​«Радіо Свобода» виграло в Європейському суді з прав людини справу проти росії

Європейський суд з прав людини виніс ухвалу у справі 19659/21 «ТОВ «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» та Андрій Шарий проти російської федерації». Справа стосувалася оголошення російською владою «Радіо Свобода» так званим «іноземним агентом». Як йдеться у повідомленні ЄСПЛ, що надійшло в розпорядження «Радіо Свобода», суд одноголосно ухвалив, що російською владою було порушено статті 10 і 11 Європейської конвенції про права людини, що стосуються свободи слова та свободи об'єднань, повідомляє Голос Америки.

Повний текст рішення суду опубліковано на сайті ЄСПЛ.

Суд ухвалив, що нинішнє російське законодавство про «іноагентів» є стигматизуючим, що вводить в оману і використовується дуже широко і непередбачувано, і загалом спрямоване на покарання, а не на підвищення прозорості роботи НКО. Окремо вказано на обов'язок маркувати всі публікації, зроблені так званими «іноземними агентами». Це й інші обмеження, як кажуть у рішенні ЄСПЛ, підриває сам фундамент демократичного суспільства.

ТОВ «РВЄ/РС», яке представляло інтереси американської медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода в москві, та його генеральний директор Андрій Шарий звернулися з позовом до ЄСПЛ у травні 2021 року. Позов стосувався багатомільйонних штрафів, накладених на «Радіо Свобода», телеканал «Сьогодні» та інші проєкти медіакорпорації за порушення наказу роскомнагляду про маркування журналістських матеріалів згідно із законодавством про ЗМІ – «іноземних агентів». Застосування цього законодавства, зазначали позивачі, порушує статті Європейської конвенції з прав людини.

Міністерство юстиції росії внесло російськомовні проєкти РВЄ/РС до списку «іноземних агентів» у 2017 році. Медіакорпорація вважала таке рішення несправедливим. У січні-травні 2021 року, на момент подання позову до ЄСПЛ, роскомнагляд склав і направив до суду 520 протоколів про порушення РВЕ/РС правил маркування журналістських публікацій, введене згідно з прийнятими у 2020 році поправками до законодавства про «іноземних агентів». Медіакорпорація систематично оскаржувала накладення штрафів, обґрунтовуючи свою позицію численними порушеннями владою росії законів про діяльність ЗМІ, проте суди незмінно відхиляли апеляції ТОВ «РВЕ/РС».

Служба судових приставів порушила виконавчі провадження за десятками судових рішень та у травні 2021 року заарештувала банківські рахунки ТОВ «РВЕ/РС». Практику масового призначення штрафів роскомнагляд продовжував до середини березня 2022 року, коли після початку повномасштабної військової агресії росії проти України російськомовні сайти РВЄ/РС були заблоковані. Загальна сума стягнень, винесених російськими судами проти РВЕ/РС, у результаті перевищила 1 мільярд рублів. Навесні 2022 року кореспондентське бюро «Свободи» у москві було закрито, з того часу російськомовні редакції медіакорпорації продовжують роботу з-за меж країни. У березні 2023 року суд у москві визнав ТОВ «РВЕ/РС» банкрутом.

Одночасно зі скаргою ТОВ РСЕ/РС в ЄСПЛ було розглянуто ще 106 скарг на російське законодавство про «іноземних агентів», у тому числі від міжнародного правозахисного центру «Меморіал» (організацію ліквідовано російською владою), окремими журналістами, правозахисниками та активістом у тому числі й поданий у 2019 році позов The New Times та його головного редактора Євгенії Альбац. Він стосується накладеного на редакцію за ненадання роскомнагляду вчасно інформації про іноземне фінансування штрафу 22 млн рублів.

Це перша справа в практиці ЄСПЛ щодо застосування законодавства рф про «іноземних агентів» до редакцій ЗМІ та їх керівників. Враховуючи важливість питання, суд розглядав скарги журналістів у пріоритетному порядку, тому рішення, як зазначають експерти, винесене відносно швидко.

Позицію росії в об'єднаній справі проти ЗМІ представляла Генеральна прокуратура, яка ознайомилася з матеріалами справи та восени 2021 року сформулювала свої заперечення щодо позову. Однак після виключення у березні 2022 року з Ради Європи росія повністю згорнула свою участь у діяльності Європейського суду з прав людини і з того часу не виконує її рішення.

Керівництво РВЄ/РС неодноразово заявляло про рішучість медіаорганізації в будь-яких умовах продовжувати роботу в росії: «РВЄ/РС» надає своїй аудиторії чесні новини та збалансовану інформацію. Редакційна незалежність РВЄ/РС, яка фінансується коштом грантів Конгресу США, захищена її статутом, який забороняє будь-яке політичне втручання у діяльність журналістів, які «не є агентами жодного уряду».

Російська влада продовжує чинити перешкоди журналістам РВЄ/РС у виконанні їхніх професійних обов'язків. Декілька десятків співробітників російськомовних редакцій медіакорпорації внесені до списків «іноземних агентів» як фізичні особи. У лютому цього року міністерство юстиції росії включило РВЄ/РС до реєстру «небажаних організацій». У липні редакторку Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашова, заарештовану влітку 2021 року в Казані, було засуджено до шести з половиною років позбавлення волі за статтею про поширення так званих фейків про російську армію. 1 серпня Курмашеву було звільнено в межах обміну ув'язненими між росією та країнами Заходу. Попри переслідування з боку російської влади, Російська служба Радіо Свобода, «Настоящее время» та інші редакції РВЄ/РС зберігають свої багатомільйонні аудиторії всередині країни та за її межами.

Голос Америки та Радіо Свобода є частиною Глобального Медіа Агентства США.

Фото АР