​Експерти США не впевнені в ефективності посилення санкцій проти росії

Комітет з міжнародних відносин Сенату США погодив нові санкції – цього разу проти будівництва російського газопроводу Північний потік-2. Однак чи ефективними є санкції взагалі? Після 5 років російської агресії в Україні це питання звучить все частіше. Втім, не лише росія в центрі уваги США. Яку ціну платить Іран, Венесуела, Північна Корея та інші країни за свої дії? Чи працює міжнародний тиск – про це «Голос Америки» поцікавився у вашингтонських аналітиків.

Експерти кажуть: щоб відповісти на питання, чи санкції працюють, передусім слід зрозуміти їхню мету. Єдиної відповіді на це поки немає. Через те, що санкції є доволі різнорідними, важко виміряти їхню кінцеву ефективність. Війна в Україні, втручання в американські вибори, отруєння Скрипалів у Британії, атаки в Сирії – це причини, через які Сполучені Штати ввели свої санкції проти росії. Вони є політичними, економічними, індивідуальними, відтак кожен пакет має свою ціль.

«Санкції є відповіддю на ті речі, які росія вже зробила», – каже дослідник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Джеффрі Манкофф. «Вони не пов’язані зі зміною політики, вони є радше формою покарання, чи платою за її позицію. Яка мета вводити цю плату? Чи це задля стримання росії в майбутньому, чи щоб надіслати повідомлення про незгоду, чи реагуючи на політичний тиск всередині США, щоб щось із цим зробити? Я думаю, це суміш всіх цих речей».

З ним погоджується віце-президентка стратегічних та міжнародних досліджень Гедер Конлі: «Відверто, ми самі до кінця не розуміємо, яких змін ми хочемо від росії передусім. Тож тут необхідно вибудувати пріоритетність і впевнитись, що санкції мають вплив на кремль. Неясно, попри весь санкційний набір, через що Америка переживає найбільше, і чим вона готова пожертвувати, прийнявши економічні втрати, щоб змусити росію змінити свою поведінку».

Питання доцільності санкцій піднімають також деякі європейські країни. Так, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в інтерв’ю «Голосу Америки» сказав, що в санкціях ЄС «є багато лицемірства». Річ у тому, що попри декларовану жорстку позицію, великі європейські країни продовжують співпрацю з росією. Угорський міністр зазначив, що протягом двох останніх років підсанкційного режиму торгівля між Францією і росією зросла на 45%, а між Німеччиною і росією – на 29%.

Гедер Конлі визнає: багато європейських країн демонструють непослідовність, а їхні заяви та дії часто розбігаються. Втім, на думку дослідниці, Угорщина також належить до їхнього числа.

«Деякою мірою, в цьому питанні Угорщина також лицемірна. Вони запросили російський міжнародний інвестиційний банк в Будапешт, тож вони також заохочують додаткові російські інвестиції. Спорудження атомної станції «Paks 2» за підтримки росії – ще один яскравий цьому приклад. Міністр закордонних справ вказує на інших членів ЄС, але лицемірство стосується Угорщини теж».

Найновіший пакет санкцій, які пропонують ввести в США, стосується будівництва Північного потоку-2. Законопроект вже схвалили в комітеті міжнародних відносин Сенату, і тепер він має пройти слухання в Сенаті та Палаті Представників Конгресу. Після цього документ очікуватиме підпису Дональда Трампа. Гедер Конлі визнає: цього разу реакція Америки забарилась.

«Як демократи, так і республіканці, не розуміють, чому Німеччина хотіла б збільшити свою залежність від російської енергії», – каже Конлі. «Особливо в часи, коли росія порушує договори про контроль озброєнь і територіальну цілісність своїх сусідів. На жаль, ми пізно усвідомили проблему будівництва «Північного потоку-2». Можливо, через думку, що будівництво «Північного потоку-1» дозволили, то чому не дозволити будівництво другого? Шкода, що саме Сполучені Штати мають вжити рішучих заходів. Було б набагато краще, якби у ЄС використали власні існуючі правила та енергетичні закони і переконались, що збільшення енергетичної залежності від росії є в їхніх власних інтересах національної безпеки».

Та попри те, що збереження міжнародного тиску є важливим, Україні передусім необхідно зосередитись на внутрішніх реформах. Без цього, на думку експертів, вплив навіть найсильніших санкцій нівелюється.

«Найбільш важливий метод – впевнитись, що Україна досягла успіху, як функціональна, демократична, некорумпована і відносно заможна держава. І відверто, тут результати неоднозначні. Я думаю, якщо Україна процвітатиме в той час, коли росія – ні, це надішле сильне повідомлення звичайним російським громадянам про ціну за дії своєї влади», – каже Джеффрі Манкофф.

Водночас, експерти наголошують: якщо порушення міжнародного права буде продовжуватись, Америці слід розглянути посилення обмежень.

«США повинні відповідати на зловмисну поведінку росії та порушення міжнародного права. кремлю потрібно буде зробити вибір, якщо ідеться про поведінку на міжнародній арені. Але виклик полягає в тому, що нам слід мати чітке бачення, чого ми намагаємось досягти, і впевнитись, що наші союзники стоять пліч-о-пліч з нами у впровадженні такої політики. І тоді ми побачимо результати», - каже Гедер Конлі.

Все ж, одним із найважливіших питань, яке турбує захід, залишається: Якщо санкції не мають бажаного ефекту – можливо, їх слід скасувати? Або це навпаки свідчить про те, що вони недостатньо сильні?

Фото з відеоролика VOA