Звіти парламентських партій щодо джерел їхнього фінансування є формальними, - політолог

Звітувати – ще не означає бути чесним. Схоже, саме цією тезою керувалися більшість політсил, котрі подали свої звіти до НАЗК. У центрі уваги – партії, які зараз є у Верховній Раді. Бо саме вони претендують на держфінансування. Аби отримати гроші, сили мали оприлюднили звіти, де б вказали – від кого ж вони беруть кошти. Відтак розсекретили джерела фінансування усі – щоправда, хто як міг.

Про це йдеться у сюжеті інформаційно-аналітичної програми «Погляд на тиждень» (щонеділі о 21.00) на телеканалі ZIK.

З офіційного сайту партій ми можемо дізнатися про її фінанси. Так каже закон. Але як буде насправді? Якщо партія не виконає вимог закону, вона все одно претендує на наші гроші. Наші гроші – це 391 бюджетний мільйон. Або 14 гривень з гаманця, які кожен українець щороку дарує парламентським партіям.

Головні вимоги – політсила не може фінансуватися з-за кордону. Табу на гроші фірм, що мають державну частку власності та беруть участь у держзакупівлях. А ще – суворий ліміт на внески від фізичних та юридичних осіб.

«Якщо парламентська партія робить ці помилки, то залежно від складності помилки, НАЗК може дати можливість їх або виправити, або просто позбавити державного фінансування», - каже виконавчий директор TRANSPARENCY INTERNATIONAL Ярослав Юрчишин.

Однак формально – жодної помилки. Наприклад, «Народний фронт» не мав ані копійки надходжень з початку року. Зате на рахунках у банку лежать понад 5 мільйонів партійних грошей. БПП, за звітом, уп’ятеро бідніша. Хоча й має понад 200 тисяч надходжень від юридичних осіб.

«Ми маємо формальні норми. Але існують вони для нас з вами – щоб ми про них поговорили. В реальності існують неформальні практики, які полягають у тому, що політична партія отримує фінансування від конкретного спонсора, а не від 1-2 чи тисячі людей», - пояснює політолог Анатолій Романюк.

Натомість у своєму звіті Батьківщина переконує у протилежному. Політсила вказала спонсорами велику кількість людей. А от дата переказів і суми – одні і ті самі.

«Цілий перелік фізичних осіб, які за кілька годин всі вносять по дві тисячі гривень – це намагання обійти закон і приховати якусь більшу суму», - вважає експерт Ярослав Юрчишин.

«Радикальна партія» нічого приховувати не стала. І зізналась, що її спонсором на сто тисяч гривень є Олег Ляшко. Більш винахідливою виявилась «Самопоміч». Триста тисяч партії, хоча й у різні дні, перерахували небайдужі.

«Зрозуміло, що це є бутафорія, імітація фінансування партій з коштів фізичних осіб. Цього не має бути. Це ті ж самі партійні кошти, власні кошти партій, які подаються в такий спосіб», - певен активіст мережі «Опора» Олександр Неберикут.

Ще далі пішов «Опозиційний блок». Понад мільйон гривень йому перерахували підприємства. При цьому туляться обидві фірми в одному офісі – юридична адреса повністю співпадає. Натомість політологи кажуть – чесної інформації і не очікували.

«Це формальна звітність, яка не дає жодної інформації, тільки загальні цифри», - наголошує політолог Анатолій Романюк.

Перевіряти партійні звіти мало би НАЗК. Однак як саме це відбуватиметься - у контролюючому органі досі не знають.

«Ми - новостворений орган. Ми створюємо нормативно-правові акти, які мають бути заюстовані. Тому ваші питання передбачають роботу департаменту, який створює ці акти. Вони дадуть на ваше питання відповіді», - так наразі пояснив ситуацію заступник голови НАЗК Руслан Радецький.

А поки відповідей немає, висновок напрошується невтішний. Виборцям політпартії розповідають байки, а з бюджету за це отримують мільйони.


Джерело: ZIK