Кияни - проти агресії тітушок, або відведення удару від «УДАРУ» (фоторепораж)

Життя в Україні доводить банальну істину: лишень пахне грошима, ніхто у своїх діях не гребує методами, що порушують права людей на все, навіть на право відпочивати у зелених зонах. Кому вони, ті зелені зони, потрібні?

Місто Київ ще десять років тому вважалось легенями України. Його озеленення настільки вражало іноземців, що вони внесли нашу столицю в список міст, що були відомі своїм зеленим ландшафтом. Та й жити у Києві було комфортно, оскільки парки столиці сприяли поліпшенню мікроклімату, що зменшував концентрацію викидів до атмосфери, а також створювали чудові пейзажні середовища, серед яких кияни і гості столиці могли чудово відпочити.

Загалом, ще за радянських часів було розроблено систему, за якою проводилось озеленення країни і яка передбачала максимальне збереження зелених насаджень, оскільки чим більше дерев, тим меншим є міський гамір та поривчастим вітер. Та й повітря є значно чистішим.

Але ті, хто після розвалу СРСР прийшли до влади, своїм постулатом обрали збагачення. Це і призвело до того, що Київ втратив звання «легень столиці», оскільки нові нувориші почали знищувати усі зелені зони заради забудов міста залізобетонними конструкціями.

Звісно, вони і їхні діти більшість часу проводять на островах за межами України, а тому їм байдуже, чим дихають кияни і де вони відпочивають. Через те київські парки перетворились на ласі шматки, які потрібно знищити і забудувати усілякими офісними центрами та магазинами задля отримання прибутку.

Зрозуміло, що кияни почали виходити на захист тих невеличких парків, що знаходяться поблизу їхніх домівок. І почалася війна між грошовитими мішками і мешканцями столиці, які не бажають, аби у них відбирали зелені зони.

За останні десять років таких локальних битв у Києві було багато. І чергова, на Серафимовича, що навпроти будинку 13-13 А, ще раз підтверджує: тим, хто пнеться отримати прибуток, начхати на здоров’я киян та їхнє бажання мати під будинком хоч маленьку паркову зону. Та й чому не ігнорувати громадян, якщо Київрада виділила цей майданчик під забудову?

Те, що у Києві вже давно немає влади, яка б захищала місто і киян загалом, - відомо давно. Усілякі виродки, що накрали грошей або отримали їх завдячуючи своїм посадам, беручі хабарі, нині – правлять бал. І вони не завжди є представниками існуючої влади, проте, ховаючись за папірцями, бажають довести киянам, що ці опозиціонери кращі від влади Януковича.

Ситуація із забудовою парку на Серафимовича, 6 А стала руба близько місяця тому. Мешканці навколишніх будинків без вагань вийшли на захист зеленої зони, що була виділена Київрадою під забудову компанії ТОВ «Тельбін ІВА», у засновниках якої свого часу було зафіксовано теперішніх нардепів від «УДАРу». Нині той же Странніков, що свого часу був депутатом Київради і опікувався виділенням цього скверу під забудову, начебто на стороні мешканців і веде боротьбу проти забудови. Проте, - і мешканці цього не приховують, - скоріш за все, Странніков відводить удар від «УДАРу», оскільки офіційно ця політична сила – опозиційна. І те, що він наголошує на тому, що нині не є у складі засновників ТОВ «Тельбін ІВА», не виправдовує його колишньої поведінки. Адже виходить, що спочатку він «вибив» землю під забудову, а тепер виступає проти. А раніше він не розумів, що цей сквер потрібен людям? Що, лишень, нині прозрів?

