​«Публіцист» путін - 2. росія - бенефіціар кривавих драм

Чи можемо ми зробити роботу над помилками і вийти на інший рівень історичної відповідальності, чи є у нас сили опиратися ворогу, чи обираємо бік цивілізаційного світла, чи будемо скочуватись у бік моральної деградації, як цього хоче московія?


У всьому світі розуміють, що путін нічого не робить, не каже «просто так». Він підступний, непередбачуваний і агресивний. Він завжди все робить послідовно, керуючись виключно своїми інтересами, продумуючи всі кроки наперед.

В своїй останній статті «Об историческом единстве русских и украинцев» лідер рф пише про конфлікт на Донбасі, стверджуючи, що «росія зробила все, щоб зупинити братовбивство». Тут старий не оригінальний, бо повторюється. Він так писав і про Грузію в 2006 році: «…Грузія без росії НЕ може існувати. У цій країні повинно бути більше російського: культури, мови, росіян… Ми любимо грузинський народ и повинні його захищати, і ніколи не допустимо братовбивство!»

У 2008 офіційно Медведєв, (а в реальності путін) зробив для світу наступну картинку: спочатку спровокував ситуацію, коли сепаратисти вийшли з режиму припинення вогню і вдарили по грузинських підрозділах. Що природно викликало відповідну і законну реакцію, придушення вогневих точок на своїй території загрожують миру і безпеки країни. Це все переросло в бойові дії. І тільки після цього російська армія увійшла в Грузію під надуманою причиною «примусу до миру агресора», тобто Сакартвело.

Світ, звичайно, розумів, хто агресор, але доповідь в ОБСЄ Хайді Тальявіні дала можливість подвійного трактування подій кремлю.

Так, цивілізованому світу відомо, що саме росія ініціювала відторгнення частини українських територій, окупувала Крим, двадцять відсотків грузинської землі, і є єдиним бенефіціаром цих кривавих драм.

Ми не знаємо точно, на кого саме були розраховані «думки диктатора», але достеменно відомо від надійних джерел, що про статтю розповіли в так званих ЛНР-ДНР. Там її читають-вивчають в кращих традиціях Радянського Союзу. Можна тільки уявити, яка каша в мізках молодих людей від прочитаного чи пересказаного пропагандистами на кшталт Соловйова. Ця молодь восьмий рік живе в «тьмє тараканьєй» і нічого не знає про Україну, окрім того, що вона для них небезпечний ворог! московія і місцеві царьки намагаються взагалі вимити з пам’яті людей все українське. Умберто Еко писав: «Зовсім необов’язково для того, щоб встановити диктатуру, здійснювати державний переворот. Досить встановити контроль над телебаченням і ЗМІ». Пропаганда доводить, що дає обивателю спектр емоцій, він поширюється від егоїзму, ницості до жертовності. Людина перед собою малює образ ворога чи рятівника, і чим більше таких інформемоцій будуть вливати, тим більше вони будуть потрібні як наркотик.

Як би підводячи підсумок, путін пише: «Переконаний, що справжня суверенність України можлива саме в партнерстві з росією». Дане твердження звучить як недвозначний сигнал про те, що знищення української державності, поступове встановлення повного контролю над країною — все ще є найважливішою геополітичною метою путінського режиму, від якої він не збирається відмовлятися. А головне, він намагається зруйнувати наш цивілізаційний вибір, історію та ідентичність української нації. Для цього він і веде гібридну та інформаційну війну, а гібридні війни не передбачають альтруїзму.

У росії безнадійно намагаються знайти свою національну ідею – куди рухатись, і нічого не можуть запропонувати взагалі, не можуть нічого придумати. Ніхто нічого не може запропонувати — бо це універсальне явище, яке не може існувати в неволі, демократія — це не те, як захоплюють владу, це те, як її змінюють. А путінська влада діє, як бандит, який після скоєння злочину чомусь залишився на свободі і залякує свідків. Відповідаючи на питання журналістів, чому саме зараз у очільника московії так сильно засвербіло писати про єдність росіян і українців, путін повідомив: «З’явився проект закону, а потім і закон про корінні народи. Ще раз повторю, про що йде мова. Мова йде про те, що російські люди на територіях історичної росії оголошуються сторонніми і, по суті, починається їх видавлювання з цієї території — ось що відбувається. І в тому числі це було одним з тригерів до появи цієї статті».

