Королівське подружжя Швеції відмовилося святкувати 200-річчя норвезької конституції

Королівське подружжя Швеції відхилило запрошення норвезької сторони взяти участь у масштабних травневих святкуваннях з нагоди 200-річчя з дня підписання конституції Норвегії. Про те, що Його Величність Карл XVI Густав і королева Сільвія не братимуть участь в урочистостях, повідомила Норвезька мовна корпорація ( Ен-ер-ко). Офіційні особи поки що не коментують причини прийнятого рішення, повідомляє ІТАР-ТАСС.

День Конституції, що відзначається 17 травня, є головним святом для жителів Норвегії, коли всі норвежці від мала до велика, одягнувши національні костюми, виходять на міські вулиці, щоб помилуватися на урочистий парад, а потім влаштувати пікнік у найближчому парку. У столиці країни - Осло - з балкона свого палацу присутніх вітає король Харальд V разом з сім'єю. У новому 2014 році свято відзначатимуть особливо пишно, оскільки історичний документ, що лежить в основі норвезької державності, був підписаний в маєтку Ейдсволлі 17 травня 1814.

Втім, в тому ж році країна, що ледь звільнилася з-під влади Данії, змушена була укласти унію зі Швецією і лише в 1905 році стала самостійною державою. Деякі історики пов'язують рішення шведського монарха утриматися від поїздки в сусіднє королівство саме з тим фактом, що в 1814 році Швеція оголосила Норвегії війну, яку остання програла, упустивши свій шанс отримати незалежність. При цьому, ті ж експерти відзначають, що тертя, які колись існували між двома королівськими сім'ями, вже давно забуті.

"Буде дуже шкода, якщо король і королева Швеції дійсно не завдадуть нам візит 17 травня, - заявив Ен-ер-ко професор Уле Крістіан Грімнес з Університету Осло. - Їм, безумовно, слід приїхати, щоб брати участь в урочистостях разом з датською королівською парою, яка вже прийняла запрошення". Повний список високих гостей до теперішнього моменту не оприлюднений.

За словами історика, іронія ситуації полягає в тому, що фактом збереження своєї конституції Норвегія багато в чому зобов'язана Жану Батісту Бернадот, нащадки якого нині займають шведський престол. Саме колишній маршал Наполеона, без малого три десятки років правив Норвегією та Швецією, прийнявши ім'я Карла XIV Юхана, який дозволив норвежцям мати свій парламент і діючу конституцію, в яку, звичайно, було внесено низку поправок у зв'язку з укладенням унії 1814 року. "Навряд чи це було б можливо, якби країна залишалася під владою Данії", - зазначив Грімнес.