Стратегія знищення культурного Києва – зі святом столиці, кияни!

За останні декілька років найзеленіше місто Європи Київ перетворилось у залізобетонний карцер зі скляними вікнами. Влада, Попов та Ахметов вважають, що історична спадщина ані Києву, ані Україні не потрібна, оскільки найважливіше — бетонні торгівельні центри, на яких можна заробити. А от реконструкція та збереження будівель, які є історією України, її архітектурними артефактами — непередбачені генпланом розвитку Києва, створеним чиновниками КМДА. Як не передбачено і збереження та розвиток книгарень, бібліотек, музеїв та театрів столиці. Навіщо невігласам культура? Вони — рахують гроші, не усвідомлюючи, що саме культурна спадщина безцінна.

І отриманий керманичем країни гонорар у мільйони гривень за виданий та ще невиданий плагіат, компільований літературними рабами, ще раз доводить цинічність влади у ставленні її до літератури, авторського права та культури в цілому, позаяк нікому в Україні, окрім Януковича, таких гонорарів не платять. Невже видавництво, що сплатило топовому автору такі шалені кошти, переконане, що книжки з прізвищем Януковича на обкладинці користуватимуться більшою популярністю, аніж твори всесвітньо відомих корифеїв вітчизняного красного письменства: Забужко, Куркова, Андруховича, Кокотюхи чи Костенко?

Проте ці автори таких шалених гонорарів не отримують. Взагалі, в світі подібними відзнаками можуть пишатися хіба що Стівен Кінг Та Пабло Коельйо. Тож виходить, що український «кінг» сміливо може посідати третю сходинку світового літературного парнасу.

ТОП-20 культурних скандалів Києва 2011 року

Протягом 2011 року в Києві сталося близько 50 скандалів, які тим чи іншим чином негативно вплинули на культурне середовище столиці.

Аналізуючи активність ЗМІ, громадський розголос та вплив подій на процеси в Києві, було визначено 20 найпомітніших скандалів цього року. Скандали подані в порядку, близькому до хронологічного:

1. Садиба Казанського знищена в Новорічну ніч

У ніч на 30 грудня, коли переважна частина киян готувалася до Нового року, на вулиці Сагайдачного, 1 був знесений маєток 1909 року — так звана «садиба архітектора Казанського». Замість пам’ятки архітек тури — садиби Казанського — Поділ тепер буде починатися з безликої бетонної 9-повер хівки.

2. Спроба виселення музеїв і майстерень з Лаври

Згідно з прийнятим на сесії 15 липня 2010 року рішенням Київради «Про надання згоди на безоплатну передачу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника до державної власності», на його території мало залишитись три музеї комунальної власності: Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей книги і друкарства України, а ще три музеї та близько 30 творчих майстерень підлягали виселенню.

3. Гору Щекавицю руйнували півроку

З травня цього року біля підніжжя гори Щекавиця, яка є частиною заповідника «Стародавній Київ», почалися будівельні роботи, які згодом перекинулися на гору — її почали підкопувати, що призвело до сповзання ґрунтів.

4. Будівництво на Гончара, 17–23

Елітний будинок на вулиці Гончара, 17 будують за кілька сотень метрів від Софії Київської. Через заборону судів роботи тут зупиняли кілька разів. Проте жодного — остаточно.

5. Скандал навколо Десятинної церкви

Вночі 25 травня біля підмурків Десятинної церкви з’явилися вагончики — чи то археологів, чи то церковних будівельників…

6. Нищення валів Київської фортеці

28 квітня почалися будівельні роботи на території Київської фортеці, які призвели до знищення історичних споруд. Проведення НСК «Олімпійським» будівельних робіт біля пам'ятки культурної спадщини «Косий капонір» Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» здійснюється з порушенням вимог законодавства.

7. Будівництво на Театральній

Створена за вказівкою прем’єр-мініст ра Миколи АЗАРОВА комісія щодо здійснення всебічної перевірки відповідності спорудження скандальних об’єктів в Києві визнала будівлю на вул. Б. Хмельницького, 7 потенційно високонебезпечною. Також комісія відзначила відсутність погодження проекту з органами культурної спадщини, виявила безліч порушень норм будівництва та запропонувала демонтувати цю будівлю з відновленням скверу та комплексним благоустроєм території за кошти забудовника. 28 березня Київський апеляційний господарський суд визнав незаконним будівництво на вул. Б. Хмельницького поблизу станції метро «Театральна».

8. Спроба переселення Музею історії Києва в універмаг на Театральній

Цей будинок в стилі українського бароко, що стоїть на розі вулиць Костянтинівської та Хоревої, був побудований в 90 роках 17 сторіччя і належав багатому київському войту Биковічу. Є думка, що в цьому будинку в 1706—1707 роках перебував Петро I, що відвідав Київ в цілях закладки Київської фортеці під час війни зі шведами.