Росіяни видавлюються з Криму? Чи все ж таки українці, кримські татари видавлюються з окупованого українського Криму? Путінська маніпуляція в дії. Ще в 2017 році, щоб закріпити «руський мир», кримське місто Саки відповідно до рішення інтеграційного комітету, засідання якого відбулося в москві, отримало місто-побратима, яким стало місто Сніжне Донецької області. Побратимські договори уклали також Білогорський район Криму та Луганський район «ЛНР», Ардонський район, Донський район Північної Осетії та місто Кіровське «ДНР».

Це значить — путін одержимий Україною.

Це значить, що провокацій не уникнути, і всім нам потрібно бути до них готовими. Все, що пише/каже господар рф, є гуманітарна агресія, їй потрібно вміти протистояти.

Мета гуманітарної агресії — знищення національної ідентичності народу, патріотизму шляхом так званої «м’якої сили». Вбивча «м’яка сила» складається з мовно-культурної війни, інформаційно-пропагандистської, конфесійної війни, і найважливіше — війна проти історичної пам’яті. До речі, поп-культура також таємно впливає на вашу свідомість. Російські поп-зірки (наприклад, на Атлас Вікенді нещодавно виступав Валерій Меладзе), серіали, шоу віддаляє нас від українства. Нас виставляють як «Дікає Полє, а па німу скачут хахли». Іншими словами, українці взагалі відсутні, як нація, є «хахли», а «великороси» хочуть нас зробити цивілізаційними.

Українська мова для путіна — головний біль. Мова - це інструмент і зброя, які мають значення особливо зараз. Мова, як і національна ідея, визначальні для будь-якої нації. Тому «м’які сили» діють, як цукерки, наповненні навпіл сміттям, і перетворюють людей на байдужих, «втомлених від війни», «сліпих і глухих».

Прикро, що позиція Президента та членів його команди ігнорує російську загрозу на всіх рівнях, культивуючи в суспільстві пацифістські настрої. Україна не може собі дозволити не формувати національну ідею, не знати історії, а ідентичність — це завжди розмова та плани на майбутнє. Країна вже 30 років бореться «проти чогось», а потрібно будувати, якщо хочемо отримати переваги цивілізації. Адже настає відповідальний момент істини. Чи можемо ми зробити роботу над помилками і вийти на інший рівень історичної відповідальності, чи є у нас сили опиратися ворогу, чи обираємо бік цивілізаційного світла, чи будемо скочуватись у бік моральної деградації, як цього хоче московія.

Українці — це велика нація, яка бореться за своє існування, за свою землю, за своїх дітей, за майбутнє своєї країни. І сама обпалена війною Україна, де десятки тисяч боролися, сотні тисяч їм допомагали, мільйони жили страхом за своїх близьких і надією на їх повернення, а десятки мільйонів усвідомили, що майбутнє країни визначається на полі бою, інтегруючись із Заходом, обов’язково вплине на загальне світосприйняття в сторону повернення до тих цінностей, які не дозволяють сплутати добро і зло та вимагають протистояти злу адекватними засобами, в тому числі силою.

Манана АБАШИДЗЕ, «Конфлікти і закони»

Політична карикатура художника Олексія Кустовського



Комментарии

  +0 #1 Искандер 26 июля 2021 г., 18:19:24
Не читал.

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

И это не про энергетику – это, если россия будет транзитировать газ в обход Украины, значит, что ей можно будет воевать против Украины

подробнее

Опрос

Ваше ставлення до введення в Україні латиниці замість кирилиці?

Конфликты и законы © 2008-2021.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.