Мінфін розпочинає війну із селом

Найближчим часом Верховна Рада планує розглянути законопроект № 4309а «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих положень)». Підготовлений і поданий на розгляд в парламент фахівцями Міністерства фінансів, цей законопроект намагаються одразу поставити на голосування в сесійну залу Верховної Ради, без розгляду у профільних комітетах і обговорення за участі громадськості.

Ті, хто педалює цей законопроект, прикриваються високими фразами і благими намірами, обіцяючи кошти, які вдасться заощадити внаслідок скасування низки податкових пільг, спрямувати на підтримку українського війська. Ніхто не сперечається, військові потребують допомоги, та при цьому необхідно зважати на наслідки, які матимуть непродумані рішення із скасування фіксованого сільськогосподарського податку та спецрежиму ПДВ.

Сумнівні преференції

Встановивши нові критерії для застосування пільгових режимів у АПК, враження, що уряд руками розробників сумнозвісного законопроекту підпилює гілку, на якій сидить. Адже щоб розраховувати на відшкодування ПДВ, обсяг операцій з постачання на митній території України та експорт сільськогосподарської продукції (послуг) за 12 попередніх звітних періодів не повинні перевищувати 20 млн. грн., а площа сільгоспугідь, які належать господарству, що перебувають в оренді, не повинна перевищувати 1 тис. га.

Якщо такі зміни приймуть, вони торкнуться великих і середніх агровиробників, яких вже з 1 січня наступного року збираються перевести на загальну систему оподаткування. При цьому, за словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, 90% втрат зазнає малий і середній бізнес, який не експортує зернових і не отримає повернення ПДВ. Адже вартість проданого врожаю не покриває витрат на насіння, добрива, засоби захисту рослин, пальне, оплату праці. Та й тим, хто експортує зерно, буде непереливки, адже господарствам доведеться скорочувати посівні площі до 1 га. Зазнають збитків і тваринники, оскільки темпи зменшення поголів'я худоби прискоряться з 3 до 10%.

«В разі прийняття цього законопроекту всі 120 птахофабрик, які працюють в Україні, позбуваються права на пільговий режим оподаткування. Саме вони дозволили нашій державі потрапити в десятку найбільших світових виробників м'яса птиці. Крім того, понад 80% свинарських та молочних комплексів також будуть позбавлені допомоги від держави. Це при тому, що рентабельність в тваринництві 5-15%, а пільги з повернення ПДВ та фіксованого податку складають 8-12%. Тому, в разі скасування пільг понад 60% вітчизняних тваринницьких господарств стають збитковими. Це загрожує звільненню понад 300 тис. людей, які працюють в тваринництві», — прогнозує голова наглядової ради Асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко.

Варто згадати, що українські агровиробники вже знаходилися в подібній ситуації в 90-ті роки. Тепер же галузь. яка приносить бюджету чи не левову частку прибутку знову намагаються загнати в глухий кут.

Закон, як дишло...

Звичайно це далеко не перший прецедент. Попри мораторій до 2018 року на відміну тих мінімальних податкових пільг, які мають вітчизняні аграрії в якості підтримки з боку держави, скасувати їх намагаються ледь не щороку. Але одна річ, коли це робив уряд сумнозвісного Азарова, і зовсім інша справа, коли влада змінилася, до того ж обіцяє прозорі і зрозумілі правила гри.

На тому, що подібне рішення не має жодних законних підстав, ще декілька тижнів тому наголосив міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка.

«Нині ми працюємо над бюджетними можливостями 2015 року з податковими баченнями, які будуть застосовані з 1 січня 2016 року. На цей час революційних змін в оподаткуванні, зокрема в спецрежимі оподаткування податку на додану вартість фіксованого сільськогосподарського податку, не передбачається. Якщо такі дії будуть зроблені, то вони мають бути озвучені у вересні-жовтні 2014 року, а вводитися в дію не раніше, ніж 1 січня 2016 року, інакше не буде», — пояснив Швайка.

Та, вочевидь, гарячі голови в інших урядових кабінетах дещо іншої думки, вважаючи, що головне - швидко наповнити бюджет, а на скільки законним шляхом, це вже справа третя. Як кажуть: «Війна все спише»...

Хоча, в парламентських стінах також немає одностайності. Не бракує опонентів цього законопроекту і в сесійній залі Верховної Ради. Зокрема, під час презентації змін до Податкового кодексу на засіданні парламентської фракції «УДАР» частина депутати виступили проти пропонованих змін, про що повідомила перший заступник голови Комітету ВР з питань податкової та митної політики Оксана Продан. Та й з-поміж представників інших депутатських фракцій не бракує політиків, які живуть не лише сьогоднішнім днем.

Ніхто не заперечує, що допомогти військовим, які проливають кров у зоні АТО, на сьогодні вкрай важлива річ. Проте, якщо заради благих намірів доведеться переступити через закон, то де впевненість, що цього не станеться вдруге. Та й агропромисловому секторові доведеться витратити не один рік, щоб бодай відновити втрачені позиції, не кажучи про розвиток.

Звісно, важко уявити, щоб таке сталося у котрійсь із країн Євросоюзу, куди ми так прагнемо. Там законодавчі правила гри прості і зрозумілі. Згадаємо, що саме через різкі зміни в законодавчій базі, яка стосується діяльності бізнесу, більшість інвесторів боялися вкладати свої кошти в українську економіку. Невже цей досвід так нічому і не навчив?

Тепер законопроект № 4309а стає тим своєрідним лакмусовим папірцем — на скільки нова українська влада позбулася тіні минулого і справді готова вести прозору і зрозумілу політику.

Сергій БРУНЬ