У другій половині 18 сторіччя в будинку розмістилася лікарня, на початку 19 сторіччя — Київо-подільська народна повітова школа, а в 1917 році – Олександрівський дитячий притулок.

З 1978 року приміщення було віддане Музею історії Києва.

26 серпня прес-служба Київської міської державної адміністрації поінформувала з посиланням на голову КМДА О. ПОПОВА, що Музей історії Києва буде розміщений у будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7. За словами керівника КМДА, він домовився з інвестором про безкоштовну передачу вказаної будівлі у власність киян.

9. Скандал з книгарнею «Сяйво»

12 жовтня Олександри Попов та Пузанов в найкоротший термін впровадили ремонтні роботи в розтрощеному бандою Черновецького приміщенні «Сяйва» та до Дня визволення Києва помпезно відкрили квінтесенцію магазину з продажу порцелянових ляльок та міні-друкарні XEROX.

До сьогодні кримінальна справа щодо вкраденого майна колективу книгарні та її відвідувачів на загальну суму понад 5 млн гривень не рухається з місця. А винуватці розбійного нападу депутати Київради та Верховної ради: В. Супруненко, О. Супруненко, Д. Комарницький, О. Довгий, А. Чуб залишаються недоторканними.

10. Пожежа в будинку біля Хаяту і спроба його знесення

На початку червня цього року біля готелю Hyatt згорів 105-річний будинок-пам’ятка на вулиці А. Тарасової, 4. У збірці пам'яток історії та куль тури України споруда 1909 року характеризується як яскравий приклад стилю модерн у Києві, що має значну історичну, архітектурну та художню цінність. Вже на початку ХХ століття тут були центральне опалення, каналізація та ліфти.

Шевченківське РУ ГУ МВС України в місті Києві за результатами перевірок відмовилося порушувати кримінальну справу щодо згаданої пожежі.

11. Зоопарк

Територія Київського зоопарку не дає спокою мішкам з грошима. Вже декілька років поспіль у зоопарку мруть тварини. Помер слон Бой, гинуть інші. А наразі тих, які ще лишились, вивозять на лікування за межі зоопарку. Все це прикривається бажанням врятувати тварин, а справжня ціль — вивести тварин, знищити паркову частину, а на території зоопарку потому спорудити торговельні центри, ресторани та багатоповерхівки для еліти. Київ може позбутись зоопарку у центрі міста, а його територію викуплять нуворіші.

12. Знищення скульптур на Пейзажній алеї

У ніч на 23 березня на Пейзажній алеї вандалами була знищена Мозаїчна скульптура «Маленького принца» і пошкоджена бронзова скульптура «Дівчата з собакою».

13. Продаж частини Музичного дитячого театру

Частину приміщення Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва на вул. Межигірська, 2 площею 706, 1 кв. м віддали під приватизацію приватній структурі ТОВ «Центр дозвілля «РА».

14. Будівництво на Пирогова

Згідно з рішенням створеної на вимогу Прем’єр-міністра М. Азарова тимчасової комісії з перевірки об’єктів, що будуються в центральній історичній частині Києва на відповідність державним будівельним, санітарним та екологічним нормам, подальше будівництво було визнане технологічно неможливим та небезпечним в рамках наявного проекту, оскільки воно пов’язане з реальною загрозою нищівних деформацій та повного знищення найближчого житлового будинку та прилеглих до нього трьох пам’яток архітектури.

15. Капела Ревуцького

20 серпня 2011 року ТОВ «Тригліф» увірвались крізь незаконно прорізану у підлозі діру розміром у 3 м. до приміщення Муніципальної академічної чоловічої хорової капели ім. Л. М. Ревуцького, чим перетворили пам’ятку, занесену до «Зводу пам’яток історії та культури України», в аварійну будівлю.

16. Псевдо-реставрація Андріївського узвозу

Закритий на реконструкцію Андріївський узвіз може суттєво змінити обличчя. Тут вже знесли три будинки. Як стверджують обізнані, один з них — з реєстру історичних пам’яток. Також планується знищити двір за адресою: Андріївський узвіз, 18 і 36, де знаходяться майстерні Спілки художників України. Територію між 12 і 18 будинком узвозу (навпроти Музею Булгакова) вже огородили п'ятиметровим парканом, за яким має вирости готель нібито на 8–10 поверхів.

17. Надання і позбавлення статусу пам’ятки будинку на Грушевського 4-Б

Будинок за адресою вул. Грушевського, 4-Б біля Європейської площі намагаються знищити заради будівництва готелю. Плани щодо знесення будинку та будівництва готелю викликають обурення громадськості. Цей будинок побудовано у 1908 році власником першого в царській Росії заводу по виробництву цегли. У 2009 році будинок передали під знос ТОВ «Грааль» з метою побудови за цією адресою 160-метрового готельного комплексу. Проект був розкритикований досвідченими архітекторами Києва і викликав осуд громадськості ще на етапі його обговорення. Тому ТОВ «Грааль» зараз не використовує приміщення, а доводить історичний будинок до занепаду.

