Незаконна забудова дамби Київської ГЕС може обернутись катастрофою, і не лише для Києва

На дамбі Київської ГЕС, яка є гідротехнічною спорудою, що покликана захищати навколишні землі від підтоплення, масово будують елітне житло. Правий берег обвідного каналу дамби на ділянці між Вишгородом та Лебедівкою на сьогодні практично суцільно забудований. Про це «Конфліктам і законам» повідомили у прес-службі Національного екологічного центру України (НЕЦУ).

Якщо вірити Публічній кадастровій карті http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta, будівництво приватного житла на березі обвідного каналу забороняється, оскільки канал має прибережну захисну смугу, яка перебуває у державній власності. Та це не зупиняє швидких до наживи та розкішного життя осіб будувати у цій зоні елітні маєтки, намивати приватні пляжі та облаштовувати причали для коштовних яхт та катерів. За словами жителів навколишніх сіл, особи, що будують житло на дамбі Київської ГЕС, люди не прості. Серед щасливих власників привласнених ділянок переважають народні депутати, колишні міністри, судді та прокурори.

Втім, забудова дамби може призвести до катастрофічних наслідків як для міста Києва, так і для навколишніх територій площею понад 200 тис. гектарів унаслідок її можливого руйнування. Лівобережна захисна дамба Київської ГЕС довжиною понад 53 кілометри відіграє виключно важливу роль у захисті навколишніх територій від підтоплення, оскільки дзеркало Київського водосховища за рівнем води знаходиться вище від прилеглих до нього земель. Сама дамба є земляною, тож через ґрунт час від часу просочується вода, яка за допомогою спеціальних дренажів відводиться у штучний обвідний канал, на березі якого і відбувається найактивніше будівництво. Свого часу, при будівництві Київської ГЕС, на дамбі висадили лісові культури, які мали утримувати ґрунт від розмивання і які тепер активно знищуються власниками елітного житла.

Вирубування лісу та безконтрольні будівельні роботи на дамбі призводять до надмірного навантаження на дамбу, що може обернутись порушенням циркуляції ґрунтових вод та, як наслідок, формуванням локальних промоїн та подальшим масштабним руйнуванням гідротехнічної споруди, зазначають у прес-службі НЕЦУ.