​YouControl: держава приватизує лідерів ринків

Цього року на Україну чекає приватизація 26 крупних підприємств, частина з яких вже роками приносить бюджету лише збитки. Та більшість з них все одно залишається лідерами різних ринків. Кого ж цього року держава планує передати в приватні руки? Чим займаються ці компанії та які можуть бути позитивні й негативні наслідки цього процесу? Аналітики системи з перевірки контрагентів YouControl провели власне дослідження.

На початку травня Кабінет Міністрів затвердив перелік великих підприємств для приватизації 2018 року. До списку увійшло 26 об’єктів, котрі підпорядковуються різним державним відомствам, зокрема 18 об'єктів – Фонду державного майна й 8 – різним міністерствам (Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, Міненерговугілля та власне Кабміну).

Підприємства, обрані для приватизації 2018 року, вражають різноманіттям. Насамперед, вони представляють аж 17 видів діяльності. Очевидно, що найбільше з них, а саме – 5 обленерго з різних областей, займається розподіленням електроенергії.

Також у переліку є підприємства, котрі виробляють двигуни й турбіни, генератори і трансформаторів, залізничні локомотиви, кольорові метали й алюміній, пластмаси у первинних формах, фармпродукцію тощо. Є серед них і ті, хто надає в оренду й експлуатацію нерухоме майно чи займається фінансовим лізингом.

Найбільше підприємств зосереджено в Київській області, що логічно, адже саме вона є економічним осередком країни. Також очікувано, що значна частина із 26 об’єктів приватизації знаходиться у промисловому південно-східному регіоні України. Загалом обрані підприємства представляють 13 областей.

Всі названі підприємства мають і деякі «специфічні» особливості. Наприклад, акціями восьми підприємств, серед інших власників, володіють компанії з Кіпру. Більше третини з них мають відокремлені підрозділи. А ще у частини є документи з Вищого господарського суду України про банкрутство.

Однак, показово, що більшість з них має показник ринкової потужності – MarketScore – А, тобто найвищий. Причому за рівнем фінансової стійкості – FinScore – ситуація не така однозначна. Показники варіюються від А (фінансово стабільне підприємство) до D (високий ризик банкрутства).

«Половина з 26 названих державних компаній мають хороший фінансовий стан, а більшість займають високу ринкову частку і мають суттєві обсяги доходів. Для потенційних інвесторів вони будуть ласими шматками державного корпоративного сектору, здатними генерувати стійкий грошовий потік. Мало хто з приватних інвесторів погодиться компенсувати власними інвестиціями хронічно неефективні компанії, які часто живуть лишень за рахунок держбюджету. Адже витрачати суттєві ресурси на реструктуризацію бізнес-процесів у таких компаніях – нікому не потрібно», – коментує ситуацію Роман Корнилюк, фінансовий аналітик компанії YouControl.

Держбюджет 2018 року передбачає надходження від приватизації більш як двох десятків мільярдів гривень, хоча сумарний об’єм активів цих 26 підприємств у 2017 році перевищив 90 млрд грн. Але показово, що протягом останніх років усі разом вони приносили лише мільйонні, а то й мільярдні збитки (наприклад, понад 3 млрд грн 2016 року). І хоча 2017 року 15 із 26 об’єктів були прибутковими, інші 11 своїми збитками нівелювали такий результат у загальній картині.

«Приватизація, в першу чергу, має на меті боротьбу із корупцією, пошук джерела інвестицій та більш ефективного власника для підприємства. Адже приватний власник буде більш ефективно боротись із корупцією. І, як показує досвід, державні підприємства менш прибуткові, ніж приватні. У разі проведення чесної та прозорої приватизації держава може залучити стратегічних інвесторів, що будуть вкладати кошти у модернізацію та розвиток виробництва», – вважає Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії.

Однак, на думку Романа Корнилюка, в приватизації криються й деякі ризики. Серед них – скорочення штату, закриття підрозділів та розпродаж частини основних засобів під приводом реструктуризації. Також приватні власники інколи мають нижчу соціальну відповідальність перед громадами через урізання витрат на соціальні заходи. Іноді підприємства після приватизації менше зважають на наслідки їхньої діяльності для екології. А в разі чого, може відбутися наступний перепродаж менш відповідальним або ж фінансово, геополітично чи репутаційно ризиковим інвесторам.

«Ці негативні наслідки можна звести до мінімуму за умови продуманого механізму пошуку інвестора та гарно прописаної програми інвестиційних зобов’язань під час проведення аукціону», – зазначає фінансовий аналітик YouControl.

Фото youcontrol.com.ua