18. Печерська площа

Печерська площа — унікальна історична площа, яка свого часу була частиною Київської фортеці. Печерську базарну площу було сформовано при переплануванні Печерська ухвалою Магістрату м. Києва в 1835 році, який навіть виділив на це гроші. На частині площі 1839 р. було зведено мурований храм, присвячений Св. Ользі. Це був однобаневий храм у візантійському стилі. Поруч існував церковний будинок, а 1885 року до церкви було прибудовано дзвіницю. Після 1926 р., коли було закрито Києво-Печерську Лавру, священики правили богослужіння певний час саме в цій церкві.

Нині існує дозвіл на реконструкцію з добудовою адмінбудинку суду, виданий рішенням Київради від 17 лютого 2011 року N 37/5424 «Про на дання земельної ділянки Вищому господарському суду України для реконструкції з добудовою адмінбудинку з подальшими його експлуатацією та обслуговуванням на вул. Олександра Копиленка, 6 у Печерському районі м. Києва».

19. Розібрано легендарний Будинок Крістера

У Києві, на вул. Осиповського, 2-а почали розбирати легендарний Будинок Крістера, побудований ще у 1880 році для саксонського ткача і садівника Вільгельма Крістера.

20. Йолка

Вперше в Києві, з метою економії коштів, на Майдані Незалежності була встановлена не традиційна жива ялинка, а дивакувата штучна конструкція, влучно названа Президентом України «йолка». За короткий період її експонування конструкція викликала у киян та гостей столиці чимало варіаційних емоцій, за що й була влучно названа йолкою-посміховиськом. Наразі несподіваний креатив міської адміністрації потішив відвідувачів головної площі країни.

Культурологічні катастрофи Києва – 2012 Рік

Сьогодні більша частина з 4000 пам’яток Києва вимагають термінової допомоги, й це, на жаль, не лише 2 десятки муніципальних будинків на Андріївському узвозі, що знаходяться в жахливому стані!

Від початку року минуло усього чотири місяці, але чиновницька руйнівна машина на повну потугу запустила всі свої двигуни та відкрила нові рани та тілі багатостраждального Києва. Київрада виділила під забудову територію дитячого майданчику на вулиці Гоголівській, 7.

Київрада віддала під забудову землі на вулиці Маяковського, 40–52.

З благословення Київради відбувається активна вирубку Святошинського лісу біля проспекту Перемоги, 139.

З благословення Київради відбувається активна вирубку на вул. Багговутівський, 4 а.

Потрапила під загрозу зелена зона — місцевість на перетині вул. Нагірної / Нагірного провулку, на території якої з невідомих причин також почалася вирубка дерев.

Київрада виділила під забудову землі в Павловському сквері та на Обсерваторній гірці та висилила з території громаду дитячого санаторію «Салют».

Хто стоїть за варварською забудовою?

АМПІЛОГОВ Володимир Федорович — директор ДП «Укрдержбудекспертиза»

БАБУШКІН Сергій В’ячеславович — архітектор

БОРОДКІН Юрій Миколайович — архітектор

ВІГ Янош Яношевич — архітектор

ВЕЧЕРСЬКИЙ Віктор Васильович — заступник директора Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень

ВОВКУН Василь Володимирович — екс-міністр культури та туризму

КОМАРНИЦЬКИЙ Денис Сергійович — голова фракції Блоку Черновецького в Київраді

КОНОВАЛЕНКО Анатолій Іванович — генеральний директор ТОВ «Інвестиційно-будівельна група»

КУРОВСЬКИЙ Іван Іванович – генеральний директор ТОВ «Житлобуд»

ПАРЦХАЛАДЗЕ Лев Ревазович — голова ради директорів компанії «XXI век»

ПАСІВЕНКО Ігор Віталійович — один з засновників ТОВ «Інвестиційно-будівельна група

ПАШЕНЬКО Андрій Васильович — архітектор

СУПРУНЕНКО Олександр Іванович — депутат ВР від Партії Регіонів

ТАБАЧНИК Михайло Володимирович — контролює ТОВ «Грааль»

ЦЕЛОВАЛЬНИК Сергій Анатолійович — начальник Головного управління, головний архітектор Києва

ПОПОВ Олександр Павлович — голова КМДА

АХМЕТОВ Ренат Леонідович — засновник «Систем Кепітал Менеджмент»

ПУЗАНОВ Олександр Геннадійович — заступник голови КМДА

ЗОРІНА Світлана Іванівна — начальник головного управління куль тури КМДА

Сьогодні в Києві пам’ятники не знищують лише там, де їх немає. І ми, кияни, повинні покласти цьому край!

Кияни! Долучайтесь до захисту свого міста! Покажіть невігласам, що ви любите своє місто і можете стати на його захист!