Пожежа Гостинного двору подовження ланцюга випадковостей?

У ніч з 8 на 9 лютого будівля скандально відомого Гостинного двору, який громадські активісти впродовж останніх 8 місяців  намагаються боронити від несанкціонованої реконструкції, спалахнула одразу у трьох місцях. Загасити полум’я вдалося близько 7-ї години ранку. За попередніми даними, 20% будівлі було суттєво пошкоджено, та в результаті пожежогасіння третій та другий поверхи ще й досі залиті водою. Крім того, внаслідок пожежі вогнем пошкоджено конструктивні елементи покрівлі.

Активістів, які виступають на захист Гостинного двору, звинуватили у такому плачевному результаті саме пожежників, які занадто повільно ліквідовували результати несподіваного загоряння. Про це, під час тематичної прес-конференції, повідомив один з активістів, член організації «Збережемо старий Київ» Ігор Луценко.

"Питання до пожежників у нас теж є. Чому вони одразу не зрізали двері, які закривали найкоротший шлях до пожежних гідрантів? Чому так довго - майже півтори години - чекали машини з довгими сходами?Тому що це якраз був час, коли пожежі ще не було, йшов лише дим, і за цей час можна було локалізувати пожежу", - обурився він.

Окрім того, активісти звинуватили міліцію у тому, що вона зразу ж не опитала свідків інциденту та до сих пір не обмежила доступ до самого згарища. Вони підкреслили, що дивним є той факт, що полум’я з’явилось у тій частині будівлі, де розташовано архів Державної наукової бібліотеки імені Заболотного, бібліотечний фонд якої входить у десятку найцінніших фондів України.

Громадські активісти вважають, що причиною пожежі у Гостинному дворі могли бути численні роботи з реконструкції будівлі, які проводилися протягом попередніх років, та які не припинялись і під час пожежі. Адвокат, Марина Соловйова, яка консультує громадських активістів, що захищають Гостинний двір, покладає відшкодування збитків саме на орендаря, щиро сподіваючись що, як це і повинно бути, його договір оренди передбачає страхування від подібних випадків.

Але на фоні суттєвих звинувачень та висновків, що лунають від цих громадських захисників, дивною є поведінка та нерішучість цієї ініціативної групи, яка нібито не усвідомлює або не вважає необхідним відверто проголосити реальні причини ланцюга «випадковостей».

Громадські захисники вирішили чекати на результаті попередньої перевірки слідчої групи, замість того, аби, врешті, розпочати активні публічні дії з вимогою від державної влади жорсткого рішення щодо припинення будь-яких робіт на території Гостинного двору з перспективою термінового відшкодування наслідків пожежі.

Як на мене, активістам давно слід було би розсіяти ілюзії щодо досягнення справедливості цивілізованим шляхом та перейти до жорсткого діалогу із державними мужами, адже саме вони сприяли виключенню Гостинного двору з переліку пам’яток історії та ініціювали його реконструкцію із перспективою передачі приватному оператору. Як, наприклад, це зробив один із лобістів інтересів культурної громади Києва та України у ВР, народний депутат України Олександр Бригинець, який висунув прем’єр-міністру України Миколі Азарову ультиматум щодо Гостинного двору, в якому він проголосив про свою впевненість в тому: «…що не залежно від того, що стало причиною пожежі, недбалість орендарів чи то підпал - кожна з версії дає підстави припинити угоду з орендарем, що потрібно зробити негайно. По-друге, приміщення Гостинного двору якнайшвидше треба передати київській громаді, оскільки ніхто, окрім неї, не знає, як розпорядитися долею Гостинного двору. І третє — виділити кошти на реставрацію Гостинного двору», - проголосив Бригинець.

Ба більше: на тлі останніх подій неоднозначною є розрізненість дій окремих груп громадських об’єднань столиці, які не намагаються діяти консолідовано, а навпаки, наче заважають один одному, влаштовуючи одночасні події та акції на захист Гостинного двору у різних частинах Києва, заплутуючи та відволікаючи увагу спільноти. Адже подібна розрізненість у лавах, начебто однодумців, провокує без того ошалілу владу до наступних безкарних безчинств.

Віктор ТАРАНОВ, «Конфлікти і закони»