілька правок техніко-юридичного характеру. Усі правки є у висновку комітету, який наданий в письмовому або в паперовому вигляді, або в електронних кабінетах.

Голова Комітету також зазначив, що «переважна більшість людей, які знаходяться в цьому залі сьогодні, знаходяться тут завдяки Революції Гідності. Переважна більшість людей, які знаходяться сьогодні тут, ніколи б не опинилася в цьому залі, якби не кров Героїв Небесної Сотні. Я прошу про це не забувати нікого, хто зобов'язаний своєю політичною кар'єрою тим людям, які віддали своє життя за свободу України і кожного українця, також і тих, хто досі не має совісті називати ті події державним переворотом».

Народні депутати виступили в обговоренні проекту постанови.

Верховна Рада 295 голосами прийняла проект Постанови №2739 в цілому з пропозиціями Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування №2164 доповів народний депутат Владлен Неклюдов. Він зазначив, що законопроект розроблений з метою забезпечення невідворотності покарання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та для уникнення кримінальної відповідальності виїхали чи перебувають в інших країнах або на тимчасово окупованих територіях України.

Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект №2164 за основу.

Народні депутати у виступах підтримали прийняття проекту у першому читанні.

Законопроект за результатами голосування було прийнято за основу 299 голосами.

До порядку денного включено проект Закону про внесення зміни до підпункту 7 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» щодо продовження строку завершення підготовки кандидатів та докторів наук №4667 і альтернативний проект №4667-1.

Законопроекти доповіли народний депутат Любов Шпак і Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Метою обох законопроектів є вирішення питання присудження наукових ступенів у зв’язку із закінченням 30 червня 2021 року перехідного періоду, впродовж якого завершується процес підготовки кандидатів та докторів наук, що здійснюється закладами вищої освіти та науковими установами за чинними на момент набрання чинності Законом України «Про вищу освіту» (2014р.) нормами.

Законопроектом №4667 пропонується в черговий раз відтермінувати перехідний період до 31 грудня 2021 року, не вирішуючи питання подальшого законодавчого врегулювання, а альтернативний законопроект №4667-1 якраз передбачає унормування цього процесу на нових засадах, які загалом були узгоджені з Міністерством освіти і науки України, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та низкою зацікавлених сторін.

Сергій Бабак також доповів рішення Комітету щодо обох законопроектів: законопроект №4667 за результатами розгляду відхилити, законопроект №4667-1 - прийняти за основу.

Народні депутати підтримали прийняття альтернативного законопроекту №4667-1 за основу 339 голосами.

Проект Закону про внесення змін до статті 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» щодо регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами №4259 доповів заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Роман Шахматенко.

У пленарному засіданні оголошено перерву.

Голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко доповіла рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект №4259 за основу.

Народні депутати 294 голосами підтримали прийняття законопроекту №4259 за основу.

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо термінів встановлення лічильників споживачам природного газу №4248 доповів народний депутат Сергій Гривко.

Він зазначив, що 1 січня 2021 року сплив термін встановлення суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідні території, лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі. Сергій Гривко запропонував прийняти законопроект пропонується з метою захисту прав споживачів послуг з постачання природного газу для приготування їжі та усунути відповідні ризики відключення газу по майже 80 відсотках населення зазначеної категорії споживачів, не встановлені газові лічильники, а облік газу дуже важливий для бюджету країни і для розвитку країни.

За словами доповідача, основний і альтернативний законопроекти продовжують термін встановлення газових лічильників, але в альтернативному законопроекті доповнені певні технічні норми, що роблять законопроект трошки кращим.

Сергій Гривко попросив підтримати альтернативний проект Закону 4248-1 за основу та в цілому.

Альтернативний законопроект №4248-1 доповів народний депутат Сергій Шахов. Він зазначив, що за 5 років газорозподільна система не встановила ці лічильники в розмірі 3 мільйонів для населення, і з 1 січня вже люди повинні встановити ці лічильники і сплачувати самі за встановлення цих лічильників.

«Багато було скаргна те, що сьогодні з людей газорозподільна система вимагає встановлення лічильників за рахунок споживача. Ми не можемо і не маємо права цього допустити, дати сьогодні можливість ще 2 років максимально для встановлення цих лічильників, і дати можливість сьогодні вирішувати питання людям, і, до речі, державі в розмірі 20 мільярдів гривень контролювання (не втрата, а контролювання) споживчого газу. Ці лічильники потрібнітільки тим людям практично, які сьогодні готують їжу на своїх печах», - додав Сергій Шахов.

У законопроектах пропонується відтермінувати строк, до якого суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких газ використовується тільки для приготування їжі.

Голова підкомітету Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Жупанин повідомив, що члени Комітету під час розгляду законопроектів на засіданні підтримали альтернативний законопроект №4248-1, який пропонує більш комплексне вирішення порушеного питання з точки зору внесення відповідних змін до взаємопов’язаних між собою положень, зокрема, в частині питань розподілу природного газу населенню у разі відмови від встановлення лічильників побутового газу.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо перегляду термінів встановлення споживачам лічильників природного газу) №4248-1 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як Закон.