Насправді, ситуація на Серафимовича, 6 А дуже напружена. Тринадцятого серпня 2013 року люди були шоковані, коли дізнались, що забудовник вирішив розпочати діяльність на цій території, а заразом завіз чергових тітушок - осіб спортивної зовнішності. Проте, як зазначають мешканці, не усі з них мають обличчя без інтелекту, а тому багато хто з них має сумнів у тому, чи потрібно брати участь у побитті мирних громадян. Тим паче, що за попередню битву, що відбувалась на вулиці Маяковського, з багатьма тітушками не розрахувались. А те, що деякі з тітушок, що були привезені на вулицю Серафимовича, засвітились під час бійок за незабудову на Маяковського, стало відомо одразу - люди їх впізнали. Тож, як не крути, а виходить, що у Києві існує бандформування з тітушок, яких використовують усі забудовники задля залякування мирних громадян, що виступають проти знищення зелених зон.

Тринадцятого серпня забудовник навіз на Серафимовича, 6 А таку велику кількість тітушок, що їхню чисельну перевагу перед громадянами було видко неозброєним оком. Також забудовник завіз колючий дріт, яким зсередини огородив місце забудови. Як зазначають мешканці, раніше з таким дротом не доводилось стикатись, оскільки цей – занадто гострий и зроблений з такого матеріалу, що його неможливо перекусити навіть ножицями по металу. Та й огорожа встановлена залізобетонна – аби громадяни не могли її повалити.

Та хіба ж громадян, у яких відбирають місце відпочинку, така дрібниця зупинить? Люди налаштовані вороже. Вже з місяць вони чергують у наметах, аби не дозволити заїхати на це місце техніці. Громадяни згуртувались і не збираються поступатись своїм правом на відпочинок і чисте повітря. Більшість з них говорить про повалення паркану, хоча активісти, у тому числі і Фортунатов, їх відмовляють, зазначаючи що подібне може призвести до заведення кримінальних справ проти деяких мешканців, яких у цьому запідозрять. Але дивно: проти тих, хто нищить зелену зону, кримінальні справи не заводять, а проти захисників зелених насаджень – можуть. Хіба не нонсенс?

Проте в нашій державі, де для більшості чиновників і правоохоронців найбільшою силою впливу є грошва, подібне – не виняток.

Міліція, яка повинна охороняти громадян і дотримання порядку, насправді на Серафимовича, 6 А, охороняла тітушок, які, як один, були у чорних футболках, чорних кепі, та чорних штанях. Самі тітушки наголошують, що є представниками охоронної фірми, проте документів не пред’являють і бейджів, які б вказували на назву фірми – не мають. Міліція ж піклується про те, щоб мешканці масиву не нашкодили саме тітушкам!

І кияни це розуміють, і навіть знають чому: усю столицю давно поділено на зони, які кришує або прокуратура, або МВС. І хоча влада офіційно це заперечує, громадяни таки знають, хто збирає данину. Тож, за неофіційними даними, ділянка на Серафимовича, 6 А – територія МВС. Тож не дивно, що міліціянти такі лояльні до хлопців з дуже виразною кримінальною зовнішністю тітушок.

Нині прокуратурою Дніпровського району прийнято рішення про вступ у розгляд справи, яка слухається в Адміністративному суді Києва за позовом одного з мешканців району щодо скасування рішення Київради про надання для будівництва торгового центру на земельній ділянці на вул. Серафимовича, що на Березняках. Про це «Конфліктам і законам» повідомили у прес-службі прокуратури Дніпровського району. У вказаній справі прокуратура захищає інтереси мешканців мікрорайону. Окрім того, прокуратурою району ініційовано перед КМДА розгляд питання про проведення громадських слухань з приводу виділення земельної ділянки за вказаною адресою.

Проте мешканці не збираються розходитись, оскільки дуже чудово знають поведінку забудовників, силовиків та влади: трохи відступити, аби потому – знищити. У ситуації на Серафимовича, 6 А люди стоятимуть до перемоги, оскільки сквер, який вони захищають, це - не лише зелені насадження. Це - історія Березняків, яка включає у себе розповідки про кохання, розлучення, народження і щастя багатьох громадян, які виросли у цій парковій зоні.

Тож скільки б представники влади, міліції і забудовників не називали дії мешканців агресивними, люди знають, за що вони борються і переконані – вони переможуть.

Конфлікти і закони