​Хроніки збитковості та занепаду

Пропоную детально розглянути ситуацію, коли Зеленський веде політику на користь латифундистам та підриває продовольчу безпеку всієї держави.

Продово́льча безпе́ка — захищеність життєвих інтересів людини, яка виражається у гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування з метою підтримання її звичайної життєвої діяльності.

Так звані «Слуги народу» продовжують антидержавницькі, злочинні спроби проштовхнути закон про продаж української землі на користь транснаціональних корпорацій та місцевих агрохолдингів.

У порівнянні з вересневим опитуванням на 6 відсоткових пунктів (с 64% до 70%) зросла частка тих, хто вважає, що питання про продаж землі сільськогосподарського призначення має вирішуватися тільки на всеукраїнському референдумі. Настільки ж (з 26% до 20%) зменшилась кількість тих, хто вважає, що це питання можуть вирішити Президент, Верховна Рада і Кабінет міністрів.

Якби референдум про продаж землі відбувся найближчої неділі, то 55% українців проголосували би проти продажу землі, 21% - за продаж, 12% не брали би участь у такому референдумі, ще 12% - не визначились зі своєю думкою. Таким чином, якщо брати до уваги відповіді тих, хто взяв би участь у референдумі та визначився, «проти» проголосували б 72%, «за» - 28%.

Проте міністр економіки Милованов заявив, що «українці підтримують ініціативу президента Зеленського про продаж сільськогосподарських земель, попри те, що дані соцопитувань свідчать про зворотнє».

Латифундисти наносять збитки державі

«Агрокорпорації демонструють найнижчі показники господарювання на родючих українських землях» – про це повідомив польський журналіст в Україні та політичний аналітик, експерт з земельних питань Transparency International, Міхал Козак. Зокрема, він зауважив, що у Польщі, де значно бідніші ґрунти, непридатні для вирощування кукурудзи, польські фермери збирають по 12-13 тон з гектару, при цьому польські експерти з с/г зауважують, що це «погані результати». Згідно річного звіту одного з найбільших агрохолдингів України KERNEL, врожайність кукурудзи становить 9,9 тони з Га. Пшениці – 5,1 тони з Га.

Тоді як врожайність пшениці у селян Франції 7,45 т/га, Німеччини 7,33 т/га, у британців 7,96 т/га, в Ірландії 9,88 т/га. Кернел на українських чорноземах збирає 5,1 т/га.

Радником прем'єр-міністра Олексія Гончарука з економічних питань став Олексій Мушак, він буде «курирувати земельну реформу». 37-річний Мушак, екс-депутат Верховної Ради 8-го скликання від «Блоку Петра Порошенко», доводиться двоюрідним братом Андрію Веревському - засновнику і керівнику одного з найбільших агрохолдингів країни «Кернел». У 2018 році Веревський зі станом понад мільярд доларів зайняв 8 місце в рейтингу ста найбагатших українців за версією журналу «Фокус».

Зробимо приблизний розрахунок масштабу збитків, що завдає українській економіці Кернел та інші агрохолдинги.

У користуванні Кернел знаходиться понад 530 000 га рілля. За умов, що вся ця земля використовувалась би під пшеницю, врожай склав би 2 703 000 тонн. У селян Франції, Німеччини, британців при врожайності 7,5 т/га (при жорстоких обмеженнях концентрації землі) з такою ж площі зберуть приблизно 3 975 000 тонн. Отже, різниця 1 272 000 тонн. У коштах цей показник складає 6 мільярдів 614 мільйонів гривень - це втрати, які тільки один агрохолдинг Кернел завдає українській економіці на рік. До таких «радників» сьогодні прислухається президент Зеленський і прем'єр Гончарук.

Вочевидь, проблема не в браку оборотних коштів і фахівців для досягнення результату європейського рівня. Кернел переслідує тільки одну мету - скорочення витрат і максимізація прибутку.

Той факт, що Мушак (радник Гончарука) - лобіст Кернел і двоюрідний брат Веревського, це само по собі вже конфлікт інтересів і корупція. Однак набагато цікавішими є факти про економічну ефективність «міцних господарників»: вони просто не вміють працювати в сільському господарстві і спотворюють реальні можливості українського агросектору.

Панування агрокорпорацій і надконцентрації в одних руках величезних площ земель завдає удару по економічному потенціалу агросектору і країни в цілому.

Зеленський та Гончарук наголошують, що «ринок землі» призведе до збільшення кількості робочих місць. Однак, насправді, це призводить до зворотного ефекту, що підтверджується офіційними звітами агрохолдингів, які постійно працюють над «підвищення продуктивності праці». Сьогодні цей показник становить жалюгідні 14 працівників на 1000 гектар, згідно звіту Кернел перед акціонерами:

«Ми зменшили кількість працівників до 14 чоловік на тисячу гектарів на 30 червня 2019 року з 16 чоловік на 30 червня 2018 року. Як результат, загальна чисельність зайнятих у сегменті сільського господарства, виміряна станом на 30 червня 2019 року, зменшилась на 13% (або більше ніж на 1 тис.) до 7 405 постійних співробітників. Ми розуміємо, що існує подальший потенціал для підвищення продуктивності праці, який залишатиметься нашою метою протягом наступних кількох років». (Kernel_FY2019_Annual_Report.pdf, стор. 28).

Цікаво, що 20 червня Зеленський скасував указ, який давав можливість селянам отримувати гроші за рахунок майбутнього врожаю, що могло посилити їхню позицію. Це виглядає як навмисний підрив фінансової спроможності селян протистояти економічно сильнішим латифундистам та в результаті змушує селян брати кредит під заставу землі.

«8. Національному банку України вирішити питання: щодо кредитування комерційними банками України сільськогосподарських товаровиробників під заставу продукції майбутнього врожаю;» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/63/95.

Також одночасно було скасовано і указ «Про забезпечення формування державних продовольчих і фуражних ресурсів». Тобто, селян залишено без державної підтримки по зберіганню врожаю і можливості продавати не відразу, а за декілька місяців, коли ціна зростає. Скасовано обов’язок державних підприємств «приймати на договірних засадах сільськогосподарську сировину на зберігання та переробку незалежно від напряму її подальшого використання» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/464/93.

Отже, поставлено під загрозу продовольчу безпеку держави.

Максим Голосний, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Максима Голосного