Рамсарські угіддя Криму можуть постраждати від військових баз

ЕПЛ продовжує дослідження стану довкілля в Криму після анексії і виявила низку чергових прогалин. Ситуація з найціннішими об’єктами – природно-заповідним фондом – поповнюється новими загрозами. Нагадаємо, на момент анексії АРК Російською Федерацією на півострові існувало 196 об’єктів природно-заповідного фонду, з яких 44 мали статус загальнодержавного значення (аналогічно федеральному у випадку особливо охоронюваних природних територій РФ).

Про це «Конфліктам і законам» повідомили у прес-службі ЕПЛ.

Проблемою стало те, що до складу мережі ПЗФ Криму входять і частини морських територій зі статусом прибережно-аквальних комплексів (далі ПАК), що є пам’ятками природи місцевого значення. Однак, у російському законодавстві морські акваторії є зонами федерального підпорядкування, що вимагає зміни категорії або підпорядкування вказаних об’єктів.

Експертам ЕПЛ стало відомо, що при розробці проекту Схеми територіального планування Республіки Крим зазначено, що, «виходячи із інтересів РФ у галузі оборони та безпеки кордонів, особливо охоронювані природні території можуть бути скоректовані» (Предложения по охране окружающей природной среды и улучшению санитарно-гигиенических условий, по охране воздушного и водного бассейнов, почвенного покрова, организации системы охраняемых природных территорий. Том 2. Книга 6. http://oopt.aari.ru/ref/921). Також в тексті документу неодноразово згадується необхідність розібратись з подальшою долею заповідних ПАКів. Лише цей нюанс є єдиним прикладним моментом серед 240 сторінок документу.

Таким чином, експерти ЕПЛ вважають, що існує реальна загроза розвитку військової інфраструктури саме на території прибережних аквальних комплексів Криму. Варто також додати, що кілька територій, таких як аквально-скелястий комплекс мису Казантип, аквально-скелястий комплекс Карадагу та аквально-прибережний комплекс мису Опук, є водно-болотними угіддями міжнародного значення, що охороняються згідно із Рамсарською конвенцією.