Народні депутати 279 голосами підтримали прийняття законопроекту №4248-1 за основу.

Проект Закону про приватну детективну діяльність №3010 доповів народний депутат Микола Галушко.

Альтернативний законопроект №3010-1 доповів народний депутат Михайло Цимбалюк.

Заступник Голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Галина Михайлюк зазначила, що члени Комітету під час розгляду законопроектів на засіданні Комітет погодилися з необхідністю легалізувати приватну детективну діяльність та наголосили, що його впровадження може стати вагомим кроком на шляху до гармонізації національного законодавства з європейським, оскільки у більшості країн Європейського Союзу є відповідні спеціальні закони, що регулюють детективну діяльність на законодавчому рівні.

Доповідачка зазначила, що основний законопроект більше відповідає потребам у законодавчому врегулюванні здійснення приватної детективної діяльності як одного з шляхів забезпечення конституційних гарантій людини та громадянина, суб’єктів господарювання приватного прав на захист своїх законних прав та інтересів.

Галина Михайлюк доповіла рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект №3010.

За результатами голосування законопроект №3010 прийнято за основу 334 голосами.

Народні депутати 311 голосами прийняли за основу проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо особливостей складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно недодержання встановлених законом строків (термінів) надання відповіді на звернення або запит народного депутата України №3503.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України №3683 доповів заступник Міністра інфраструктури Дмитро Живицький. Він повідомив, що законопроект розроблено з метою удосконалення порядку розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України, що сприятиме ефективному впровадженню у національне законодавство актів Європейського Союзу а галузі цивільної авіації.

Законопроектом пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів, які регламентують питання щодо порядку розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України.

Голова підкомітету Комітету з питань транспорту та інфраструктури Петро Павловський доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект №3683 за основу.

Народні депутати, виступаючи під час обговорення, висловили зауваження до законопроекту та свою неготовність його підтримати у першому читанні.

За результатами голосування законопроект №3683 направлено на доопрацювання.

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам №4184 доповів Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Він зазначив, що пропонується розглянути законопроект,який в засобах масової інформації називають «закон про податок на Google». За його словами, насправді мова не йде про жодний новий податок. Законопроектом не пропонується ввести жоден новий податок.

«Однак, у нас в країні склалася неприпустима ситуація, при якій податок на додану вартість не сплачується з електронних сервісів тими компаніями, які є нерезидентами нашої держави. І не те що ці компанії не хочуть сплачувати податок, однак механізм в нашому законі щодо сплати ПДВ відсутній. І аби сплачувати ПДВ, вони повинні зареєструватися в Україні як резиденти, тобто змінити свій резидентний статус. Це тягне для них додаткові негативні податкові наслідки. Вони цього не роблять, податок не адмініструється», - зазначив Данило Гетманцев.

Голова Комітету повідомив, що законопроект пропонує ввести простий механізм для оподаткування податком на додану вартість нерезидентам. Передбачає можливість зареєструватися їх в електронному кабінеті платника віддалено,англійською мовою, сплачувати податок у валюті, фактично не будучи присутніми на території України. «Такий податок, такий механізм діяв у 83 юрисдикціях по всьому світі, а в країні, яка воює, не діє. Країна, яка воює, недоотримує гроші в розмірі щонайменше 3 мільярди гривень до державного бюджету внаслідок несплати ПДВ з електронних сервісів», - додав він, наголосивши, що мова йде виключно про послуги, виключно про сервіси, за які розраховуються безготівкою наші споживачі, а не про товари. Крім цього, на його думку, неприпустимою є ситуація, коли резиденти України повинні сплачувати ПДВ, надаючи рекламні послуги, а нерезиденти - величезні транснаціональні компанії - ні.

«Що ще пропонує закон, це скасування податку на репатріація з рекламних послуг. Фактично цей податок завів у темряву бізнес, який надає рекламні послуги на сьогодні в Україні. Це архаїзм. Незрозуміло, чому з інших послуг податок на репатріацію не справляється, а з цих послуг повинен справлятися у розмірі 20 відсотків. Ми пропонуємо скасувати цей податок, фактично замінивши його простим механізмом сплати ПДВ з відповідних сервісів.

Також до другого читання я пропоную передбачити - ми консультувались з колегами – пільгу щодо оподаткування електронних книг, наприклад, а також пільгу щодо оподаткування освітніх послуг, аби ми не мали будь-яких застережень, ми не мали будь-яких перешкод для того, аби Україна була найосвіченішою державою світу», - зазначив Данило Гетманцев.

Доповідач повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Під час обговорення народні депутати загалом підтримали законопроект.

286 голосами «за» законопроект №4186 прийнято за основу.

Головуючий закрив пленарне засідання.

За матеріалами Інформаційного управління ВР України

Фото iportal.rada.gov.ua